про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року справа № 580/10961/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/10961/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.
30.09.2025 вх.№49129/25 представник позивача - адвокат Андрійко Олена Володимирівна у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС України у Черкаській області від 24.04.2025 №6001/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС України у Черкаській області від 24.04.2025 №6002/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС України у Черкаській області від 24.04.2025 №6004/23-00-24-05-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС України у Черкаській області від 24.04.2025 №6006/23-00-24-05-01.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке. Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не вказані відомості щодо електронного кабінету в ЄСІТС позивача і представника позивача. Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права фізичної особи - платника податку і не надає доказ підтвердження зареєстрованого місця проживання та відомості про податкову адресу.
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права, законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Позивач формує чотири самостійні вимоги майнового характеру, проте не вказу форму у суму кожного ППР, не надає власного розрахунку сплати судового збору за кожним індивідуальним актом.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з подальшими змінами та доповненнями. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік з 1 січня - 3028 грн.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що належить грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом варто розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до наказу МФУ від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Оскільки адміністративний позов поданий без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, то необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: повідомлення про підстави об'єднання різних самостійних вимог (п.2 ч.1 ст.5 КАС України) у позовній заяві та зазначити суму і форму кожного ППР; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; розрахунку та доказу доплати судового збору за вимоги майнового характуру з урахуванням суми кожного ППР; повідомлення з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду; доказу підтвердження зареєстрованого місця проживання та відомості про податкову адресу; відомості щодо електронного кабінету в ЄСІТС позивача і представника позивача.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/); під час заповнення платіжного документа у графі «код платника» платником судового збору фізичною особою РНОКПП/ідентифікаційний номер (за відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані). Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, що розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/). Копію ухвали направити представнику позивача.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА