Провадження № 22-ц/803/6355/25 Справа № 214/4524/21 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
07 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 214/4524/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року, яке ухвалено суддею Малаховською І. Б. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В квітні 2021 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року.
Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2019 року відповідачем було подано до банку заяву про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК з можливістю встановлення кредитного ліміту за кредитним продуктом «Кредитна карта «Велика п'ятірка» в рамках пакету послуг з рефінансування.
Заява про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року разом із паспортом кредиту від 28 березня 2019 року та публічна пропозиція на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 30 січня 2018 року становлять сукупні умови кредитного договору № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року.
Відповідно до кредитного договору предметом є надання позичальнику грошових коштів в сумі 75 000 гривень на наступних умовах: мінімальний розмір ліміту кредитної лінії нуль гривень; максимальний розмір ліміту кредитної лінії 100 000 гривень, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією з моменту встановлення кредитного ліміту; штраф за прострочення обов'язкового мінімального платежу 100 гривень за кожен факт прострочення платежу, цільове призначення кредиту - на споживчі цілі; процентні ставки: 0,0001 % під час дії пільгового періоду, 43,2% базова після закінчення пільгового періоду, 44,7 % на заборгованість при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Кредитні кошти відповідачці було надано у спосіб визначений умовами кредитного договору, що підтверджується відповідною випискою, тому кредитодавець свої обов'язки виконав в повному обсязі.
Відповідач не повністю виконувала умови кредитного договору, сплачувала заборгованість та проценти по кредиту, у зв'язку з чим, станом на 19 березня 2021 року заборгованість за кредитним договором у відповідача становить 128 119,15 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 86 199,25 грн; заборгованість по відсотках - 41 919,90 грн, яку позивач просив стягнути з відмовідача та стягнути судові витрати у справі.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» кредитну заборгованість за заявою-договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 113/5941783-СК від 12 лютого 2019 року, що станом на 19 березня 2021 року становить 128 119,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в заяві-договорі № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року не міститься положень щодо обов'язку відповідача сплатити відсотки за користування кредитними коштами та не було погоджено умов договору щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, отже нарахування до сплати позивачем відсотків у розмірі 41 919,90 грн є безпідставними. Також зазначає, що позивачем не доведено факт надання відповідачу кредиту в розмірі 86 199,25 грн, оскільки відповідно до № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року відповідачу було надано 75 000 грн кредитних коштів.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.
Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, 28 березня 2019 року відповідач звернулась до АТ «Таскомбанк» з заявою про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК з можливістю встановлення кредитного ліміту.
Заява про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року разом із паспортом кредиту від 28 березня 2019 року та публічна пропозиція на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 30 січня 2018 року становлять сукупні умови кредитного договору № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року.
Підписавши кредитний договір відповідач підтвердив факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, правил обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифів Банку, просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку, надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку.
Крім того, умови використання картки передбачено в паспорті споживчого кредиту за карткою «Кредитна карта «Велика п'ятірка», де зокрема міститься строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, базова процентна ставка 44,7% та інші необхідні умови передбачені для даного виду договорів, що доведено до відповідача та підтверджується його підписом.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Проте, колегія суддів не може повінстю погодитись з таким висноком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
28 березня 2019 року відповідачем було подано до банку заяву про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК з можливістю встановлення кредитного ліміту за кредитним продуктом «Кредитна карта «Велика п'ятірка» в рамках пакету послуг з рефінансування.
Заява про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року разом із паспортом кредиту від 28 березня 2019 року та публічна пропозиція на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 30 січня 2018 року становлять сукупні умови кредитного договору № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року.
