Провадження № 33/803/2633/25 Справа № 192/2100/25 Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
07 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Полєшко Ельвіри Павлівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дружелюбівка Солонянського району Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України ID-картка НОМЕР_1 від 10 серпня 2018 року, селищний голова Новопокровської селищної ради
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачнеого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
За обставин встановлених судом, ОСОБА_1 , будучи селищним головою Новопокровської селищної ради, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом декларування, несвоєчасно та без поважних причин подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, які сталися 03 лютого 2025 року на суму 600 000 гривень - 02 травня 2025 року о 00 години 43 хвилини з граничною датою подання - 14 лютого 2025 року та які сталися 14 квітня 2025 року на суму 186 000 гривень - 01 травня 2025 року о 23 годині 55 хвилин, з граничною датою подання - 25 квітня 2025 року, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник Полєшко Е.П. подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та провадження по справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не в повній мірі взято до уваги пояснення ОСОБА_1 про визнання винуватості та те, що нею було пропущено строки без будь-якого на те умислу чи завдання шкоди, не враховано причини пропуску подання декларації.
Вказує, що вчинене правопорушення не спричинило будь-яких суспільно небезпечних наслідків, не посягло на права інших осіб чи державні інтереси, а також було зумовлене винятково через необізнаність у встановлених строках щодо зміни майнового стану.
Відсутність умислу ОСОБА_1 вказує на відсутність суб»єктивної сторони правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Полєшко Е.П. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом постанови, яка наразі оскаржується, судом першої інстанції наведені вимоги закону дотримані.
Висновок, викладений у постанові судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення строків подачі відомостей про суттєві зміни в майновому стані слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, всупереч доводам апеляційної скарги, не передбачає лише умисної форми вини, оскільки сама диспозиція цієї норми говорить про те, що вказане адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
В матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни зумовлено поважними причинами, отже доводи апеляційної скарги про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є безпідставними.
Щодо стосується вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю правопорушення та закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне.
Так, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, по своїй суті не може бути визнане малозначним, оскільки передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, який є обов'язковим для всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому, вказані особи мають виконувати передбачені законом вимоги щодо фінансового контролю, незалежно від того, чи змінювався їх матеріальних стан, а тому відсутність негативних наслідків від дій ОСОБА_1 , шкоди, зміни матеріального стану тощо не можуть бути взятими до уваги.
Враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, доведеність того, що ОСОБА_1 умисно, без поважних причин не своєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, апеляційний суд вважає, що таке адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією не може бути визнано малозначним, отже не вбачається підстав для застосування у цій справі вимог ст. 22 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі апеляційним судом не встановлено, відтак апеляційна скарга захисника Полєшко Е.П. до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 396 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Полєшко Ельвіри Павлівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун