Справа № 505/3106/25
Провадження № 3/505/1671/2025
07 жовтня 2025 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
12.09.2025 до Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025, матеріали судової справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.
У протоколі серії ЕПР1 № 427341 зазначено, що 18.08.2025 о 22:50 в с. Новоселівка, вул. Заводська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 з д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, результат 1,88%, таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9а, ППР, вчинив повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про наявність у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами чи видачу посвідчення водія.
Про дату, час та місце проведення судового засідання 07.10.2025 ОСОБА_1 повідомлений належним чином (в матеріалах справи наявна довідка про доставку судової повістки, до суду повернуто поштове відправлення із повісткою № 0610279865750 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).
Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278, 280 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться наданими суду матеріалами, які досліджені у судовому засіданні:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 18.08.2025 серії ЕПР1 № 427341;
- квитанцією газоаналізатора Drager, прилад № ARLJ-0453, принтер №ARLH-0181, тест № 1256, 22:58 18.08.2025, результат тесту 1,88 ‰;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 згоден із результатами, які отримані в результаті застосування газоаналізатора Drager, результат тесту 1,88 ‰;
- файлами відеофіксації вчинення адміністративного правопорушення та складання матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення на оптичному диску;
- постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 31.10.2024, справа № 506/1090/24, провадження № 3/506/923/24, відповідно до якої ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн із позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21053, кузов НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу на те, що безпосередньо у ст. 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК, є фізична особа, яка досягла 16-річного віку (загальний), і керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Отже, додаткових вимог до суб'єкта, який керував транспортним засобом, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст. 130 КУпАП не містить.
Отже, ані норми Загальної частини КУпАП, ані ч. 1 ст. 130 КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами щодо осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, при керуванні транспортним засобом (при виконанні функцій водія), у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Лише у тому випадку, коли правопорушник не виконував функцій водія транспортного засобу, наприклад, при передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, не тягне за собою накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як таке, що вчинене іншою особою, окрім водія, що прямо передбачено у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті (частини статі) КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди майну, здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Крім того, як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ОП ККС ВС) у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Також ОП ККС ВС у вказаній постанові зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.
Тому, враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень ст.ст. 1, 23, 30, 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та яка виконувала функції водія під час вчинення цього правопорушення, суд має призначити додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа (водій) на момент вчинення цього адміністративного правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, без застосування оплатного вилучення транспортного засобу, зважаючи на те, що транспортний засіб не належить особі, яка притягається до адміністратвиної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, постановою судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 31.10.2024, справа № 506/1090/24, провадження № 3/506/923/24, відповідно до якої ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн із позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, дата набуття постановою законної сили 12.11.2024.
Відповідно до ст. 37 КУпАП строк позбавлення спеціального права обчислюється роками, місяцями або днями.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 згідно постанови Красноокнянського районного суду Одеської області від 31.10.2024, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк один рік, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинив інше адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за яке судом також застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та, яке в силу останнього речення ч. 2 ст. 36 КУпАП, приєднується судом до основного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, то в силу наведеної ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Тому, з урахуванням того, що постанова Красноокнянського районного суду Одеської області від 31.10.2024 набрала законної сили 12.11.2024, то станом на день винесення цієї постанови невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за попередньою вказаною постановою складає один місяць та чотири дні, які в силу ч. 3 ст. 30 КУпАП підлягають приєднанню.
На підставі ч. 1 ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 7, 24, 33, 34, 36, 40-1, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до основного виду стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк три роки у цій справі приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком один місяць та чотири дні, відповідно до постанови Красноокнянського районного суду Одеської області від 31.10.2024, справа № 506/1090/24, провадження № 3/506/923/24.
Остаточно визначити види стягнень, накладені на ОСОБА_1 :
- штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- позбавлення права керування транспортним засобом на строк три роки один місяць та чотири дні.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК в Одеській області/ м. Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