Відповідно до кредитного договору предметом є надання позичальнику грошових коштів в сумі 75 000 гривень на наступних умовах: мінімальний розмір ліміту кредитної лінії нуль гривень; максимальний розмір ліміту кредитної лінії 100 000 гривень, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією з моменту встановлення кредитного ліміту; штраф за прострочення обов'язкового мінімального платежу 100 гривень за кожен факт прострочення платежу, цільове призначення кредиту - на споживчі цілі; процентні ставки: 0,0001 % під час дії пільгового періоду, 43,2% базова після закінчення пільгового періоду, 44,7 % на заборгованість при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Звертаючись до суду з даним позовом банк на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом надав суду: виписку по особовим рахункам кредитного договору ОСОБА_1 за період з 28 березня 2019 року по 19 березня 2021 року, розрахунок заборгованості по кредитному договору № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року, станом на 19 березня 2021 року, заяву-договір про приєдання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк», паспорт споживчого кредиту.
Однак, підписана відповідачем заява-договір про приєдання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року не містить розміру процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, обґрунтовуючи право вимоги заборгованості за відсотками, позивач у позовній заяві послався на Умови надання та обслуговування кредитної лінії, однак вказаного документу суду не надав.
Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту за карткою «Велика П'ятірка», у якому передбачений розмір кредитної ставки: пільгової - 0,00001% та базової - 43,2% річних, не є належним доказом погодження між сторонами всіх істотних умов банківського договору, оскільки вказана у ньому інформація носить лише інформаційний характер щодо користування різними типами банківських карток та не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, крім того зазначена в паспорті інформація, зберігає чинність та є актуальною з 28 березня 2019 року до 27 квітня 2019 року.
Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію Банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому виглядірозмір відсотків за користування коштами.
Таким чином за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані Банком докази не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору з визначенням розміру відсотків за його користування, оскільки достовірно не підтверджують вказані обставини.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
В той же час, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Як вбачається з виписки по особовим рахункам кредитного договору № 207/6179980-СК ОСОБА_1 за період з 28 березня 2019 року по 19 березня 2021 року користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість.
З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом підлягають задоволенню, оскільки згідно виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та періодично повертала їх, однак визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 86 199,25 грн судом не було враховано всі обставини справи справи.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що банком ОСОБА_1 при погашення заборгованості за договором було зараховано як оплата процентів за користування коштами 19 389,02 грн.
При цьому судом встановлено, що сторонами не було погоджено розмір відсотків за користування відповідачем коштами, отриманими в банку за вищевказаним договором.
Тому, з врахуванням встановлених обставин справи, щодо відсутності доказів про погодження між сторонами відсоткової ставки за користування кредитними коштами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував незаконного списання з відповідача відсотків за користування кредитними коштами на загальну суму 19 389,02 грн за рахунок кредитних коштів, які мали бути зараховані як погашення фактично отриманих відповідачем коштів.
Таким чином, слід дійти висновку, що розмір заборгованості за кредитом слід зменшити та стягнути з ОСОБА_1 66 810,23 грн, віднявши від заборгованості по тілу кредиту, визначену за розрахунком банку 86 199,25 грн, сплачені відповідачем, але безпідставно зараховані банком на погашення процентів 19 389,02 грн.
У зв'язку з вищенаведеним підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача 128 119,15 грн заборгованості за кредитним договором, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» кредитної заборгованості за заявою-договором про приєднання до публічної пропозиції Акціонерного товариства «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року, яка станом на 19 березня 2021 року ставить 66 810, 23 грн і складається із заборгованості по тілу кредиту.
Крім того, з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк», пропорційно задоволених позовних вимог, слід стягнути 1 183,73 грн сплаченого судового збору.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 2 201 грн 95 коп судового збору, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1 775,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 128 119,15 грн, що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» кредитної заборгованості за заявою-договором про приєднання до публічної пропозиції Акціонерного товариства «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/6179980-СК від 28 березня 2019 року, яка станом на 19 березня 2021 року становить 66 810 (шістдесят шість тисяч вісімсот десять) грн 23 коп і складається із заборгованості по тілу кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 183 (одна тисяча сто вісімдесят три) грн 73 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 775 (одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: