07 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 395/2059/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в м. Дніпрі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2025, (суддя суду першої інстанції Орендовський В.А.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород, в адміністративній справі №395/2059/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: Поліцейський з РПП СПД № 1 (м. Новомиргород) Жуков Дмитро Геннадійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
20.11.2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: Поліцейський з РПП СПД № 1 (м. Новомиргород) Жуков Дмитро Геннадійович яким просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 903526 від 04.11.2024р., винесену інспектором з РПП СПД №1 (м. Новомиргород) сержантом поліції Жуковим Дмитром Геннадійовичем, у відповідності до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. та закрити провадження по справі.
За результатами розгляду справи рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2025 позов було задоволено. Суд скасував постанову серії БАД № 903526 від 04.11.2024р., винесену інспектором з РПП СПД №1 (м. Новомиргород) сержантом поліції Жуковим Дмитром Геннадійовичем, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень та закрив провадження у вказаній адміністративній справі.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь позивача судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок та витрати на правову домомогу в розмірі 2000 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення суми на правову допомогу позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про стгянення повної суми витраченої ним на правову допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована безпідставністю зменшеня судом першої інсьтанції розміру витрат на правничу допомогу та необгрунтовано зменшив її до суми 2000 гривень замість витрачених 10000гривень без врахування умов договру про надання правничої допомоги та документів на підтвердження їх виконання.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення залишити без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так предметом прозгляду даної справи є законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2025 капрал поліції Ярмак Д.В. Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4268912, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 14.03.2025 о 12 год 27 хв в м. Олександрії по вул. Поштова, 23, ОСОБА_2 керував автомобілем VOLKSWAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування строком на 1 рік постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської обалсті від 04.07.2024, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає таку постанову необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з означеною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт керування позивачем автомобілем без наявності у нього права на відповідне керування підтверджений належними та допустимими доказами, відтак підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні.
Згідно зі ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як встановлено з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатською фірмою Ромаданова і Партнери, в особі адвоката Любович О.Ю, яка діяла за ордером.
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду подано наступні документи: копію договору від 13.11.2024року про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги від Серії ВА №1088885 від 14.11.2024року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.01.2012, копію розрахунку на оплату без номера та дати, та копію платіжної інструкції на суму 10 000,00 грн.
У відповідності до пункту 3 договору про надання правничої допомоги від 13.11.2024 за послуги, надані Адвокатським об'єднанням, зокрема, партнерами, адвокатами та співробітниками, Клієнт сплачує вже фіксовану суму грошову суму згідно домовленості сторін. Сторони погодили, що вартість надаваних послуг в суді першої інстанції (від початку вступу адвоката до справи до набрання рішенням законної сили) складає 10000 грн, з урахуванням податків та зборів.
Проаналізувавши надані представником позивача документи, суд зазначає таке.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг адвоката відповідно до суми гонорару за надання правничої допомоги складає 10000 гривень ( попередня консультація та визначення витраченого часу 2000 грн., підготовка процесуальних документів на яке витрачено 6 годин , витребування та подання доказів 1000 гривень за годину роботи та участь у судових засіданнях теж 1 година за 1000 гривень.
Зазначена сума сплачена позивачаем за квитанцією у повному обсязі.
Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача в цій частині стягнувши на користь позивача суму 2000 гривень в рахунок наданної правничої допомоги.
На думку колегії суддів вартість послуг з надання правничої допомоги у розмірі 2000 грн. є співмірною з урахуванням із складністю справи та обсягом наданих послуг, суд врахував, що категорія даної справи не є складною, всі клопотання подані представником позивача можливо було виконати на стадії підготовки процесуальних документів, прийняття участі у розгляді відбувалося поза межами суду в режимі відеоконференції без значної затрати часу.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи адміністративного позову не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування судового рішення - відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2025, в адміністративній справі № 395/2059/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак