Провадження № 11-сс/803/1899/25 Справа № 211/10742/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 -
Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення застави відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя зазначає про обґрунтованість пред'явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання їх вчиненню шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
На вказане рішення захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, обрати ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зменшити розмір застави до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначає, що ризики вказані судом першої інстанції є необґрунтованими. Захисник вказує, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_7 органами досудового слідства обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, колегія суддів вважає, що наявна обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЄСПЛ.
Наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Колегія суддів вважає, що заявлені слідчим ризики є підтвердженими, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Фактично, подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з під варти, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
Колегія суддів зазначає, що на даному етапі кримінального провадження застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до підозрюваного обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час існують, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторона захисту як на підставу звільнення підозрюваного з під варти посилається на те що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем
Вказані обставини існували і на момент вчинення інкримінованого злочину, а відтак вони очевидно не утворюють жодних моральних запобіжників при обранні підозрюваним моделі поведінки, а тому не здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Обговорюючи доводи апелянта щодо зменшення підозрюваному розміру застави, слід зазначити, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.
Суд першої інстанції при визначенні розміру застави дотримався вимог діючого законодавства в повному обсязі, з урахуванням ступеню тяжкості інкримінованого злочину та особи підозрюваного.
Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання підозрюваного під вартою є не лише очікування суду, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ризики наведені у клопотанні прокурора та констатовані в ухвалі слідчого судді в достатній мірі обґрунтовані, а застосування відносно ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави є повністю виправданим.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді