Справа № 761/8791/25
Провадження № 2-з/752/225/25
07.10.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Шевченко В.В.,
розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
03.10.2025 до Голосіївського районного суд міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій він просить суд:
- накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 ;
- заборонити виїзд з території України транспортному засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2025 головуючим суддею з розгляду заяви визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини ОСОБА_2 , йому була завдана матеріальна шкода у загальному розмірі 822 859,85 гривень.
Заявник вказує, що ОСОБА_2 своєю поведінкою демонструє не бажання відшкодовувати завдану матеріальну та моральну шкоду, який з моменту вчинення ДТП не вжив жодних заходів для компенсації шкоди, уникає будь-якого контакту, не виходить на зв'язок і фактично самоусунувся від вирішення питання відшкодування. Така позиція, на думку заявника, є недобросовісною та свідчить про реальний ризик ухилення від виконання покладених на нього обов'язків у майбутньому.
За ОСОБА_2 на праві власності зареєстрований лише транспортний засіб BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_3 , який останній вже виставив на продаж, що підтверджується світлиною із застосунку «AUTO.RIA».
Окрім цього, заявник вказує, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, було прийнято рішення від 08.08.2024 про примусове повернення ОСОБА_2 до країни походження, яке на сьогодні оскаржується в судовому порядку.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Суд встановив, що 03.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 922 859,85 гривень.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва справу передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 головуючим суддею визначенний суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Таким чином, суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно існує спір про відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 922 859,85 гривень.
На підставі листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в. м. Києві від 23.09.2025 №31/26/09/2206-аз/03-2025-2101-2025, наданого на адвокатський запит, суд встановив, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 22.09.2025, на ім'я ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , дата реєстрації 05.07.2023.
З наданої заявником світлини із застосунку «AUTO.RIA» вбачається, про розміщення на вказаному інтернет-ресурсі оголошення про продаж транспортного засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 з ціною пропозиції 39 999,00 доларів США.
Ваховуючи викладене, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача іншого майна або доходів, на які можна звернути стягнення у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 922 859,85 гривень, а також, зважаючи на те, що відповідач вчинив дії, що свідчать про його намір відчужити належне йому майно, суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 .
Суд також зазначає, що орієнтовна вартість належного відповідачу транспортного засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 становить 39 999,00 доларів США, що є еквівалентом 1 653 558,66 гривень (за офіційним курсом гривні щодо долара США станом на 07.10.2025).
Враховуючи ціну позову у розмірі 922 859,85 гривень, відсутність у відповідача іншого майна, суд вважає, що вжиті судом заходи у виді накладення арешту на належний відповідачу транспортний засіб марки BMW X6, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 будуть адекватними та пропорційними заявленим вимогам та обставинам справи.
Згідно частини другої статті 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Суд також зазначає, що враховуючи можливість вивезення відповідачем транспортного засобу марки BMW X6, 2015 року випуску за межі України, з метою належного та реального виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, необхідним є окрім накладення арешту також і встановлення заборони вчиняти певні дії, а саме заборони виїзду з території України транспортному засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним транспортним засобом в межах України, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам та переміщувати транспортний засіб за межі України.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 та заборони виїзду з території України транспортному засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 є співмірною із позовними вимогами та спрямованою на гарантування виконання можливого рішення суду, а тому підлягає задоволенню.
Згідно частини сьомої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень частини третьої статті 154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на автомобіль марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 .
Заборонити виїзд з території України транспортному засобу марки BMW X6, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2993 см.куб., номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі.
Суд роз'яснює, що у відповідності до частини четвертої статті 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );
Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Нігерії; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст ухвали складено 07.10.2025.
Суддя: С.О. Чекулаєв