03 жовтня 2025 року справа № 580/5107/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» звернулось до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000065/21 від 24.02.2025 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000285.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції), однак відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів використовуючи наявну у митниці інформації.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 24.02.2025 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару: зернозбиральний комбайн - 1шт, марка - CLAAS, модель- LEXION 780, серійний номер комбайна - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, колір зелений, такий що був у використанні, календарний рік випуску - 2017, виробник - CLAAS, країна виробництва - DE, що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №25UA101020005942U0. Митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору на рівні 159 000 євро за одиницю.
На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, тому Житомирською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000285.
Крім того, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000065/21 від 24.02.2025.
Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом із матеріалів справи встановлено, що до митного оформлення в режимі імпорт відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-Центральний» Житомирської митниці 24.02.2025 подано митну декларацію №25UA101020005942U0 з метою імпорту товару: зернозбиральний комбайн - 1шт, марка - CLAAS, модель- LEXION 780, серійний номер комбайна - C7600808, тип двигуна - дизель, колір зелений, такий що був у використанні, календарний рік випуску - 2017, виробник - CLAAS, країна виробництва - DE. Митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору на рівні 159 000 євро за одиницю.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем до митного органу надано наступні документи:
- рахунок-проформа №NRENT2025009-1 від 23.01.2025;
- інвойс №NRENT2025030 від 20.02.2025;
- автотранспорту накладну №20250220/1 від 20.02.2025;
- платіжні документи, що підтверджують вартість товару №б/н від 06.02.2025, б/н від 28.01.2025, № б/н від 24.02.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №75 від 24.02.2025.
Суд звертає увагу, що вищевказані документи в повній мірі відповідають переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України та відображають дійсну вартість поставленого товару.
Разом з цим, у рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000065/21 від 24.02.2025 відсутні посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару ніби то є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність и визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням технічного стану придбаної техніки, виробника, комплектації та ін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Судом враховано, що підставами для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень слугував факт відсутності підпису Покупця (позивача ТОВ «Авто Партнер») на інвойсі, як доказу на підтвердження узгодження ціни товару між сторонами.
Разом з цим, суд зазначає, що доказом прийняття пропозиції по ціні слугує факт повної попередньої оплати позивачем товару. Факт прийняття/узгодження ціни між позивачем та фірмою нерезидентом (продавцем) на придбання вищевказаного товару є факт проведення ТОВ «Авто Партнер» повної оплати за придбаний повар на підставі отриманого від нерезидента рахунку-проформи (Proforma invoice), що підтверджується платіжними документами, з відміткою банку проведення платежів. У вказаних платіжних документах зазначено, що підставою для перерахування коштів є контракт від 22.04.2024 №363 МАТ, інвойс від 23.01.2025 NRENT2025009-1 та вказано безпосередньо назву товару: COMBINE CL780, що є підтвердженням виконання зобов'язання позивача по оплаті товару на умовах передоплати, узгодженням ціни за товар між сторонами контракту та його виконання позивачем на умовах, визначених в інвойсі.
Також на підтвердження транспортування оплаченого товару, позивачем було надано Договір №02-01/2024 від 02.01.2024 на виконання транспортних послуг між ТОВ «Авто Партнер» та ТОВ «ДЕДУШКА», відповідно до якого ТОВ «ДЕДУШКА» (виконавець) надає на користь ТОВ «Авто Партнер» (Замовник) платні послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та за межами митної території України.
Для отримання послуг транспортної експедиції, позивачем було надано заявку від 04.02.2025 із зазначенням вантажу, його параметрів, ваги, пункту навантаження та розвантаження, контактні дані осіб, які приймають участь в організації даного перевезення. У свою чергу Експедитором ТОВ «ДЕДУШКА» було надано Договір №200619 від 20.06.2019, укладений між ТОВ «ДЕДУШКА» та ТОВ «СИСТАЛЮК ЯРОСЛАВ».
У довідці, наданій ТОВ «ДЕДУШКА» від 24.02.2025 №75 зазначено про вартість міжнародного перевезення у розмірі 116231,50 грн, вартість перевезення по митній території України, а також вартість транспортно-експедиційних послуг. Довідка містить вичерпну інформацію і про вантаж, маршрут, ідентифікаційний номер автомобіля, який здійснював перевезення, що відповідає інформації, зазначеній в міжнародній транспортній накладній.
Таким чином, позивачем у відповідності до вимог Митноо кодексу України включення до митної вартості послуг по перевезенню вантажу «Комбайн CLASS Lexion 780» по маршруту m/Ginkunai, Литва до кордону України (п/п Дорогуськ-Ягодин) у сумі 116 231,50 грн на підставі довідки від 24.02.2024 №75, виданої ТОВ «ДЕДУШКА».
Необхідно зазначити, що відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, однак розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним, оскільки, придбаний трактор не містить у своєму складі передавача, не має випромінювального пристрою та функцій передачі даних по радіоканалу, про що чітко зазначено у вантажно-митній декларації.
Судом під час вирішення спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована ТОВ «Авто Партнер» вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.
Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.
Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).
Проте, відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, позивачем були надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000065/21 від 24.02.2025, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000285.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000065/21 від 24.02.2025.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000285.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 44005610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (18001, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, оф. 212, код ЄДРПОУ 37239812) сплачений судовий збір в сумі 11642 (одинадцять тисяч шістсот сорок дві) грн 83 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО