Провадження № 22-ц/803/5220/25 Справа № 201/6229/24 Головуючий у першій інстанції: Антонюк О. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
24 вересня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Антонюка О.А. від 18 лютого 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2024 року ТОВ «Укр кредит Фінанс» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту credos.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1266-1031 від 03 вересня 2023 року. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин. Також додатковою угодою від 09.09.2023 до вказаного договору сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 2000,00 грн. Відповідач всупереч умовам кредитного договору та умовам чинного законодавства порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит. Станом на 07.02.2024 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становлять 111300,00 грн, з яких просрочена заборгованість за основною сумою боргу за кредитом - 20000,00 грн, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 91300,00 грн, а з застосуванням позивачем програми лояльності до клієнта просрочена заборгованість за цими відсотками зменшена до 80000 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором №1266-1031 від 03 вересня 2023 року в розмірі 100000,00 грн, з яких 20000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 80000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 21 квітня 2025 року про виправлення описки, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит Фінанс» борг по кредитному договору №1266-1031 від 03 вересня 2023 року, станом на 07 лютого 2024 року, загальний розмір заборгованості - 100000,00 грн, з яких прострочена заборгованість за основною сумою боргу за кредитом - 20000,00 грн, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 80000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит Фінанс» сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання від 23.09.2025 про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 03 вересня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1266-1031, за умовами якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн. строком на 300 днів по 28.06.2024, зі сплатою за користування коштами відсотків на зниженою ставкою - 2,50 % в день (912,5 річних), стандартною ставкою - 3,00 % в день (1095% річних) (а.с. 10-15).
У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.
За положеннями пункту 4.12 вказаного вище договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.
За змістом пункту 4.14 договору про відкриття кредитної лінії №1266-1031 від 03.09.2023, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк користування) складає 180000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Кошти надано шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, № НОМЕР_1 , що підтверджується змістом вказаного вище договору, копією листа АТ КБ “ПриватБанк» від 09.02.2024 та не спростовано відповідачем (а.с. 57-67).
Також установлено, що 09 вересня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1266-1031, за умовами якої сторони домовились про надання додаткових коштів у розмірі 2000,00 грн (а.с. 52-53).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1266-1031 від 03.09.2023, заборгованість відповідача станом на 07.02.2024, становить, зокрема, заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн., заборгованість за відсотками - 80000,00 грн (а.с. 40-42).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.
Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №1266-1031 від 03.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 та додаткову угоду до нього від 09.09.2023, що останнім не заперечується та не спростовано.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.
Відповідачем не заперечується та не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору, додаткової угоди та отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на його ім'я в банківській установі платіжної картки за № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок 18000,00 грн 03 вересня 2023 року, 2000,00 грн 09 вересня 2023 року.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення сторонами кредитного договору №1266-1031 від 03 вересня 2023 року та додаткової угоди до нього від 09.09.2023, отримання позичальником кредитних коштів у сумі 18000,00 грн та 2000,00 грн; встановивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за вказаним договором заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн та заборгованості по за процентами в сумі 80000,00 грн.
Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с. 40-42).
Крім того, проценти за користування кредитом нараховані у межах строку кредитування (300 днів), погодженого сторонами, тобто у період до 28.06.2024. Згідно змісту розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом позивачем нараховувались по 04.02.2024.
Доводи апеляційної скарги, що кредитний договір не містить підпису позичальника, є недоведеними. Судом установлено, що між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії №1266-1031 від 03 вересня 2023 року в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора. Будь-яких доказів неотримання відповідачем одноразового ідентифікатору (пароля), а також суми кредиту - суду не надано.
Більше того, через шість днів відповідач уклав з позивачем 09 вересня 2023 року додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1266-1031, згідно умов якої сторони домовились про надання додаткових коштів у розмірі 2000,00 грн (а.с. 52-53).
Обґрунтування апеляційної скарги, що зобов'язання за процентами є надмірними та непропорційними, не звільняють відповідача від зобов'язання, з яким він ознайомився та погодився під час укладення кредитного договору №1266-1031 від 03 вересня 2023 року. Доказів оспорення вказаного договору, або певних його умов, зокрема, щодо розміру (ставки) процентів за користування кредитом, - суду також не надано.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова