Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року Справа № 520/26078/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Анатолій Бідонько, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за 2114 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 02.08.2019 року по 16.05.2025 року включно обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки розрахунку при звільненні.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що 22.08.2025 р. позивач ОСОБА_1 вже звертався до адміністративного суду з аналогічним позовом з тим самим предметом до того самого відповідача (адміністративна справа №520/22626/25).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року по справі №520/22626/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Позивачу надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали від 26.08.2025 року по справі №520/22626/25 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.08.2025 року по справі №520/22626/25 судом визнано, що наведені позивачем обставини є недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду, у зв'язку із чим повернув позовну заяву.
Суд зауважує, що позивач правом на апеляційне оскарження не скористався, однак повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогійним позовом, незважаючи на висновок суду у справі 520/22626/25 про порушення позивачем строку звернення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, частина перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом від 02.08.2019 №146 був виключений із списків особового складу.
Вказаний вид служби відноситься до публічної.
Частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Відтак, з урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом установлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №520/32445/23 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №520/32445/23 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У матеріалах позовної заяви міститься лист відповідача від 15.08.2025 №148/15/651/258, з якого встановлено, що 16.05.2025 позивачу було здійснено виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 45525,36 грн.
У підтвердження вказаних обставин позивачем було долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію №817 від 16.05.2025 та виписку по картці/рахунку за 16.05.2025.
Отже, оскільки відповідачем на виконання рішення суду фактично виплачено кошти, що не були виплачені при звільненні, 16 травня 2025, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні такої виплати розпочав свій відлік 17 травня 2025 року та сплив 16 червня 2025.
Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №240/532/20 та від 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23.
Позовна заява подана до суду лише 01.10.2025 (зареєстровано судом - 01.10.2025), тобто з пропуском визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Позивачем було долучено до матеріалів позову заяву про поновлення строку звернення, в обґрунтування якої позивач посилається на те, що спірні правовідносини виникли до набрання вказаним Законом №2352-ІХ чинності, а відтак право звернутися до суду з позовом про стягнення належної позивачеві заробітної плати не обмежується будь-яким строком. Просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Так, щодо доводів позивача про те, що спірні правовідносини виникли до набрання вказаним Законом № 2352-ІХ чинності, а відтак право звернутися до суду з позовом про стягнення належної позивачеві заробітної плати не обмежується будь-яким строком, суд зазначає, що висновки щодо вирішення зазначеного питання викладені судом вище. Окрім того, зазначена виплата не є заробітною платою.
Посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23, суд вважає помилковим, адже предметом спору в межах указаної справи був перерахунок грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму, відповідно висновок у цій постанові не є релевантним до правовідносин, які склались між позивачем та військовою частиною НОМЕР_2 .
Так, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи не стосуються об'єктивних факторів, що завадили позивачу звернутися до суду у встановлений законодавством строк.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Анатолій Бідонько