Справа № 137/1527/24
06 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 67950,00 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 26.01.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено договір про надання грошових коштів у позику №2837440124, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 9000 грн. Відповідач зобов'язалася повернути кредит разом з нарахованими відсотками у визначений сторонами строк, проте своє зобов'язання не виконала. Розмір заборгованості відповідача становить 67950,00 грн., з яких: 9 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 58 950,00 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість по відсотках здійснювалася в межах строку кредитування за відсотковою ставкою - 1,99% на день, поза межами строку кредитування, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» за відсотковою ставкою 2,5% на день, попри те, що за умовами договору така ставка становить 2,99% на день. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 21.10.2024 справу передано на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю в порядку ст. 31 ЦПК України (а.с. 8).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.11.2024 повернуто до Літинського районного суду Вінницької області для виконання вимог ЦПК України, зокрема, долучення до матеріалів паперової справи копій документів, що вказані в додатку до позовної заяви.
Листом №01-34/5137/2024 від 25.11.2024 справу повернуто із Литинського районного суду Вінницької області до Вінницького районного суду Вінницької області із зазначенням того, що позов до суду було подано через систему «Електронний суд», а тому всі додатки до позовної заяви знаходяться в ОСК, яка надіслана на електронну адресу суду, що дає можливість їх роздрукувати за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (а.с. 20).
Ухвалою Вінницького районного суду від 11.12.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення (а.с. 23).
Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» у судове засідання не з'явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Направлена судом судова повістка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 26.01.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої позичальнику забезпечується через веб-сайт, було укладено договір надання грошових коштів у позику №2837440124, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн. на особисті (споживчі) потреби, строком на 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 1,75 на день (638,75% річна). Процентна ставка позаакційна (базова) - 2,5% на день (912,5% річних). Дата надання позики - 26.01.2024; дата повернення позики - 25.02.2024 (п.п. 1.1 - 1.3.2 Договору).
Відповідно до п. 1.4.3 Договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за базовою ставкою за весь строк користування кредитом 2,5%; за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (позикою) 1,75%; на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,75% від суми позики за кожен день користування позикою; у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2 договору, з наступного дня після спиву вказаного в п. 1.2 цього договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,75% на день перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою.
Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві.
Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №2837440124 від 26.01.2024 таблицю обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, відповідно до якої загальна сума позики становить 13725,00 грн., з яких 9000 грн. - позика, 4725 грн. - проценти за користування позикою (а.с. 55-56).
З матеріалів справи слідує, що договір між сторонами був укладений в електронній формі та був підписаний 26.01.2024 ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «p85v6xl18».
Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що ознайомився, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил. Також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами даного договору (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
Крім цього, 26.01.2024 відповідач також ознайомився із умовами стандартизованої форми Паспорта споживчого кредиту, підписавши які електронним підписом одноразовим ідентифікатором «p85v6xl18», позичальник підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором (а.с. 58-63).
Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами та досягли згоди з усіх істотних умов договору надання грошових коштів у позику №2837440124 від 26.01.2024.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав. Отримання позичальником коштів за цим договором підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19748-1354-84103455 від 26.01.2024 ТОВ ФК «Контрактовий дім» про проведення операції по перерахунку коштів на суму 9000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , вказану в договорі позичальником (а.с. 57).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №2837440124 від 26.01.2024 заборгованість відповідача перед позивачем складає 67950,00 грн, з яких: 9000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 58950,00 грн - заборгованість за процентами (а.с. 78).
Позивач просить стягнути заборгованість за цим кредитним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються норми законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).
За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Як слідує з умов договору, укладеного між сторонами справи, кредит є споживчим, що підтверджується зокрема, погодженою умовою послуги.
Відтак, кредитні правовідносини, які виникли між сторонами за цим кредитним договором, мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Як слідує з умов договору, сторонами погоджено строк кредитування та види процентних ставок за користування коштами в межах цього строку і поза межими строку кредитування.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Враховуючи те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, а позичальник, отримавши кредитні кошти, не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо їх повернення, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення простроченої заборгованості, строк погашення яких настав.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань або/чи які б спростовували суму заборгованості за кредитним договором перед позивачем не надав.
Як слідує з розрахунку позивача, на дату звернення останній визначив заборгованість в сумі 53535,067950,00 грн, з яких з: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 58950,00 грн - заборгованість за процентами.
Відповідачем ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконувалися, жодного платежу не відбулося (доказів протилежного матеріали справи не містять), а тому заборгованість за тілом кредиту становить 9000 грн.
Щодо стягнення прострочених на дату звернення відсотків (строк сплати яких відповідно до графіку платежів визначений квітень 2024 року - грудень 2024 року), суд зазначає наступне.
Так позивач їх визначив в сумі 58950,00 грн., застосувавши денну процентну ставку в розмірі 1,99% в межах строку кредитування та 2,5% на день в понад строковий період.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Суд враховує, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.
Договір надання грошових коштів у позику №2837440124 було укладено між сторонами у справі 26.01.2024, тобто після набрання чинності цим Законом та відповідно після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». Однак позивач при проведені розрахунку заборгованості по процентам вказаних положень не врахував.
Водночас, суд відмічає, що за період до 22 квітня 2024 року, а саме з 26.01.2024 по 25.02.2024, позивач правомірно здійснив нарахування процентів за процентною ставкою 1,75% в день, а з 26.02.2024 - 2,5%, визначеними умовами договору (з урахуванням застереження щодо неналежного виконання зобов'язання), в межах визначеного законом максимального розміру денної процентної ставки 2,5%. Проте, починаючи із 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року позивач мав право нараховувати проценти не вище встановленого максимального розміру - 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - не вище 1,0%. В цей же час позивач продовжував здійснювати нарахування процентів за процентною ставкою в розмірі 2,5%, визначеною у договорі, що не відповідає викладеним вище нормам Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне провести перерахунок прострочених процентів за користування кредитом, з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування».
Так, за період з 26 січня 2024 року до 25 лютого 2024 року проценти становлять 4725,00 грн (9000,00 х 1,75% х 30 днів). З 26 лютого 2024 року по 21 квітня 2024 року - 12500,00 грн. (9000 х 2,5% х 54 дні). З 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - 16200,00 грн (9000 х 1,5% х 120 днів). З 20 серпня 2024 року до 14 жовтня 2024 року - 5040,00 грн (9000 х 1% х 56 днів).
Тобто, заборгованість за простроченими процентами за період з 26 січня 2024 року до 14 жовтня 2024 року, яка розраховано виходячи із максимально допустимого розмір денної процентної ставки, визначеного Законом України «Про споживче кредитування» становить 38465,00 грн (4725,, грн + 12500,00 грн + 16200,00 грн + 5040,00 грн), яка і підлягає стягненню з відповідача.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 1692,04 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №2837440124 від 26 січня 2024 року в розмірі 47465 (сорок сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за сумою позики, 38465,00 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою, а також 1692,047 грн судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук