Провадження № 11-сс/803/1891/25 Справа № 205/10528/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
(приймає участь в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_9
(приймає участь в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №42023052700000012 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , депутата Маріупольської міської ради Донецької області VIII скликання від політичної партії “ Блок Вадима Бойченка», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.3 ст.362 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про недоведеність заявлених ризиків та необгрунтованість підозри.
Також захисник зазначає, що з ухвалою не погоджується, вважає її необрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 вересня 2025 року було задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.3 ст.362 КК України, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, врахував особу підозрюваної, яка раніше не судима.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваної та її захисників, які підтримали апеляційну скаргу захисника, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.3 ст.362 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- висновком судово-економічної експертизи від 08.08.2025 року, відповідно до якого вбачається завдання збитків НСЗУ на суму 13 218 177, 28 грн., шляхом внесення недостовірних відомостей до звітів про обсяг надання медичних послуг за договором НСЗУ від 14.02.2023 №3570-Е223-Р000 ( зі змінами), щодо кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості (а.п. 260-308);
- довідкою Національної служби здоров'я України від 28.02.2025 року, відповідно до якої під час збору інформації встановлено, що станом на 01 грудня 2022 року в еквівалентності повної зайнятості у закладі фактично зафіксовано 361,75 шт. од. із місцем провадження господарської діяльності у м. Маріуполь, закладом до НСЗУ подано пропозиції - 937 шт. од;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів в Національній службі здоров'я України від 01.12.2023 року (на підставі ухвали слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 02.11.2023 року), згідно з яким отримано шість звітів про обсяг наданих медичних послуг в період з березня по серпень 2023 року, а саме звіти - № 0001990683U23C1A, № 0001990683U23D1A, № 000199068U23E1A, № 0001990683U23F1A, № 0001990683U23G1A, № 0001990683U23H1A (а.п.43-54);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів а АТ «ПУМБ» від 04.02.2025 року (на підставі постанови прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області від 29.01.2025 року), згідно з яким отримано виписку по рахунку КНП ММР « Маріупольська міська лікарня № 1», яка підтверджує нарахування коштів КНП ММР «ММЛ №1» від НСЗУ, на підставі звітів про обсяг наданих медичних послуг № 0001990683U23C1A, № 0001990683U23D1A, № 000199068U23E1A, № 0001990683U23F1A, № 0001990683U23G1A, № 0001990683U23H1A., з якого зроблено виписку в період з березня по серпень 2023 року (а.п.185-194);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що готувала звіти та передавала керівнику установі ОСОБА_9 , яка направляла звіти до НСЗУ та підписувала їх своїм електронним ключем, оскільки має одне право підпису (а.п.203);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка пояснила, що у період з 24.02.2022 року доступ до рахунку лікарні, відкритого в АТ “ПУМБ» (а.п.218) та право першого підпису (а.п. 213) мала тільки директор ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка - заступника начальника відділу внутрішнього аудиту НСЗУ ОСОБА_13 , яка пояснила, що відповідальність за стан обліку, достовірності фінансової та іншої звітності покладається на директора підприємства та головного бухгалтера (а.п.248);
- довідкою за результатами збору інформації щодо використання коштів бюджетної програми КПКВК 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» від 28.02.2025 року № 15-15/06-2025 року;
- договором, укладеним між КНП ММР «Маріупольська міська лікарня № 1» та Національною службою здоров'я України ( а.п. 46-130);
- контрактом, укладеним між Маріупольською міською радою та КНП ММР «Маріупольська міська лікарня № 1» ( зі змінами) (а.п.159-258);
- протоколом обшуку від 13.08.2025 за місцем мешкання ОСОБА_9 (а.п. 326-331).
Також слідчим суддею правильно встановлено відповідно до ст. 177 КПК України наявність ризиків того, що підозрювана може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_9 на теперішній час перебуває за межами території України, відповідно до матеріалів справи обізнана про наявність щодо неї статусу підозрюваної , перебуваючи на території іншої держави, умисно не з'являється на виклики слідчого і прокурора, чим порушує вимоги ч.7 ст.42 КПК України та створює перешкоди для здійснення досудового розслідування. Також ОСОБА_9 , будучи депутатом Маріупольської міської ради Донецької області VIII скликання від політичної партії «Блок Вадима Бойченка», під час воєнного стану покинула територію України, що суперечить п. 2-14 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року “ Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», відповідно до якої зазначено, що депутати місцевих рад не мають права виїзду за межі території України на період дії воєнного стану ( в редакції від 13.08.2024 року, що діяла на час перетину кордону);
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки продовжує перебувати на посаді директора закладу, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Ризики за п.п. 2,5 ч.1 ст.177 КПК України не підтверджується наданими матеріалами.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків за п.п. 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, однак враховуючи, що ризики за п. 1, 3 ст. 177 КПК України є підтвердженими , тому для їх запобігання слідчим суддею було правильно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме у зловживанні службовою особою становищем та несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем або комп'ютерних мереж, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам , а також відомості щодо особи підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки .
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також колегія суддів враховує практику ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах Shmorgunov and Others v. Ukraine , Samoylovich v. Ukraine), відповідно до якої ризик ухилення від правосуддя, в тому числі пов'язаний із перебуванням підозрюваної за кордоном та її неявкою на виклики слідчого чи прокурора може обгрунтувати застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника в апеляційній скарзі щодо відсутності ризиків переховування підозрюваної від досудового розслідування та/або суду, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року спростовуються тим, що постанова Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року була змінена (викладена у новій редакції) , тоді як на час перетину державного кордону (грудень 2024 року) депутати місцевих рад не мали права виїзду за межі території України на період дії воєнного стану. Таким чином, підозрювана, будучи депутатом Маріупольської міської ради Донецької області VIII скликання від політичної партії «Блок Вадима Бойченка», під час воєнного стану покинула територію України, що суперечить п. 2-14 зазначеної постанови ( в редакції станом на грудень 2024 року).
Крім того, твердження захисника щодо поважності причин неявки ОСОБА_9 на допит в якості підозрюваної спростовується тим, що відповідно до вимог КПК України проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час досудового розслідування врегульовано статтею 232 КПК України, яка передбачає здійснення лише допиту чи впізнання, якщо є можливість виконати дії, передбачені ч.5,6 ст.232 КПК України, виконання інших процесуальних дій в режимі відеоконференції на стадії досудового розслідування ст.232 КПК України не передбачено, а тому відповідно до п.1 ч.7 ст.42 КПК України підозрювана забов'язана прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді,суду.
Під час апеляційного розгляду підозрювана не зазначила свого фактичного місця перебування за кордоном, що вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Підозрювана до грудня 2024 року перебувала на території України, а тому посилання як на поважну причину неявки за викликом на оголошення воєнного стану не є поважною причиною неявки.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що допит підозрюваної в режимі відеоконференції під час досудового розслідування є таким, що суперечить вимогам КПК України і не може бути проведений у законний спосіб.
Посилання захисника на те, що постанова про оголошення у розшук ОСОБА_9 від 16.09.2025 року є незаконною та необгрунтованою, не є слушним, оскільки підозрювана , будучи належним чином повідомлена про виклик, без поважних причин не з'являється до органу досудового розслідування, тому враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку, що органом досудового розслідування обґрунтовано оголошено підозрювану у розшук, оскільки існують достатні підстави вважати, що вона умисно ухиляється від органів досудового розслідування, перебуває за межами України та не виконує свої процесуальні обов'язки, визначені ст. 42 КПК України.
Посилання сторони захисту про відсутність ризиків незаконного впливу на свідків , зокрема працівників КНП Маріупольської міської ради “ Маріупольська міська лікарня №1», у зв'язку з відстороненням від посади , не спростовує наявність вказаного ризику, оскільки відповідно до матеріалів справи підозрювана тривалий час працювала у зазначеному закладі, має сталі професійні та особисті зв'язки з його працівниками, які були допитані у якості свідків.
Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не врахував тяжкість вчиненого злочину, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до ухвали суду вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд належним чином врахував характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , а також можливе покарання, передбачене санкцією відповідної статті КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих ій кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка підтверджується наданими матеріалами.
Таким чином, доводи захисника щодо недоведеності обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з вищенаведеним.
Доводи сторони захисту про порушення судом першої інстанції вимог статей 94, 370, 372 КПК України є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали належним чином оцінив усі зібрані докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дотримався форми та змісту ухвали, яка складена у письмовій формі, містить усі передбачені законом реквізити, вступну, мотивувальну та резолютивну частини, підписана уповноваженим суддею.
Суд апеляційної інстанції встановив, що суддя першої інстанції при обранні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримався вимог КПК України, належно мотивувавши необхідність застосування такого заходу з урахуванням положень ч.6 ст.193, ч.4 ст.196, ч.4 ст.197, ч.4 ст.183 КПК України без визначення застави, оскільки підозрювана перебуває у міжнародному розшуку.
Таким чином, порушень норм кримінального процесуального закону при ухваленні рішення судом першої інстанції не встановлено, а доводи захисника є надуманими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах клопотання.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваної відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 вересня 2025 року- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 18 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
________________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4