Справа № 650/3142/25
провадження № 2-а/650/23/25
07 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
у складі головуючого - суді Сікори О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,
представника позивача Починка В.В.,
представник відповідача Галяки С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС у Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
15 травня 2025 року позивач звернувся до суду у вказаним позовом в якому просить: скасувати винесену т.в.о. заступника начальника управління-начальника відділу ОЗУ3 Бериславського РУ ГУ ДСНС у Херсонській області Магда Євгенієм Валерійовичем постанову про накладення адміністративного стягнення серія ХН №014366 від 05.05.2025 року на ОСОБА_1 ; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-14 КУпАП України.
В обґрунтування позову представник позивача - Починок В.В. зазначив, що оскаржувана постанова серії ХН №014366 від 05 травня 2025 року прийнята з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу цивільного захисту України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року.
Так, у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження ключових юридичних фактів, від яких залежить виникнення обов'язку позивачки допустити посадових осіб ДСНС до обстеження. Відповідач не довів, що за адресою Херсонська область, Бериславський район, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 112 існує об'єкт фонду захисних споруд цивільного захисту у вигляді протирадіаційного укриття №80554 і що саме позивачка є його балансоутримувачем. Відповідно до п. 16, п. 20 Порядку №138 облік захисних споруд ведеться на підставі паспорта захисної споруди, який є первинним і обов'язковим документом для включення сховищ, протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення до фонду. Паспорт ПРУ №80554 у відповідача відсутній, органи місцевого самоврядування його не мають, позивачці він ніколи не видавався. Листами відповідача та органів влади підтверджено відсутність документів, які б слугували підставою для внесення спірного приміщення до фонду. Сам по собі запис в електронному обліку без первинних документів правових наслідків для приватного власника не створює і не доводить статусу ПРУ.
Навіть за умов потенційного існування в минулому захисної споруди, відповідач не довів, що позивачка є балансоутримувачем такої споруди у розумінні законодавства про цивільний захист. Балансоутримувач визначається документально як суб'єкт, на балансі якого перебуває споруда, з відповідним закріпленням майна і обов'язків. Жодного рішення власника майна, органу місцевого самоврядування чи уповноваженого органу, жодного акта передачі або іншого правовстановлюючого документа щодо закріплення за позивачкою обов'язків балансоутримувача не подано. Навпаки, наявні у позивачки правовстановлюючі документи на будівлю кафе «Левада» та земельну ділянку не містять жодних відомостей про існування на об'єкті захисної споруди, покладення спеціальних обов'язків чи обтяжень. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права та обтяження підлягають державній реєстрації. Відомості про будь-яке обтяження у зв'язку з наявністю захисної споруди чи обов'язок забезпечувати доступ відсутні. За таких обставин висновок про наявність у позивачки статусу балансоутримувача є голослівним.
Відповідач обґрунтовував вимогу про доступ до приватного приміщення виключно внутрішніми наказами і планом обстежень (наказ ГУ ДСНС від 12 березня 2025 року №НС-240-66 з посиланням на наказ від 20 лютого 2025 року МНС-172/66 та План, затверджений наказом ДСНС України від 28 листопада 2024 року ЛЬНС-1272). Внутрішні акти органу державної влади не можуть самі по собі створювати для приватної особи нові обов'язки або обмежувати право власності без чіткої, доступної і передбачуваної норми закону. Стаття 19 Конституції України вимагає, щоб органи державної влади діяли лише на підставі і в спосіб, передбачені законом. Пункт 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, на який посилається відповідач, встановлює обов'язки саме балансоутримувачів захисних споруд. Оскільки факт наявності захисної споруди та статусу позивачки як балансоутримувача не доведено, правова норма щодо обов'язку забезпечувати доступ не підлягає застосуванню до позивачки.
Право приватної власності позивачки, гарантоване статтею 41 Конституції України і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є недоторканним і може зазнавати втручання лише за умов законності, легітимної мети та пропорційності. Вимога допустити посадових осіб до приватної будівлі без підтвердженого правового статусу цього приміщення як захисної споруди та без належних правових підстав не відповідає критерію передбачуваності і пропорційності. З огляду на відсутність паспорта ПРУ, відсутність будь-яких відомостей про встановлене обтяження або закріплені обов'язки балансоутримувача, відмова у доступі була реалізацією власником свого права на недоторканність житла і майна, а не створенням «перешкод» у розумінні ч. 2 ст. 185-14 КУпАП.
Також, при розгляді матеріалів справи посадова особа ДСНС порушила фундаментальні процесуальні гарантії, передбачені КУпАП. За статтями 7, 251, 252, 280 КУпАП орган, який розглядає справу, зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини, перевірити докази, врахувати пояснення особи, яка притягається до відповідальності, а також обставини, що пом'якшують або виключають відповідальність. Позивачка листами від 05 березня 2025 року і 18 квітня 2025 року, а також у графі «Пояснення балансоутримувача» Акта обстеження від 14 березня 2025 року №13 прямо повідомляла про відсутність за спірною адресою будь-яких захисних споруд. Ці пояснення відповідачем отримані, що підтверджено його листом від 30 квітня 2025 року, але при ухваленні постанови їх не враховано. Таким чином, висновки у постанові зроблені без дослідження усіх істотних обставин.
Крім того, порушено право позивачки на участь у розгляді справи. Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право давати пояснення, наводити докази, користуватися правовою допомогою, а справа, як загальне правило, розглядається за її участю. Повідомлення про розгляд справи датоване 25 квітня 2025 року фактично вручено позивачці 07 травня 2025 року, тоді як розгляд відбувся 05 травня 2025 року. За таких умов орган повинен був відкласти розгляд для забезпечення реалізації прав, передбачених статтею 268 КУпАП. Проведення розгляду без належного і своєчасного повідомлення є безумовним процесуальним порушенням, що тягне скасування постанови.
Обов'язок доведення правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у цій категорії справ покладено саме на відповідача. Частина 2 статті 77 КАС України забороняє суб'єкту владних повноважень посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, якщо він не доведе неможливість їх отримання до прийняття рішення з причин, що не залежали від нього. Відповідач не надав жодного належного доказу існування паспорта ПРУ, рішення про включення споруди до фонду, документа про балансоутримання або обтяження права власності позивачки. За принципом презумпції невинуватості, закріпленим статтею 62 Конституції України і застосовним також у провадженнях про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Посилання відповідача на протокольні рішення органів виконавчої влади щодо тимчасового призупинення зняття з обліку захисних споруд у період воєнного стану не можуть замінити собою відсутність первинних документів про включення спірного об'єкта до фонду і не створюють для приватного власника нових обов'язків без чіткої законної підстави. Мораторій на виключення з обліку не легалізує помилкове чи недоведене включення до обліку і не усуває необхідності дотримання вимог Порядку №138.
Оскаржувана постанова не містить переконливого аналізу складу правопорушення за ч. 2 ст. 185-14 КУпАП. Для притягнення до відповідальності орган зобов'язаний довести подію правопорушення і вину особи, зокрема наявність протиправності діяння і обов'язку діяти певним чином. В умовах, коли не доведено статус спірного приміщення як захисної споруди, не підтверджено статус позивачки як балансоутримувача, а вимога про доступ ґрунтувалася лише на внутрішніх актах без належної законної підстави, об'єктивна сторона правопорушення відсутня. Відмова у доступі до приватної будівлі за таких обставин не може кваліфікуватися як «створення перешкод» уповноваженим посадовим особам.
З урахуванням наведеного, а також статей 6, 8, 19, 41, 55, 62 Конституції України, статей 2, 6, 9, 72, 73, 77, 286 КАС України, статей 7, 247 пункт 1, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, статті 32 Кодексу цивільного захисту України і Порядку №138, представник позивача вважає, що постанова т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу ОЗУЗ Бериславського РУ ГУ ДСНС у Херсонській області від 05 травня 2025 року є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Суд дійшовши такого висновку має застосувати частину 3 статті 286 КАС України та пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП.
16 липня 2025 року від представника відповідача - Галяки С.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У ньому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії ХН №014366 від 05 травня 2025 року є законною, обґрунтованою та винесеною у межах повноважень посадових осіб ДСНС.
Відповідач обґрунтував свою позицію положеннями Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року, постановою Кабінету Міністрів України №1331 від 19 грудня 2023 року «Деякі питання обліку об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», а також наказом МВС України №824 від 10 грудня 2024 року, яким затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту». На думку відповідача, відповідно до вказаних нормативних актів функціонування Інформаційної системи є законним механізмом ведення державного обліку захисних споруд незалежно від форми власності, і саме за її даними спірне приміщення за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 112, обліковується як протирадіаційне укриття №80554, що входить до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Посилаючись на листи Херсонської обласної військової адміністрації, Великоолександрівської селищної військової адміністрації та Бериславської районної військової адміністрації, відповідач вказав, що зазначене укриття перебуває на обліку, і жодного рішення про його виключення з фонду не приймалось. Таким чином, відомості про укриття №80554 підтверджені належними органами державної влади і внесені до централізованого електронного обліку у встановленому порядку.
Відповідач також наголосив, що відповідно до пункту 9, 11, 12 Порядку №138 утримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням покладається саме на їх балансоутримувачів, якими є власники або користувачі об'єктів. Під час приватизації майна Харчокомбінату Великоолександрівської райспоживспілки вимоги законодавства про визначення балансоутримувача захисних споруд не були виконані, тому підвал у складі будівлі кафе «Левада» залишився об'єктом цивільного захисту, який було приватизовано помилково. Попри це, оскільки право власності на приміщення зареєстроване за Надточій В.В., вона, на думку відповідача, є фактичним власником і балансоутримувачем захисної споруди №80554 і відповідальною за її утримання.
На підтвердження законності своїх дій представник ДСНС зазначив, що комплексне обстеження спірного об'єкта проводилося відповідно до затвердженого Плану обстежень на 2025 рік (наказ ДСНС від 28 листопада 2024 року №НС-1272, наказ ГУ ДСНС від 12 березня 2025 року №НС-240/66). Позивачка була завчасно повідомлена про проведення обстеження повідомленням від 27 лютого 2025 року №66 22/0-533/66 22/03, надісланим поштою 3 березня 2025 року. Під час виїзду комісії 14 березня 2025 року уповноваженим особам ДСНС та представникам органів влади було відмовлено у доступі до приміщення, що, на думку відповідача, свідчить про створення перешкод у діяльності посадових осіб ДСНС і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185-14 КУпАП.
Відповідач вказав, що після складання Акта обстеження №13 від 14 березня 2025 року позивачці надсилалися належним чином повідомлення про розгляд справи (від 15 квітня та 25 квітня 2025 року), у яких зазначалися дата, час і місце розгляду, а також попереджалося, що у разі її неявки справа може бути розглянута за відсутності особи. Оскільки ОСОБА_1 не з'явилася, справа була розглянута за наявними матеріалами та за участі свідків, які входили до складу комісії, і винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. На думку відповідача, це відповідає вимогам статті 277 КУпАП, тому порушень процесуальних норм не було.
Крім того, відповідач підкреслив, що відсутність у позивачки технічного паспорта укриття не є підставою для визнання незаконним самого факту обліку захисної споруди, оскільки облік підтверджений органами місцевого самоврядування, а відповідальність за подання або оновлення відомостей покладено саме на балансоутримувача. Тому, за логікою відповідача, ОСОБА_1 як власник будівлі не могла не знати про наявність підвального приміщення, що має ознаки укриття, і повинна була забезпечити виконання обов'язків, передбачених статтею 32 Кодексу цивільного захисту України.
З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 185-14 КУпАП є законною, винесеною у межах компетенції та на підставі належно встановлених фактів. Позовна заява, на його думку, не містить жодних доказів, які б спростовували наявність укриття або підтверджували виключення цього об'єкта з фонду захисних споруд. Тому Головне управління ДСНС у Херсонській області просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
22 липня 2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій висловив свою позицію щодо доводів відповідача.
Позивач зазначив, що твердження відповідача про наявність у приміщенні кафе «Левада» захисної споруди цивільного захисту є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Основною підставою для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ХН №014366 від 05 травня 2025 року є відсутність будь-яких підтверджень створення чи існування в належному їй приміщенні об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.
Представник позивача вказав, що у матеріалах справи відсутні обов'язкові документи, які відповідно до чинного законодавства мають засвідчувати факт створення, реєстрації та перебування споруди на обліку, зокрема - Паспорт захисної споруди, облікова картка та рішення уповноваженого органу про включення її до фонду. Натомість відповідач як єдиний доказ існування укриття посилається лише на два знімки екрана з електронної системи та копії листів органів місцевого самоврядування і державних органів, які лише констатують факт наявності запису, але не містять первинних документів, на підставі яких такий запис зроблено.
Позивач наголосив, що відповідно до пункту 18 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року, включення об'єктів до фонду або їх виключення можливе виключно на підставі рішення відповідного міністерства, місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, на території якого розташований об'єкт. Жодного рішення про створення або включення у фонд укриття за адресою: Херсонська область, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи (Леніна), 112 - відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1331 від 19 грудня 2023 року «Деякі питання обліку об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» внесенню до електронної інформаційної системи підлягають лише ті споруди, які вже перебувають на документальному обліку та мають підтверджувальні паперові документи, включаючи паспорт і облікову картку. Відсутність таких документів свідчить, що дані про спірне приміщення внесені до системи незаконно або помилково, без належного правового підґрунтя.
Позивачка підкреслила, що під час набуття права власності на будівлю кафе «Левада» у 2002 році на підставі акта прилюдних торгів нею не було повідомлено про наявність у складі цього об'єкта будь-якої захисної споруди цивільного захисту. В подальшому, після усних повідомлень працівників ДСНС, вона неодноразово зверталася до відповідних органів влади з письмовими запитами щодо надання документів, які б підтверджували факт створення або перебування на обліку укриття, однак жодних підтверджень отримано не було. З огляду на це, позивачка дійшла обґрунтованого висновку, що жодного об'єкта цивільного захисту у передбаченому законом порядку у належному їй приміщенні не створювалось.
Представник позивача також звернув увагу суду на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням процесуальних прав особи, притягнутої до відповідальності. Так, відповідач посилається на направлення повідомлення про розгляд справи від 25 квітня 2025 року, однак позивачка отримала його лише 07 травня 2025 року, тобто вже після того, як постанова була винесена 05 травня 2025 року. Це позбавило її можливості реалізувати своє право на надання пояснень, заперечень і доказів під час розгляду справи. Внаслідок цього рішення ухвалене без урахування її позиції, що є істотним порушенням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Посилаючись на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зазначив, що саме на відповідача покладається обов'язок довести правомірність оскаржуваного рішення, однак надані ним матеріали не містять належних доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для складання постанови про адміністративне стягнення. Відповідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.
У зв'язку з цим представник позивача просить суд критично оцінити доводи, наведені у відзиві відповідача, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнавши спірну постанову незаконною та скасувати її.
У відповіді на відзив представник позивача також просив витребувати у Головного управління ДСНС у Херсонській області та Великоолександрівської селищної військової адміністрації документи, на підставі яких у приміщенні кафе «Левада» нібито було створено об'єкт цивільного захисту, яке не були ним підтримано в судовому засіданні.
Під час обговорення цього питання було з'ясовано, що фактично, заявляючи відповідне клопотання, представник позивача мав на меті підтвердити відсутність будь-яких правовстановлюючих або технічних документів, які б свідчили про створення та віднесення приміщення кафе «Левада» до фонду захисних споруд цивільного захисту. Представник позивача пояснив, що йому невідомо про існування таких документів, і, за його твердженням, у державних органів вони також відсутні, а відомості про укриття внесені до реєстру без належних підстав.
У свою чергу, представник відповідача під час судового засідання підтвердив, що у розпорядженні Головного управління ДСНС у Херсонській області відсутні будь-які рішення або документи, на підставі яких у приміщенні кафе «Левада» створювався чи реєструвався об'єкт цивільного захисту. Відомості про нього містяться лише у загальнодержавній електронній системі обліку, без наявності первинних підтверджувальних матеріалів.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду зазначеного клопотання, оскільки сторони фактично підтвердили відсутність запитуваних документів, а їх витребування не є доцільним.
Під час судового засідання представником відповідача було заявлено клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_2 , який на момент подій обіймав посаду тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника управління - начальника відділу організації заходів цивільного захисту Бериславського районного управління ГУ ДСНС у Херсонській області.
Суд, вислухавши думки сторін, відмовив у задоволенні даного клопотання протокольно, виходячи з того, що обставини, на підтвердження яких заявлено про допит свідка, встановлюються на підставі письмових доказів, які вже наявні в матеріалах справи.
Під час обговорення цього питання сторони підтвердили, що дійсно у день проведення обстеження ОСОБА_2 перебував на місці події, однак факт його прибуття та відмови у доступі представникам ДСНС не заперечується жодною зі сторін. Таким чином, з огляду на те, що спірні обставини не є спростованими і підтверджені письмовими матеріалами (зокрема актом обстеження від 14 березня 2025 року), суд визнав недоцільним проведення допиту даного свідка.
На судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що не визнає правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки у належному їй на праві власності приміщенні кафе «Левада» за адресою смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 112 відсутня будь-яка захисна споруда цивільного захисту. Вона наголосила, що ніколи не отримувала жодних документів чи повідомлень про включення цього приміщення до фонду захисних споруд, не укладала жодних договорів на його утримання, а також не має жодного паспорта укриття чи інших технічних документів. Зазначила, що дізналася про нібито наявність такого укриття лише після звернень представників ДСНС, які не надали їй жодного підтвердження своїх тверджень.
На судовому засіданні представник позивача Починок В.В. пояснив, що у справі відсутні належні та допустимі докази створення або обліку будь-якої захисної споруди у приміщенні позивачки. Всі надані відповідачем матеріали зводяться лише до знімків екрана з електронного реєстру та листів, які не підтверджують юридичного факту створення чи реєстрації укриття. Представник наголосив, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №138 від 10 березня 2017 року, включення об'єктів до фонду має здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення компетентного органу, якого у цій справі немає. Також зазначив, що позивачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки отримала повідомлення вже після винесення постанови. Просив суд визнати постанову незаконною та скасувати її.
На судовому засіданні представник відповідача Галяка С.В. пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення є законною і винесена в межах повноважень посадових осіб ДСНС. Зазначив, що за наявними відомостями з державного електронного обліку захисних споруд приміщення кафе «Левада» обліковується як протирадіаційне укриття №80554, а позивачка як власник є балансоутримувачем такого об'єкта і зобов'язана забезпечувати його утримання у готовності. Під час перевірки вона безпідставно не допустила комісію ДСНС до об'єкта, чим створила перешкоди у виконанні службових обов'язків, що і стало підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 185-14 КУпАП. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, перевіривши наведені обставини, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 185-14 КУпАП створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, в тому числі пов'язаних з проведенням перевірок, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 11 пункту 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України балансоутримувачі зобов'язані забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальних органів (у разі їх утворення) для здійснення відповідних обстежень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1331 «Деякі питання обліку об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» встановлено, що: облік фонду захисних споруд цивільного захисту в електронній формі здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке призначене для збирання, накопичення, захисту, обробки та відображення інформації про об'єкти фонду захисних споруд цивільного захисту незалежно від форми власності - Інформаційної системи “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі - Інформаційна система); внесенню до Інформаційної системи підлягають відомості про сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, які перебувають на документальному обліку міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також скановані копії документів, на підставі яких їх взято на облік, на день набрання чинності цією постановою.
Документи обліку захисних споруд цивільного захисту (паспорти та облікові картки) у паперовій формі повинні зберігатися суб'єктами ведення обліку таких споруд протягом п'яти років після прийняття рішення відповідно до вимог законодавства щодо їх виключення з фонду захисних споруд цивільного захисту.
Згідно з п.16 Порядку, облік об'єктів фонду захисних споруд ведеться міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в паперовій та електронній формах, а також суб'єктами господарювання виключно в паперовій формі.
Паспорт захисної споруди/споруди подвійного призначення є первинним та обов'язковим документом для обліку сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення у складі фонду захисних споруд.
Згідно з п.13 Порядку, у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд (стор.8 абз.4 відзиву).
Позивачка ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності позивачки на зазначене майно підтверджується рядом документів, що містяться у матеріалах справи. Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області №180 від 27 липня 2001 року, виконком селищної ради вирішив видати реєстраційне посвідчення на право власності Харчокомбінату Великоолександрівської райспоживспілки на кафе «Левада», розташоване у смт Велика Олександрівка по вулиці Леніна.
Згідно з актом про проведення прилюдних торгів від 28 березня 2002 року, затвердженим в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Великоолександрівського району Херсонської області, об'єктом продажу виступало зазначене приміщення кафе «Левада». В акті зазначено, що боржником є Харчокомбінат Великоолександрівської райспоживспілки, а правовстановлюючим документом, який підтверджував право власності боржника, є свідоцтво про право власності від 8 січня 2002 року, видане на підставі рішення виконкому Великоолександрівської селищної ради №180 від 27 липня 2001 року. Зазначене свідоцтво зареєстроване Херсонським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі №1 за реєстровим №45. За результатами прилюдних торгів покупцем визначено ОСОБА_1 , яка сплатила встановлену суму та набула право власності на зазначене нерухоме майно.
Факт реєстрації права власності позивачки підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 січня 2021 року, відповідно до якого 15 грудня 2020 року до реєстру внесено запис про право власності ОСОБА_1 на будівлю кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (літера «А») як об'єкт нежитлової нерухомості, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номера 682 від 9 квітня 2002 року.
Крім того, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХС №045748 від 1 вересня 2003 року, земельна ділянка площею 0,0350 га (350 кв. м), розташована в межах смт Велика Олександрівка Великоолександрівської селищної ради під розміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Право власності на земельну ділянку надано на підставі рішення Великоолександрівської селищної ради від 20 червня 2001 року №115.
Таким чином, суд встановив, що позивачці на праві приватної власності належить будівля кафе «Левада» з усіма господарськими спорудами та земельна ділянка під її розміщення. Жоден із наведених документів, що підтверджують право власності, не містить відомостей про наявність у складі цього об'єкта будь-яких захисних споруд цивільного захисту, сховищ або протирадіаційних укриттів. У правовстановлюючих актах відсутні будь-які застереження щодо спеціального призначення об'єкта або обов'язку його утримання як споруди подвійного призначення.
Відтак на момент виникнення спірних правовідносин позивачка є належним власником будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і земельної ділянки під ним, яка не перебуває у фонді захисних споруд цивільного захисту та не має ознак такого об'єкта згідно з наданими документами.
Як вбачається з пояснень відповідача та доданих ним документів, у березні 2025 року Бериславським районним управлінням Головного управління ДСНС України у Херсонській області проводилася планова перевірка стану утримання та готовності захисних споруд цивільного захисту на території смт Велика Олександрівка. Відповідно до наказу Головного управління ДСНС від 12 березня 2025 року №НС-240/66 та на підставі плану комплексних обстежень було визначено об'єктом перевірки підвальне приміщення кафе «Левада», яке, за інформацією відповідача, значилося у державному електронному обліку як протирадіаційне укриття №80554.
З цією метою позивачці було надіслано письмове повідомлення про проведення обстеження, у якому вимагалося забезпечити доступ працівників ДСНС до приміщення для перевірки його технічного стану. 14 березня 2025 року працівники Бериславського районного управління ДСНС прибули за вказаною адресою, однак ОСОБА_1 не допустила комісію до огляду приміщення, пояснивши, що у її власності відсутня будь-яка захисна споруда цивільного захисту, а підвальне приміщення є складовою частиною приватної будівлі та не має статусу об'єкта цивільного захисту.
