07 жовтня 2025 року справа № 580/8835/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, третя особа - Державна прикордонна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася адвокат Суха А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:
-визнати протиправним та скасувати в цілому наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України №3368-АГ-ОС від 01.07.2025 “Про результати службового розслідування» відносно майора ОСОБА_1 ;
-зобов'язати відповідача, НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України зупинити дію наказу №3368-АГ-ОС від 01.07.2025 “Про результати службового розслідування» відносно майора ОСОБА_1 ;
-зобов'язати відповідача, НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України повернути майору ОСОБА_1 премію у розмірі 50%, який був її позбавлений на підставі наказу №3368-АГ-ОС від 01.07.2025 “Про результати службового розслідування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представником позивача зазначено, що позивача протиправно притягають до відповідальності за відсутності ознак дисциплінарного проступку. При чому, відповідач притягує позивача до відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв, а за одне правопорушення накладають два стягнення, а саме: сувора догана та позбавлення премії у розмірі 50 %.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 08.05.2025 №546-ОС призначено ОСОБА_1 на посаду офіцера комендантського відділення, з 08.05.2025. Всупереч вказаним приписам та наказу командира позивач категорично відмовився виконати Наказ 546-ОС, про що повідомив в рапорті №04.3.3.1/45780/25-вн від 18.06.2025. Вказано, що службовим розслідуванням встановлено, що позивач, який є придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони, відповідно до довідки ВЛК від 08.11.2024 №873, з прямим умислом відмовляється приймати справи та посаду офіцера комендантського відділення. Наголошено, що подвійного притягнення до відповідальності не відбулося, оскільки на виконання вимог Інструкції №558 та наказу №3368-АГ було видано наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 06.07.2025 №804-ОС згідно п. 3 якого позбавлено премії у розмірі 50% від нарахованої суми за липень 2025 року офіцера комендантського відділення майора ОСОБА_2 . Отже, дії відповідача по виданню наказу Наказ 546-ОС відповідали вимогам законності та обгрунтованості, дії позивача, які полягали у безпідставній відмові виконати Наказ 546-ОС обґрунтовано кваліфіковані як дисциплінарний проступок, а накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та позбавлення премії частково у розмірі 50% у визначеному законодавством порядку є правомірними.
Третя особа до суду надала письмове пояснення, в якому зазначила, що позивач проходить службу у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Спірний наказ стосується повноважень виключно начальника в/ч НОМЕР_2 , а тому третя особа покладається на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно наказу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 23.07.2024 №1017-ОС зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення майора ОСОБА_1 (П-005625), з 22.07.2024. Призначено на посаду начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ), з 23.07.2024.
Згідно з довідкою від 08.11.2024 №873 Харківського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби позивач придатний до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного а інших видах забезпечення, охорони.
Згідно наказу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 08.05.2025 №546-ОС призначено ОСОБА_1 (П-005625) на посаду офіцера комендантського відділення, з 08.05.2025.
У відповідності до положення про комендантське відділення, затверджене наказом наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 22.06.2023 №873-АГ, останнє є структурним підрозділом прикордонного загону та дислокується в Черкаській області. Відповідає за охорону та оборону військового містечка прикордонного загону, правильність пропуску осіб, які прибувають до управління прикордонного загону та винесення (внесення) будь-якого майна.
Рапортом Назарій Гарасим від 18.06.2025 до начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону, доповів, що майор ОСОБА_1 справи та посаду офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України приймати відмовляється, мотивуючи це наявністю ряду захворювань відображених в довідці ВЛК №873 від 08.11.2024, написанням рапорту на переведення у зв'язку з доглядом за недієздатною особою, що підтверджується рішенням суду у справі №717/2327/24 від 25.12.2024, розглядом спору в суді щодо скасування наказу про призначення його на нижчу посаду, що підтверджується ухвалою №580/1236/25 від 10.02.2025, набранням судовим рішенням суду апеляційної інстанції законної сили в справі №520/32396/24 від 18.06.2025.(рапорт ОСОБА_1 віл 18.06.2025).
Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 20.06.2025 №3195-АГ «Про призначення службового розслідування» з метою з'ясування причин та обставин викладених в рапорті начальника комендантського відділення старшого лейтенанта ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2025 №04.3.3.1/45780/25-Вн, щодо факту відмови приймати посаду офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України майором ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 року №815, наказано призначити службове розслідування.
За результатами службового розслідування встановлено, що майор ОСОБА_1 , який є придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони, відповідно до довідки ВЛК від 08.11.2024 №873, відмовляється приймати справи та посаду офіцера комендантського відділення в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 37, 38, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині належного виконання наказів командира та службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, що свідчить про наявність у діях військовослужбовця ознак дисциплінарного проступку. Окрім того, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, відкрито відмовився від виконання наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 08.05.2025 № 546-ОС «Про особовий склад» яким його призначено на посаду офіцера комендантського відділення. За таких обставин у діях майора ОСОБА_1 наявні ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України, які виразились у відкритій, умисній відмові виконати наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону, щодо прийняття посади офіцера комендантського відділення та виконання обов'язків за вказаною посадою, вчинені в умовах воєнного стану. Між умисними неправомірними діями майора ОСОБА_1 та їх наслідками є прямий причинний зв'язок. Обставин, що пом'якшують відповідальність не встановлено. Наявність обставин які викладені у рапорті майора ОСОБА_1 від 18.06.2025 №04.3.3.1/45745/25-Вн та додані до нього документи, зокрема: копію довідки ВЛК №873 від 08.11.2024 та копію рішення суду від 25.12.2024, на думку комісії не вказують на обставини, які не дозволяють або унеможливлюють виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби на посаді офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (підрозділі охорони) згідно з наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 08.05.2025 №546-ОС «Про особовий склад», до прийняття відповідних рішень щодо його переміщення.
