Провадження № 22-ц/803/9690/25 Справа № 210/3451/17 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
07 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.,
сторони
позивач -Акціонерне товариство «УКРСИББАНК»
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» адвоката Агабалаєвої Яни Валеріївни на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року, ухваленого суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складання повного судового рішення не зазначені),
В серпні 2017 року представник позивача звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №2Д 00 И 2459 Д від 09.04.2004 року (в системі обліку банку Договір №10409239000) у розмірі 23156,85 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною визначною суб'єктом оціночної діяльності, а також стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 8991 грн. 49 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 квітня 2004 року між банком та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №2Д 00 И 2459 Д (в системі обліку банку Договір №10409239000), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у сумі 38500,00 доларів США, з цільовим призначенням «придбання житла», зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом та датою повного погашення заборгованості 08 квітня 2014 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 09 квітня 2004 року між банком та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки №2Д 00 И 2459 З, за умовами якого ОСОБА_3 передав банку в іпотеку придбане нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті за вказаним кредитним договором залишилась заборгованість. Дізнавшись про смерть позичальника, позивач 16 вересня 2008 року направив до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори заяву щодо кредиторських вимог, однак заборгованість погашена не була та коло спадкоємців банку повідомлено не було, у зв'язку з чим позивач 28 вересня 2011 року звернувся до нотаріальної контори із заявою щодо надання інформації про спадкоємців померлого, відповідь на яку банком отримана не була.
Так, після надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, позивачем 04 липня 2017 року стало відомо, що відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , на підставі яких за ними було зареєстровано право власності на нерухоме майно, відмінне від того, що було передано в іпотеку.
Згідно до інформаційної довідки №91147867 від 04.07.2017 року, право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , за спадкоємцями, тобто відповідачами у цій справі, зареєстровано не було.
Так, враховуючи наведене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що АТ «УкрСиббанк» не надало доказів поважності причин пропуску позовної давності та не навело переконливих аргументів щодо наявності у нього об'єктивних перешкод звернутися до суду з позовом до спадкоємців іпотекодавця в межах встановлених законом строків, які є розумними і достатніми для захисту порушеного права.
Доводи про те, що банк вчасно звернувся до суду з позовом до спадкоємців іпотекодавця, оскільки початок перебігу строку позовної давності пов'язаний з моментом реєстрації за відповідачами права власності на спадкове майно, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому, направивши у вересні 2008 року на адресу нотаріальної контори вимогу до спадкоємців і не отримавши згідно ст. 1282 ЦК України задоволення вимог від спадкоємців, банк вже знав про порушення своїх прав та протягом трьох років міг дізнатися про коло спадкоємців, проявивши відповідну зацікавленість шляхом витребування необхідної інформації, вчиняючи інші заходи для встановлення кола спадкоємців тощо та пред'явити свої вимоги до останніх, проте з позовом до суду звернувся лише у серпні 2017 року.
Таким чином, банк не виявляв розумної зацікавленості у забезпеченні своїх прав та охороні інтересів, не вживав будь-яких розумно очікуваних дій задля з'ясування кола спадкоємців, не довів, що не міг раніше довідатися про коло спадкоємців боржника, а також не скористався своїм процесуальним правом подати обґрунтовану заяву про визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Не погодившись із даним судовим рішенням представник позивача подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що на думку банку строк позовної давності в даній справі слід обраховувати з 01.01.2016 року - часу коли інформація про коло спадкоємців боржника ОСОБА_3 стала загальновідомою, так лише 04.07.2017 року банк отримав інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно про особи спадкоємців ОСОБА_3 і звернувся до суду із даним позовом.
Крім того, із заявою про застосування наслідків пропуску строку позовної давності звернулася лише відповідач ОСОБА_2 , інший спадкоємець ОСОБА_1 відповідних заяв не робив, тому суд неправомірно відмовив у позові з мотивів пропуску строку позовної давності відносно обох відповідачів, які не пов'язані солідарним обов'язком, а повинні нести відповідальність відповідно до їх частки у спадковому майні.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, адвоката Щербачова А.П., який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення та задовольнити позов, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09 квітня 2004 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №2Д 00 И 2459 Д (в системі обліку банку Договір №10409239000), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у сумі 38500,00 доларів США, з цільовим призначенням «придбання житла», зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом та датою повного погашення заборгованості 08 квітня 2014 року (т.1 а.с.16-17).
Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище договором, 09 квітня 2004 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК» та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки №2Д 00 И 2459 З, за умовами якого ОСОБА_3 передав банку в іпотеку придбане нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20-22).
Акціонерний комерційний інноваційний банк «УКРСИББАНК» змінив своє найменування на Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (т.1 а.с.34-37).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т.1 а.с.19).
Згідно матеріалів спадкової справи №577 щодо майна померлого ОСОБА_3 , які надійшли до суду від Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, 08 липня 2008 року до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 звернулись його матір - ОСОБА_4 та його дочка - ОСОБА_5 , яка 14 серпня 2010 року зареєструвала шлюб та змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (т.2 а.с.11-11 зі зворот.боку, 17, 20 зі зворот.боку, 22). Разом з тим, 19 вересня 2008 року до нотаріальної контори надійшла заява кредиторських вимог від АТ «УКРСИББАНК» до спадкоємців ОСОБА_3 із долученою до неї довідкою розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2Д 00 И 2459 Д (в системі обліку банку Договір №10409239000) від 09.04.2004 року, розмір якої станом на 20 червня 2008 року становив 22383,96 доларів США, а 28 вересня 2011 року банк звернувся до нотаріальної контори із заявою щодо надання інформації про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 (т.2 а.с.47 зі зворот.боку,49,28 зі зворот.боку-29).
08 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу на її ім'я Свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на спадкове майно, що лишилось після смерті її батька та складається з права на трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яке вона прийняла за законом подавши відповідну заяву в установлений законодавством строк до нотаріальної контори (т.2 а.с.61).
Так, 08 травня 2014 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/2 частку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на іншу 1/2 частку вказаної квартири, спадкоємцем якої була ОСОБА_4 , видано не було. Вартість спадкового майна була встановлена 217557 грн. (т.2 а.с.62).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (т.1 а.с.97).
Згідно матеріалів спадкової справи №143/2013 щодо майна померлої ОСОБА_4 , які надійшли до суду від Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після її смерті звернулись: 11 березня 2013 року її син ОСОБА_1 - із заявою про прийняття всієї спадщини за заповітом та 23 квітня 2013 року її онука ОСОБА_2 - із заявою про прийняття всієї спадщини за законом (т.2 а.с.134,135).
Так, згідно заповіту від 29.05.2010 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження, а саме все своє майно, де б воно не було і із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_1 (т.2 а.с.136 зі зворот.боку-137).
20 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу на його ім'я Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на спадкове майно, що лишилось після смерті його матері та складається з права на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яке він прийняв за заповітом (т.2 а.с.150).
Так, 20 грудня 2013 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість спадкового майна була встановлена 140358 грн. (т.2 а.с.151).
Окрім того, 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу на його ім'я Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на спадкове майно, що лишилось після смерті його матері та складається із земельної ділянки, площею 9,2193 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521987500:02:000:0113, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, Пишненська сільська рада (т.2 а.с.153 зі зворот.боку-154).
Так, 16 листопада 2018 року державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на вказану вище земельну ділянку (т.2 а.с.161).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що саме з моменту прийняття спадщини почався перебіг позовної давності у спірних правовідносинах.
Так, суд враховував, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою кредиторських вимог 16 вересня 2008 року. Із заявами про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулись ІНФОРМАЦІЯ_3 його дочка - ОСОБА_7 та цього ж дня його матір - ОСОБА_4 , після смерті якої із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся її син - ОСОБА_1 та які в подальшому отримали Свідоцтва про право на спадщину, а саме: ОСОБА_7 отримала Свідоцтво про право на спадщину 08 травня 2014 року та ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину 20 грудня 2013 року, тоді як позивач звернувся до суду із даним позовом лише 19 серпня 2017 року.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Проте якщо відповідачкою ОСОБА_2 ,. через представника адвоката Умріхіна О.В 25.11.2020 року заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (т.2 а.с.93), то ані відповідачем ОСОБА_1 , ані жодним з його представників на протязі шести років розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції про застосування наслідків пропуску строку позовної давності заявлено не було.
Відповідачами не оскаржено рішенням суду, за висновками якого вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки до спадкоємців боржника іпотекодавця є обґрунтованими, і лише через застосування наслідків пропуску строку позовної давності судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів не може не погодитися із доводами апеляційної скарги щодо відсутності солідарного обов'язку відповідачів в цій справі як спадкоємців в тому числі боргів спадкодавця ОСОБА_3 , а отже враховуючи, що заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності від другого із відповідачів ОСОБА_1 не надійшло, слід задовольнити в цій частині апеляційну скаргу, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно в межах частки успадкованого майна, яка припала на спадкоємця ОСОБА_1 задовільнити з метою погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», що виникла за договором №2Д 00 И 2459 Д від 09.04.2004 року в розмірі 23156 доларів 85 центів США в межах вартості успадкованого ним майна, після смерті ОСОБА_3 .
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_1 також підлягають стягненню 50% судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4495,75 грн. ( від 8991,49 грн. сплаченого судового збору при поданні позову ) та за подання апеляційної скарги в розмірі 6743,62 грн. (1/2 від 13487,24 грн. сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст.367,374, 376, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , з метою погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (рахунок № НОМЕР_1 в АТ«УКРСИББАНК» МФО 351005 код 09807750 місцезгаходження 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд.2/12), що виникла за кредитним договором №2Д 00 И 2459 Д від 09.04.2004 року в розмірі 23156 доларів 85 центів США в межах вартості успадкованого ОСОБА_1 майна, після смерті ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4495,75 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 6743,62 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року
Головуючий:
Судді: