07 жовтня 2025 року справа № 580/2687/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№14090/25 від 20.03.2025) просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 60662,80 грн., за період з 20.08.2019 по 20.03.2022 та з 20.08.2023 по 20.02.2025, на користь місцевого бюджету.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач повідомлений належним чином в силу ст. 126 КАС України, однак у встановлений судом строк відзиву проти позову не подав, про причини неподання суд не повідомив. Поштове відправлення № 0610242251850 (ухвала про відкриття провадження) не вручене адресату, причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: “до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 60662,80 грн по єдиному податку з фізичних осіб, що виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування 7953 від 26.06.2019 по строку сплати: з 20.08.2019 по 20.03.2022 та з 20.08.2023 по 20.02.2025 у сумі 60748,20 грн. (з урахуванням сплати 85,40 грн. недоїмка становить 60662,80 грн.)
Станом на день звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).
У встановлені законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були, як і не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми Ф від 16.10.2019 № 182623-52 у сумі 1583,80 грн.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом враховано пункт 87.11 статті 87 ПК України, яким передбачено, що стягнення податкового боргу з платника податку - фізичної особи, здійснюється за рішенням суду державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки, узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг за період з 20.08.2019 до 20.03.2022 та з 20.08.2023 до 20.02.2025 по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 60662 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят дві) гривень 80 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