Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року Справа № 520/25702/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління МЮ в особі Східного міжрегіонально МЮ, третя особа: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною та скасування постанови,-
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №78189460 від 05.09.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №78189574 від 05.09.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №78189726 від 05.09.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №78189822 від 05.09.2025.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 05.09.2025.
В клопотання про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що ознайомився зі спірними постановами про закінчення виконавчих проваджень №78189460, №78189574, №78189726, №78189822 у справі №520/24374/24 лише 20.09.2025 через додаток «Дія». Вказані постанови йому не надсилалися, тому він не мав можливості оскаржити їх раніше.
Докази отримання такої постанови через додаток «Дія» позивачем не подано до суду.
Позивач звернувся із цим позовом до суду 26.09.2025.
У звязку із наведеним суд позбавлений можливості вирішити питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене позивачу необхідно долучити докази на підтвердження моменту отримання постанов про закінчення виконавчого провадження №78133480, №78189460, №78189574, №78189726, №78189822 від 05.09.2025, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не подано.
Разом з тим позивачем додано до адміністративного позову копію посвідчення учасника бойових дій від 14.12.2023 серії НОМЕР_2 , однак наявність такого статусу не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Однак, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 (справа №567/79/23) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2025 по справі №990/205/24.
У відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суд застосовує з цього питання останню правову позицію ВП ВС.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, адже останній просить визнати протиправною та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином позивачу необхідно здійснити оплату судового збору на загальних підставах.
Позивачем заявлено чотири вимог немайнового характеру, які наведені вище.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач подав адміністративний позов з доданими до нього документами за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 3875,84 грн (968,96 грн х 4).
Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 3875,84 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ'ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності його пропуску, у відповідності до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 161, 171, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління МЮ в особі Східного міжрегіонально МЮ, третя особа: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позов буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Садова