Згідно висновку службового розслідування від 28.06.2025 №04.4/239/25-ВН, за особисту недисциплінованість та безвідповідальність, низькі моральні якості, незадовільне ставлення до вимог законодавства України, вчинення дій, які негативно впливають на репутацію військовослужбовця та підривають імідж Державної прикордонної служби України, порушення вимог статей ст. ст. 11, 16, 37, 38, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону майора ОСОБА_1 (П-004625), притягнути до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону шляхом оголошення дисциплянарного стягнення - «Сувора догана».
Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 01.07.2025 №3368-АГ «Про результати службового розслідування» наказано за особисту недисциплінованість та безвідповідальність, низькі моральні якості, незадовільне ставлення до вимог законодавства України, вчинення дій, які негативно впливають на репутацію військовослужбовця, порушення вимог статей ст. ст. 11, 16, 37, 38, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону майора ОСОБА_2 (П-004625), притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити сувору догану, а також відділу морально-психологічного забезпечення після доведення дисциплінарного стягнення, підготувати проект наказу «Про позбавлення премії військовослужбовця» відповідно до пункту 5 глави 14 розділу III наказу МВС від 25.06.2018 № 558 (Мінюст за № 854/32306 від 25.06.2018) «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» щодо позбавлення премії у розмірі 50% офіцера комендантського відділення майора ОСОБА_1 (П-004625).
Не погоджуючись з наказом від 01.07.2025 №3368-АГ «Про результати службового розслідування» позивач звернувся до суду.
Судом також встановлено, що згідно наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 06.07.2025 №804-ОС «Про позбавлення премії військовослужбовців» наказано позбавити премії у розмірі 50% від нарахованої суми за липень 2025 року офіцера комендантського відділення майора ОСОБА_1 , який не є спірним у даній справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.( ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних сил України" від 24.03.1999 №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно із ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту установлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.
Так, згідно із ст. 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з приписами ст. 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 № 815 (далі - Порядок №815), затверджено Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України.
Згідно пункту 4 розділу I Порядку №815, однією з підстав для призначення службового розслідування є наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень.
Пунктом 7 розділу І Порядку №815 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення; порушення вимог законодавства, організаційно-розпорядчих актів Адміністрації Держприкордонслужби, посадових інструкцій, які було допущено військовослужбовцем; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків; наявність шкоди та її розмір.
Як вбачається з пункту 1, 2, 4 розділу VI Порядку №815 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування. У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом'якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування. Після підписання та візування посадовою особою юридичної служби висновок службового розслідування з матеріалами, що стосуються службового розслідування, подаються на розгляд та затвердження начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування.
Пунктом 1 розділу VІI Порядку №815 визначено, що за результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Як встановлено судом, спірним наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 01.07.2025 №3368-АГ «Про результати службового розслідування» наказано:
1. Старшому офіцеру відділення проходження служби особовим складом відділу кадрів старшому лейтенанту ОСОБА_3 направити копії висновку та матеріалів службового розслідування стосовно майора ОСОБА_2 , в діях якого вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві для прийняття правового рішення.
2.За особисту недисциплінованість та безвідповідальність, низькі моральні якості, незадовільне ставлення до вимог законодавства України, вчинення дій, які негативно впливають на репутацію військовослужбовця, порушення вимог статей ст. ст. 11, 16, 37, 38, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, офіцера комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону майора ОСОБА_2 (П-004625), притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити сувору догану.
3. Начальнику відділу кадрів внести зміни в службову картку майора ОСОБА_2 (П-004625).
4. Начальнику комендантського відділення старшому лейтенанту Назарію ГАРАСИМУ довести оголошене дисциплінарне стягнення під підпис офіцеру ІНФОРМАЦІЯ_2 .
5. Відділу морально-психологічного забезпечення після доведення дисциплінарного стягнення, підготувати проект наказу «Про позбавлення премії військовослужбовця» відповідно до пункту 5 глави 14 розділу III наказу МВС від 25.06.2018 № 558 (Мінюст за № 854/32306 від 25.06.2018) «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» щодо позбавлення премії у розмірі 50% офіцера комендантського відділення майора ОСОБА_2 (П-004625).
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника загону з морально-психологічного забезпечення.
Судом також з'ясовано, що на виконання вимог наказу №3368-АГ було направлено лист НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 03.07.2025 №08/12537-25-Вих до Територіального Державного бюро розслідувань у місті Києві, згідно якого повідомлено про кримінальне правопорушення вчинене позивачем.
При цьому, згідно п. 5 глави 14 пункту 5 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.208 №558, начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавляти військовослужбовців премії частково (від установленого Адміністрацією Держприкордонслужби розміру) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана». Начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим начальником (командиром).
На виконання вимог виконання вимог наказу №3368-АГ та Інструкції №558 видано наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 06.07.2025 №804-ОС згідно п.3 якого позбавлено премії у розмірі 50% від нарахованої суми за липень 2025 року офіцера комендантського відділення майора ОСОБА_2 .
Отже, зважаючи на те, що результатами службового розслідування встановлено, що і не заперечується позивачем про відмову майора ОСОБА_1 приймати справи та посаду офіцера комендантського відділення в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 37, 38, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині належного виконання наказів командира та службових обов'язків, прийнятий спірний наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону є правомірним.
Отже, дії відповідача про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та позбавлення премії частково у розмірі 50% здійсненні у визначеному законодавством порядку.
В той же час, посилання позивача на рішення суду, розгляд справи в суду є безпідставні, оскільки не впливає на обов'язкове виконання наказів командира.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР