Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
06 жовтня 2025 р. Справа № 520/24048/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- скасувати Довідку та протокол Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.12.2024 року в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- скасувати мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 під час дії мобілізації, як придатного до військової служби;
- скасувати Наказ про мобілізацію ОСОБА_1 , який винесений Військовою частиною НОМЕР_1 ;
- скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 , в частині, що стосується призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18.09.2025 року зазначена позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.
На виконання ухвали суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів та заява про поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд надаючи оцінку заявленій заяві про поновлення строку зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування поважності причин пропуску на звернення до суду позивач посилався на складні сімейні обставини, зокрема, лікування дитини з інвалідністю, включно з перебуванням останньої на стаціонарному лікуванні, а також технічні перешкоди у роботі сервісу "Електронний суд", що підтверджується наданими до суду доказами.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Також при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.
При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені обставини є поважними причинами пропущення строку звернення до суду. А тому, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строки звернення до суду з даною позовною заявою.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв'язку з зазначеним суд приходить до висновку, що подана позовна заява відповідає вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи, що дана справа за ознаками не належить до категорій справ, визначених ч.4 ст. 257 КАС України, то відповідно до положень ст. ст. 12, 257 КАС України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Керуючись статтями 9, 12, 72, 77, 80, 160, 161, 171, 172, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Заяву позивача задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновити строк звернення до суду у справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати відповідача надати до суду усі наявні докази, що стосуються обставин, викладених в адміністративному позові позивачем.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали відзив до позову та докази на обґрунтування цього відзиву з дотриманням вимог ст. 162 КАС України.
Роз'яснити позивачу про необхідність подати, з урахуванням та у відповідності до вимог ст. 163 КАС України, відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати, з урахуванням та у відповідності до вимог ст. 164 КАС України, заперечення на позов у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі її подання позивачем.
Роз'яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.
Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 45, 47, 60 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Адміністративна справа розглядається суддею Мельниковим Р.В. одноособово відповідно до статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Мельников