Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позову без руху
07 жовтня 2025 р. справа № 520/26480/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням вже проведених індексацій в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням вже проведених індексацій в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром,
встановив:
Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу зобов'язані забезпечити належне та своєчасне виконання процесуальних обов'язків, у тому числі і стосовно дотримання вимог оформлення позову.
За правилами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, офіційно оприлюдненим процесуальним законом чітко визначено, що до складу матеріалів позову повинен був включений або документ про сплату судового збору, або документ про звільнення від сплати судового збору.
Додатково суд зважає, що за змістом ч.1 ст.133 КАС України та ст.8 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" з огляду на майновий стан суд може ухвалою за клопотанням позивача: звільнити від сплати судового збору, зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору, розстрочити сплату судового збору.
Отже, офіційно оприлюдненим законом чітко визначено, що замість документу про сплату судового збору або документу про звільнення від сплати судового збору до складу матеріалів позову можуть бути включені документи про майновий стан учасника суспільних відносин разом із: клопотанням про звільнення від сплати судового збору, клопотанням про зменшення розміру судового збору, клопотанням про відстрочення сплати судового збору, клопотанням про розстрочення сплати судового збору.
Подання позову без приєднання жодного із згаданих документів процесуальним законом не передбачено і поза розумним сумнівом не може відбуватись неусвідомлено чи нецілеспрямовано або унаслідок добросовісної помилки.
У даному конкретному випадку позов в інтересах заявника був поданий представником із правовим статусом адвоката (тобто учасника суспільних відносин, котрому не можуть бути невідомі положення згаданих вище норм права), але без долучення до матеріалів позову жодного із згаданих вище документів.
Суд вважає, що з огляду на зміст матеріалів позову вчинення процесуальної дії з приводу подання позову адвокатом в інтересах заявника в окреслених умовах не може бути виправдано дією об"єктивних нездоланних та непереборних факторів.
Разом із тим, даний випадок за відсутності переконливих доказів про протилежне не підлягає кваліфікації як зловживання процесуальними правами у розумінні ч.2 ст.45 КАС України.
Процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією окремою самостійною вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.
Суд відмічає, що представником заявника у межах даного позову заявлено вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням вже проведених індексацій в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром.
Як встановлено судом з поданого протоколу перерахунку пенсії заявника від 14.07.2025р. станом на 01.03.2025р., заявнику нараховано індексації у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, у порядку п.1 постанови КМУ від 25.02.2025р. №209.
Суд зауважує, що управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення та нарахування індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення та нарахування індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення та нарахування індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення та нарахування індексації пенсії у порядку п.1 постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 є окремими та самостійними діяннями суб"єкта владних повноважень, котрі не пов"язані між собою за жодним із юридично значимих факторів, бо вчиняються у різні календарні дати та на підставі різних актів права, оскарження кожного із цих управлінських діянь складає окремий самостійний немайновий спір, вимоги про оскарження цих управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень можуть бути роз"єднані в окремі самостійні провадження згідно з ч.6 ст.172 КАС України, у межах кожного такого спору відносно кожного із перелічених окремих управлінських волевиявлень згідно з ст.242-246 КАС України з урахуванням фактичних обставин спору та здобутих судом доказів може бути постановлено окреме рішення суду або про задоволення позову, або про відмову у задоволенні позову.
Тож, вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії заявнику з урахуванням вже проведених індексацій за кожним із згаданих вище актів права утворює самостійний склад спору, котрий може бути розглянутий і вирішений по суті у межах окремої судової справи.
Оскільки за змістом та правовою природою управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1.115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», є окремими волевиявленнями суб'єкта владних повноважень, має разовий, однократний та одномоментний у часі характер вчинку, то суд вважає, що судовий збір повинен сплачуватися за кожну вимогу окремо.
Разом з тим, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок судового збору за подання позовної заяви, оскільки заявником не конкретизовано, щодо яких саме індексацій (за який рік чи на підставі якої постанови Кабінету Міністрів України) заявлено вимоги, що у свою чергу впливає на кількість самостійних позовних вимог і відповідно - на розмір судового збору.
Тому з огляду на зміст заявлених вимог та положення п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160 КАС України, ч.1 ст.4, п.3 ч.2 ст.4, ч.3 ст.4, ч.4 ст.6 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" для усунення недоліку заявнику належить конкретизувати вимоги позову, а саме чітко зазначити, щодо яких саме індексацій пенсії заявлено вимоги - за який рік і на підставі якої постанови Кабінету Міністрів України (зокрема №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024, №209 від 25.02.2025) та сплатити судовий збір у розмірі, визначеному залежно від кількості самостійних позовних вимог.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 119, 133, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позов - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову в 2 дні з календарної дати отримання цієї ухвали.
Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду позову, оформленого у відповідності до ст.ст.160, 161 КАС України в частині зазначення щодо яких саме індексацій пенсії заявлено вимоги - за який рік і на підставі якої постанови Кабінету Міністрів України та надати докази сплати судового збору у розмірі, визначеному залежно від кількості самостійних позовних вимог.
Роз'яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову.
Копію даної ухвали направити заявникові з урахуванням ч.6 ст.18, ч.7 ст.18, ч.7 ст.251, ч.11 ст.251 КАС України.
Роз'яснити, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко