03.10.2025 Справа №607/7561/25 Провадження №2/607/2849/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Бойко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, -
ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ). звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_3 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, у якому просить стягнути з відповідача в користь позивача неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів, за період із 16.05.2024 по 09.04.2025 в розмірі 42812,32 грн., а також 3750,73 грн. інфляційні нарахування та три відсотки річних від простроченої суми, що складає 796,56 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.06.2024 та у якому народились двоє дітей: сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.05.2024 у справі №607/11080/24, Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.05.2024, до досягнення старшою дитиною повноліття. Однак, вказане судове рішення Відповідач належним чином не виконує, аліменти не сплачує, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка, станом на 13.02.2025 р. становить 36996,72 грн. Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, при несплаті аліментів, Позивач просить стягнути неустойку (пеню), яка, за період із 16.05.2024 по 09.04.2025, становить 42812,32 грн., що є не більше 100 відсотків заборгованості. Крім цього, Позивач вважає, що із відповідача підлягає стягненню сума боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 3750,73 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, що становить 796,56 грн. Крім цього, просить стягнути витрати на надання правової допомоги у розмірі 5000 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_3 відзиву на позов не подавав.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вітів В.А. в судове засідання не з'явився, подавши клопотання згідно якого вказав, що позивач позовні вимоги підтримує із мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити, справу розглядати у відсутності сторони Позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі із 10 липня 2018 року, який на даний час розірвано (Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2024 року, яке набрало законної сили у справі №607/7902/24).
У даному шлюбі народилося двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 26.06.2019 р. Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області) та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 04.08.2022 р. Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
27.05.2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/11080/24 видано судовий наказ, який набрав законної сили, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.05.2024, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Згідно наявного при матеріалах справи розрахунку заборгованості по аліментах, складеного головним державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткачук М.І., станом на 13.02.2025 р. за боржником ОСОБА_7 рахується заборгованість по сплаті аліментів в сумі 36996,72 грн., а саме: за травень 2024 - 2242,08 грн.; із червня 2024 по січень 2025 із розрахунку 4344,33 грн. щомісячно, що в сукупності складає 34754,64 грн..
Як встановлено в судовому засіданні, малолітні діти сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають із позивачем ОСОБА_1 та перебувають на повному її утриманні.
В позовній заяві позивач навів розрахунок пені за прострочення сплати аліментів відповідно до якого розмір пені за період несплати відповідачем аліментів - із 16.05.2024 по 09.04.2025, який становить 42812,32 гривні.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при вирішенні спору про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів слід з'ясувати розмір не сплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року за результатами розгляду справи № 572/1762/15-ц.
Відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що несплата аліментів, які він зобов'язаний був сплачувати згідно вказаного судового наказу в користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, мала місце не з його вини, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні передбачені ч. 1 ст. 196 СК України підстави для стягнення неустойки (пені) із ОСОБА_2 .
Із інформації про виконавче провадження встановлено, що означений судовий наказ про стягнення аліментів із Відповідача пред'явлено до виконання 03.07.2024.
Заборгованість зі сплати аліментів старшим державним виконавцем нараховано Відповідачу із 01.05.2024 по 01.02.2025. Однак, як вбачається із означеного судового наказу, судом визначено, що аліменти на утримання малолітніх дітей слід стягувати з відповідача із 16.05.2025 року. Тому, пеню Відповідачу слід нараховувати із 01.06.2025 року по 01.02.2025 (кінцевий термін заборгованості зазначений державним виконавцем).
Таким чином нарахування відповідачу пені за несвоєчасну сплату аліментів слід провести наступним чином:
З 16.05.2024 : 2242,08х1х245/100=5493,09 грн., де 245 - кількість днів прострочення, 2242,08 грн. сума заборгованість відповідача за даний місяць;
За червень 2024: 4344,33х1х216/100=9383,75 грн., де 216 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць;
За липень 2024: 4344,33х1х184/100=7993,57 грн., де 184 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць;
За серпень 2024: 4344,33х1х153/100=6646,82 грн., де 153 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць.
За вересень 2024: 4344,33х1х123/100=5343,53 грн., де 123 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць.
За жовтень 2024: 4344,33х1х92/100=3998,78 грн., де 92 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць.
За листопад 2024: 4344,33х1х62/100=2693,48 грн., де 62 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць.
За грудень 2024: 4344,33х1х31/100=1346,74 грн., де 31 - кількість днів прострочення, 4344,33 грн. сума заборгованості відповідача за даний місяць.
Відтак, суд вважає, що загальна сума нарахованої пені відповідачу станом на 01.02.2025 буде складати 42899,76 грн.
Оскільки, в силу вимог ст.196 СК України сума нарахованої пені боржнику зі сплати аліментів не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, відтак, із Відповідача у користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 36 996,72 грн. за вказаний період. При цьому, суд відкидає вимоги позивача про стягнення заборгованості із Відповідача по 09.04.2025, оскільки даних про те, що у ОСОБА_8 існує заборгованість за період із 01.02.2025 по 09.04.2025 матеріали справи не містять, у тому числі такі дані відсутні у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного головним державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.02.2025. Відтак, вимоги позивача у цій частині підлягають до часткового задоволення на суму 36 996,72 грн.
Щодо вимог позивача у частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, суд зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. За частиною 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають, насамперед, договірні правовідносини.
У контексті ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки, ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Статтею 625 ЦК України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.
Крім того, передбачена ст. 625 ЦК відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.
Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами Сімейного кодексу України, до яких положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не застосовуються. Сімейний кодекс України, який є спеціальним законом, чітко встановив відповідальність за несплату аліментів у вигляді пені (ст. 196 СК України).
Чинним законодавством України питання про нарахування пені за прострочення сплати аліментів врегульоване положеннями ст. 196 Сімейного кодексу України, яка є спеціальною нормою з цього приводу по відношенню до інших норм права, в тому числі і до ст. 625 ЦК України. У вказаній нормі законодавцем чітко розмежовані наслідки прострочення сплати аліментів від наслідків прострочення оплати додаткових витрат на дитину. Зокрема, у разі прострочення сплати аліментів для боржника встановлена відповідальність у вигляді пені за кожен день прострочення. Натомість, у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину встановлена відповідальність у вигляді виплати заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також нарахування 3 % річних із простроченої суми. Таким чином, із вказаної норми вбачається, що законодавець чітко розмежував негативні наслідки порушення строків сплати цих двох різних фінансових обов'язків батьків, і для кожного з них встановив відповідні фінансові санкції:при простроченні оплати додаткових витрат на дитину - сплачуються встановлений індекс інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних із простроченої суми;при простроченні сплати аліментів - сплачується пеня у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, суд вважає, що до даного виду зобов'язання у разі його порушення застосовуються норми спеціального закону, а саме норми ст.196 СК України, відтак, суд вважає, що вимоги позивача у частині стягнення із Відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 3750,73 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 796,56 грн. не підлягають до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допогогу у розмірі 5000 грн. суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не надано суду доказів, які б підтверджували та обгрунтовували розмір таких витрат, у тому числі договору про надання правничої допомоги, яка надавалась у даній справі, визначення суми гонорару адвоката, визначення обсягу робіт та часу затраченого адвокатом на їх виконання, доказів, які б підтверджували виконаних таких робіт. Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрпат на правничу допомогу до задоволення не підлягає.
Враховуючи звільнення позивачки від сплати судового збору, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а також трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 пеню за не сплату аліментів на утримання малолітніх дітей за період з 16.05.2024 року по 01.02.2025 року у розмірі 36 996 (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 72 коп.
У решті вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду складене 03.10.2025.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. В. Ромазан