07 жовтня 2025 року справа № 580/6794/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх.№31989/25 від 24.06.2025) просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг загальній в сумі 321201,72 грн: по податку на додану вартість у сумі 102793,23 грн, за 2024 рік, за період з 28.01.2025 по 19.05.2025, та за звітний 2 місяць 2025 року, на користь державного бюджету; по податку на доходи фізичних осіб у сумі 105233,11 грн, за 2024 рік, за період з 28.01.2025 по 01.06.2025, на користь місцевого бюджету; по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 113175,38 грн, за період з 23.07.2024 по 19.05.2025, на користь місцевого бюджету.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач повідомлений належним чином в силу ст. 126 КАС України, однак у встановлений судом строк відзиву проти позову не подав, про причини неподання суд не повідомив. Поштове відправлення № 0610265610539 (ухвала про відкриття провадження) не вручене адресату, причина повернення - за закінченням терміну зберігання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: “до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Черкаській області та відповідно до розрахунку податкової заборгованості та інтегрованої картки платника податків має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 321201,72 грн. по наступним податкам:
- по податку на додану вартість у сумі 102793,23 грн, що виник згідно наступних документів:
акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №13040/23-00-24--03-01/2366013048 від 24.10.2024 та податкових повідомлень-рішень від 11.11.2024 №17200/23-00-24-03-01 у сумі 230225,00 грн., з урахуванням сплати в частині 151694,18 грн. та № 17201 /23-00-24-03-01 у сумі 3400,00 грн;
податкової декларації №9418650908 від 20.01.2025 по строку сплати 30.01.2025 у сумі 16679 грн;
податкової декларації №9070345488 від 18.03.2025 по строку сплати 31.03.2025 у сумі 3796 грн.
Залишок несплаченої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 387,41 грн.
- по податку на доходи фізичних осіб у сумі 105233,11 грн., що виник згідно наступних документів:
акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №13040/23-00-24-03-01/2366013048 від 21.10.2024 та податкового повідомлення-рішення від 11.11.2024 №17185/23-00-24-03-01 у сумі 134131,22 грн., з урахуванням сплати в частині 56095,46 грн;
податкової декларації №9428854814 від 01.05.2025 по строку сплати 12.05.2025 у сумі 24044,49 грн.
Залишок несплаченої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 3152,86 грн.
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, у сумі 113175,38 грн., що виник згідно акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №13040/23-00-24-03-01/2366013048 від 21.10.2024 та податкового повідомлення- рішення від 11.11.2024 №17197/23-00-24-03-01 у сумі 107839,8 грн., з урахуванням сплати в частині 1000,00 грн.
Залишок несплаченої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України складає 6335,58 грн.
Контролюючий орган сформував податкову вимогу форми Ф №0007921-1304-2300 від 25.08.2023, відповідно до якої загальна сума податкового боргу за відповідачем станом на 24.08.2023 складала 129073,11 грн. Вказана вимога була направлена на податкову адресу відповідача, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № Р 0600041583107. Конверт з даним вкладенням повернувся як невручений.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 321201,72 грн.
Положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 87.1 - 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога форми Ф №0007921-1304-2300 від 25.08.2023 на суму 129073,11 грн.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 321201,72 грн.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету податковий борг по податку на додану вартість за 2024 рік, за період з 28.01.2025 до 19.05.2025, та за звітний 2 місяць 2025 року у сумі 102793 (сто дві тисячі сімсот дев'яносто три) гривні 23 копійки, на користь місцевого бюджету податковий борг по податку на доходи фізичних осіб за 2024 рік, за період з 28.01.2025 до 01.06.2025 у сумі 105233 (сто п'ять тисяч двісті тридцять три) гривні 11 копійок та на користь місцевого бюджету податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за період з 23.07.2024 до 19.05.2025 у сумі 113175 (сто тринадцять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 38 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