За результатами цього виїзду посадовими особами ДСНС було складено акт обстеження №13 від 14 березня 2025 року, у якому зафіксовано факт недопуску до об'єкта. У графі «Пояснення балансоутримувача» позивачка письмово зазначила, що будь-яких укриттів або захисних споруд у приміщенні немає. Того ж дня, на підставі зазначених обставин, уповноваженими посадовими особами ДСНС було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХН №014366 від 14 березня 2025 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після складання протоколу Бериславським районним управлінням ДСНС було направлено позивачці повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року №66 22-1230/66 22/03, яким її повідомлено, що розгляд справи відбудеться 5 травня 2025 року у приміщенні кафе «Левада». У повідомленні зазначалося, що у разі неявки особи, яка притягується до відповідальності, справа може бути розглянута за її відсутності. Повідомлення було направлене рекомендованим листом №7410003284211, який, згідно з даними трекінгу Укрпошти, позивачка отримала 7 травня 2025 року, тобто після проведення засідання і винесення постанови.
На підставі складеного протоколу та матеріалів перевірки Бериславське районне управління ГУ ДСНС України у Херсонській області 5 травня 2025 року винесло постанову серії ХН №014366, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 185-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень. У мотивувальній частині постанови зазначено, що позивачка, будучи власником приміщення, у якому обліковується протирадіаційне укриття №80554, безпідставно відмовила у допуску посадових осіб ДСНС до проведення обстеження, чим створила перешкоди у виконанні ними службових обов'язків.
З матеріалів справи, а також із пояснень представника відповідача Галяки С.В., судом встановлено, що повноважні посадові особи Бериславського районного управління ГУ ДСНС у Херсонській області 14 березня 2025 року правомірно прибули за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 112, для проведення планового обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційного укриття №80554, яке, згідно з даними інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту», обліковується за цією адресою.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача Починка В.В., під час здійснення таких дій посадові особи відповідача не перевірили належним чином наявність підстав для кваліфікації дій позивачки як адміністративного правопорушення. Зокрема, відповідно до частини другої статті 185-14 КУпАП, відповідальність за створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері цивільного захисту настає лише за умови, якщо особа, яка створює такі перешкоди, є балансоутримувачем або користувачем об'єкта, що входить до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Відповідач, посилаючись на інформацію з інформаційної системи, не надав суду належних документів, які б підтверджували, що приміщення кафе «Левада» правомірно включене до фонду захисних споруд у встановленому порядку, та що Надточій В.В. є його балансоутримувачем. Наявні у матеріалах справи скріншоти з інформаційної системи без належного підтвердження рішень уповноважених органів не можуть розглядатися як достовірний доказ створення або існування відповідної захисної споруди.
Суд вважає, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення уповноважені посадові особи ДСНС мали обов'язок з'ясувати питання про наявність у діях позивачки складу правопорушення, зокрема перевірити, чи мала вона статус балансоутримувача або користувача об'єкта цивільного захисту. Саме ця обставина є визначальною для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 185-14 КУпАП.
Невстановлення зазначеного факту, а також відсутність будь-яких документів, що підтверджують закріплення об'єкта за позивачкою як за балансоутримувачем, свідчить про передчасність та безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Як суд вже зазначав, обставини щодо того, чи є позивач балансоутримувачем відповідного об'єкта, мають ключове значення для наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення може бути вчинене лише за наявності усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій та бажання або свідомого допущення настання наслідків у вигляді створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб.
Саме тому для констатації наявності в діях позивача складу правопорушення необхідно, щоб особа або достовірно знала, що є балансоутримувачем об'єкта фонду захисних споруд, або принаймні повинна була знати про це, виходячи з офіційно доведених до неї відомостей та отриманих документів. Проте з досліджених судом доказів та пояснень сторін не вбачається, що ОСОБА_1 коли-небудь отримувала будь-які документи чи повідомлення, з яких вона могла б дізнатися, що її приміщення належить до об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що позивачці вручалися чи надсилалися документи, які підтверджують рішення уповноваженого органу про включення її приміщення до складу фонду захисних споруд, а також відсутні дані про укладення з нею договору про утримання (зберігання) такої споруди. Немає і доказів, що вона зверталася до відповідних органів із заявами або отримувала відповіді, з яких би вбачалося її визнання балансоутримувачем.
Сам факт того, що об'єкт зазначений у певному електронному реєстрі або інформаційній системі як протирадіаційне укриття, не є доказом обізнаності власника майна про свій статус балансоутримувача. Закон не передбачає презумпції обізнаності особи лише на підставі внесення запису до інформаційної системи або до фонду об'єктів цивільного захисту. Відповідно, відсутність доведеності факту, що позивач знала або повинна була знати про те, що вона є балансоутримувачем захисної споруди, виключає можливість кваліфікації її дій як умисного створення перешкод у діяльності посадових осіб органу цивільного захисту.
Таким чином, встановлення документально підтвердженої обізнаності позивача про її статус балансоутримувача є обов'язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 185-14 КУпАП. Відсутність таких доказів у матеріалах справи свідчить про те, що суб'єктивна сторона правопорушення, умисел на перешкоджання діяльності посадових осіб, у даному випадку не доведена.
Відповідно до частини першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішення щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. У матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували факт існування у власності позивача захисної споруди цивільного захисту, її включення до відповідного фонду в установленому порядку, а також обізнаність позивачки про наявність у неї статусу балансоутримувача. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185-14 КУпАП, у її діях не доведено, зокрема відсутні докази наявності умислу на створення перешкод у діяльності посадових осіб.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що постанова Бериславського районного управління ГУ ДСНС України у Херсонській області серії ХН №014366 від 05 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що при розгляді справи не встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення та з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення.
Доводи представника позивача про те, що порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови без належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи є самостійною підставою для скасування спірної постанови, суд не приймає до уваги.
Так, дійсно з матеріалів справи вбачається, що позивачка отримала повідомлення про розгляд справи лише після дати фактичного розгляду, що формально свідчить про порушення вимог статей 268 та 278 КУпАП. Однак вказане порушення саме по собі не може бути самостійною підставою для скасування постанови, оскільки метою судового розгляду адміністративного спору є не лише перевірка процесуальної форми, а й встановлення правильності та законності прийнятого рішення по суті.
У даній справі під час судового розгляду були з'ясовані всі ті обставини, які не були досліджені органом, що розглядав адміністративну справу через відсутність позивачки. Судом досліджено всі наявні письмові докази, заслухано пояснення сторін, встановлено обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення спору, а також надано їм належну правову оцінку. Таким чином, ті процесуальні недоліки, які мали місце під час розгляду справи органом ДСНС, були усунуті у межах даного судового провадження.
З урахуванням наведеного суд вважає, що сам факт неналежного повідомлення позивачки про час і місце розгляду адміністративної справи не вплинув на можливість повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи під час судового розгляду. Тому зазначене порушення не є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови, тоді як рішення про її скасування ґрунтується на встановленій відсутності у діях позивачки складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що позивачем були здійснені витрати пов'язані із розглядом справи у виді сплаченого судового збору в загальній сумі 605,60 грн, а позов було задоволено повністю суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України вважає, що наявні підстави для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи викладені обставини та керуючись статтями 7, 14-1, ст. 121, 247, 258, 265, 268, 282-284, 297 КУпАП, ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС у Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Скасувати винесену т.в.о. заступника начальника управління-начальника відділу ОЗУ3 Бериславського РУ ГУ ДСНС у Херсонській області Магда Євгенієм Валерійовичем постанову про накладення адміністративного стягнення серія ХН №014366 від 05.05.2025 року на ОСОБА_1 .
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-14 КУпАП України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДСНС у Херсонській області сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення складене 07 жовтня 2025 року.
Суддя: _______________ О.О. Сікора