П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами
07 жовтня 2025 р. м. ОдесаСправа № 420/14982/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача - Єщенка О.В., суддів - Димерлія О.О., Крусяна А.В., розглянувши можливість відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року по справі №420/14982/21 за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, -
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким задоволено адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва.
Скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція павільйону, який розміщений внутрішньоквартально, без зміни геометричних розмірів фундаменту в плані, з внутрішнім переплануванням та улаштуванні додаткових приміщень в межах фундаментів, з реконструкцією існуючого вхідного вузла та улаштування додаткового вхідного вузла з улаштуванням вхідних груп до них, з пристосуванням під житлові приміщення», які затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 07.09.2020 року №01-07/347 та видані ОСОБА_1 .
16.06.2025 року (згідно даних поштового відправлення) ОСОБА_1 подала заяву про перегляд постанови апеляційного суду у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення залишено без руху. Для усунення недоліків заяви надано ОСОБА_1 десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із наведенням поважних причин пропуску процесуального строку; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 5107,5 грн.
Також, заявниці роз'яснено, що не усунення недоліків заяви в частині подання документу про оплату судового збору є підставою для повернення заяви заявнику. Не усунення недоліків заяви в частині подання заяви про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є підставою для повернення заяви без розгляду.
Зазначену ухвалу одержано заявницею 02.07.2025 року, про що свідчать відомості про доставку ухвали до електронного кабінету учасника.
15.07.2025 року заявницею на виконання вимог апеляційного суду подано квитанцію від 14.07.2025 року №9727-2449-0468-1577 про ініціювання платіжної операції у розмірі 5108 грн. з рахунку платника на рахунок апеляційного суду.
Згідно відповідної Виписки, судовий збір у сумі 5108 грн. за подання апеляційної скарги у цій справі зарахований до спеціального фонду державного бюджету України 15.07.2025 року.
Також, 15.07.2025 року заявниця подала до апеляційного суду заяву про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі №420/14982/21.
У поданій заяві заявниця наполягає на дотриманні строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Разом з цим, на виконання вимог апеляційного суду зазначає, що згідно фактичних обставин справи, позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради мав дізнатися про існування оспорюваних у цій справі містобудівних умов та обмежень значно раніше, чим був поданий позов до суду про їх скасування. Факт пропуску Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради строку, встановленого статтею 122 КАС України для звернення із позовом, є нововиявленою обставиною, про існування якої заявниці (третій особі) стало відомо лише у червні 2025 року з попередньо поданої апеляційної скарги ПП «Ретроград-Плюс» на рішення суду у цій справі.
Зауважує на тому, що затвердження/прийняття наступних нормативно-правових актів: Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі, Положення про містобудівний кадастр, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», не впливає на момент обізнаності заявниці про нововиявлені обставини у цій справі, адже такі акти затверджені/прийняті раніше виникнення спірних правовідносин.
Головною інформацією з апеляційної скарги проектанта - ПП «Ретроград-Плюс» та доданих до неї документів є те, що відповідачем створено власну мапу містобудівного кадастру, на якій розміщувались відомості про видані містобудівні умови та обмеження, яка до введення на всій території України воєнного стану була загальнодоступною, однак не врегульована жодним нормативно-правовим актом. Тому, на відміну від третьої особи (заявниці), яка не мала у своєму в розпорядженні відповідної інформації, УДАБК (позивач) у повній мірі міг своєчасно виконати власні владні повноваження та своєчасно відреагувати на порушення у сфері містобудівної діяльності.
Перевіряючи можливість відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Апеляційний суд враховує, що як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду заявниця посилається на те, що відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, передбачено, що виявлення фактів самочинного будівництва здійснюється із повідомлень про відповідні факти, які надходять від фізичних та юридичних осіб, або безпосередньо виконавчими органами Одеської міської ради, комунальними підприємствами, установами, закладами та організаціями Одеської міської ради, органами самоорганізації населення та іншими, визначеними законодавством України та цим Порядком суб'єктами, які в межах наданих повноважень здійснюють постійний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси або здійснюють інші повноваження. З наведених положень Порядку заявниця висновує, що контроль за законністю видачі на території міста Одеси містобудівних умов та обмежень здійснюється місцевими органами УДАБК на постійній основі, тому позивач міг дізнатись про порушення у сфері містобудівної діяльності невідкладно після видачі оспорюваних містобудівних умов та обмежень та їх занесення до даних містобудівного кадастру.
При цьому, заявниця зазначає, що про наявність даних стосовно МОУ від 07.09.2020 року №01-07/347 у містобудівному кадастрі вона дізналась лише з адвокатського запиту від 29.04.2025 року №01-15/124, доданого до одержаної на початку червня 2025 року апеляційної скарги у цій справі проектанта ПП «Ретроград-Плюс». Раніше про публічний доступ до даних МУО заявниця не могла дізнатись, адже МОУ не містять будь-яких відміток про їх занесення до містобудівного кадастру, а норми законодавства, чинні на момент видачі МОУ, відповідних положень не передбачали. У тому числі, заявниця просить враховувати ту обставину, що з моменту введення на всій території України воєнного стану вона виїхала за межі території України та в цей період доступ до реєстрів був заблокований.
Перевіривши наведені доводи заявниці, апеляційний суд враховує, що Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування затверджений рішенням Одеської міської ради від 29.03.2018 року за №135 (у редакції на час спірних правовідносин) та опублікований на веб сайті Одеської міської ради 02.04.2018 року, у тому числі оприлюднено в газеті «Думська площа» (додаток до газети «Одеський вісник») від 13.04.2018 року за №19.
Також, Положення про містобудівний кадастр затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №559, якими у редакції на час спірних правовідносин передбачено, що містобудівний кадастр - державна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.
Законом №199-IX від 17.10.2019 доповнено Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 №3038-VI статтею 22-2, згідно якої Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації, зокрема: 1) містобудівних умов та обмежень.
У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №199-IX передбачено, що статті 22-1-22-4, 26-1, 26-2, 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року, крім пунктів 1, 2, 11 частини другої статті 22-2, частини другої статті 22-4, пунктів 1, 8 частини другої та частини одинадцятої статті 26-1, пунктів 1, 2, 10 частини восьмої статті 26-2 зазначеного Закону, які не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року.
Таким чином, про не виконання органом своєчасного обов'язку з контролю і виявлення правопорушень у сфері містобудівної діяльності, як підстава для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, заявниця могла знати з моменту затвердження відповідних нормативно-правових актів, з моменту затвердження оспорюваних МОУ та виникнення спірних правовідносин.
Як вже наголошувалось, одержання відповіді повноважного органу на адвокатський запит не відтерміновує строк, протягом якого особа могла звернутись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Отже, як показали обставини справи, заявниця пропустила тридцятиденний строк, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 363 КАС України, з дня коли вона повинна була дізнатися про існування таких обставин, та не підтвердила поважність причин пропуску строку звернення із заявою і наявність підстав для поновлення процесуального строку.
Пропущений строк є значним та неспівмірним із процесуальним строком, визначеним КАС України, та обставинами, які могли б бути враховані апеляційним судом в підтвердження наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Згідно частини 4 статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
З огляду на викладене, оскільки заявницею не наведено поважних причин пропуску строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підстави для поновлення процесуального відсутні, враховуючи норми процесуального законодавства, заяву слід повернути без розгляду особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 121, 366 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року по справі №420/14982/21 - повернути без розгляду.
Копію ухвали про повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами надіслати учасникам справи. Заявнику надіслати копію ухвали про повернення без розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами разом із заявою та доданими до заяви матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
А.В. Крусян