Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 жовтня 2025 року № 520/12366/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати мені пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(I1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР з 01 січня 2022, 2023 та 2024 років перерахунок моєї пенсії, як інваліду, щодо якого встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком року, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік»;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок державної пенсії моєї за період з 01.01.2022, 2023 та 2024 років, як інваліду, щодо якого встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком року, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (II)/ 2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії моєї за період з 01.01.2022 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (II)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати мені основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії позивача як інваліду, щодо якого встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком року, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (II)/ 2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, з 01 січня 2022, з 01 січня 2023 та з 01 січня 2024 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком розрахованих з прожиткового мінімуму на один місяць для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою суду від 21.05.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що ним на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №520/18508/24 яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду здійснено перерахунок. Відтак, немає жодних підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку з 03.12.2006 в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримуєте пенсію як особа з інвалідністю з дитинства відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 залишено без змін. Рішення набрало законної сили 06.02.2025.
На виконання рішення суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24 у березні 2025 відповідачем позивачу нарахована з 01.07.2021 пенсія із розрахунку ст. 7 ЗУ "Про державний бюджет України на 2021 рік" , де розмір мінімальної пенсії за віком становив 1854 грн, тобто з урахуванням шестикратного збільшення загальна сума склала 11124 грн.
У подальшому ГУ ПФУ в Харківській області перерахунків пенсії виходячи з оновленого прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідного календарного року здійснено не було.
Не погоджуючись з бездіяльністю ГУ ПФУ в Харківській області позивач звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу за змістом заявлених позовних вимог виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, було передбачено таке: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Водночас 28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України №76-VIII), згідно з яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частини третю та четверту замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 - застосовується з 01.10.2017, мінімальний розмір пенсії становить, зокрема:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
- осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-XII розмір пенсій було знижено.
Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).
Тобто за результатами виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX (далі - Закон № 1584-IX), який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для I групи інвалідності - 6000 гривень;
- для II групи інвалідності - 4800 гривень;
- для III групи інвалідності - 3700 гривень;
- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".
Як убачається зі змісту ст. 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.
Частиною 3 ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
За змістом ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
У Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що "скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України" (абзац 5 пункту 4 мотивувальної частини).
На виконання покладеного ст. 16 Конституції України на державу обов'язку Україна в особі законодавця ухвалила Закон №796-XII, у якому встановила загальний порядок реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створила єдиний порядок визначення, зокрема, соціального захисту потерпілих осіб.
Метою Закону №796-XII, що її визначено в частині першій статті 1 Закону №796-XII, є, зокрема, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних із нею проблем медичного й соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Згідно з частиною другою статті 1 Закону №796-XII, державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.
Аналізуючи норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, суд приходить висновку, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі №796-XII саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.
Покладення Конституцією України на державу обов'язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров'я, а відтак - обумовлює посилений їх соціальний захист.
У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статей 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
Між тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 року №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.
Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, суд зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
У зв'язку із цим, слідує висновок, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.03.2025 №6819-4678/М-03/8-2000/25 на звернення позивача та у відзиві на позовну заяву повідомило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається із розрахунку пенсії позивача, копія якого наявна в матеріалах справи, пенсійним органом на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24 здійснено з березня 2025 перерахунок основної пенсії позивача з 01.07.2021 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, однак розмір пенсії зафіксовано у розмірі шести мінімальних пенсій за віком визначених станом на 01.07.2021 року в сумі 1854 грн., а саме - 11124,00 грн.
Разом з тим, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2022 року становить - 1934 грн.; з 01.01.2023 року становить - 2093 грн.; з 01.01.2024 року становить - 2361 грн..
Отже, відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Враховуючи вищезазначене, вказана бездіяльність суб'єкта владних повноважень яка полягає у неврахуванні при перерахунку пенсії позивача зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та фіксування розміру пенсії на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 року в сумі в сумі 1854 грн. не відповідають положенням законодавства, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог, щодо зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію на у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», суд зазначає, що захисту підлягають лише порушені права позивача. Оскільки наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок буде здійснено у неналежному розмірі, та без врахування попередніх перерахунків дані вимоги є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, відтак не підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на аналогічність позовних вимог в даній справі до вимог, що розглядались в межах справи № 520/5957/25 суд зазначає, що предметом розгляду у справі №520/5957/25 було питання перерахунку пенсії позивача з березня 2023 року, відтак твердження відповідача є хибним.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(I1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР з 01 січня 2022, 2023 та 2024 років перерахунок пенсії, як інваліду, щодо якого встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком року, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2022, 2023 та 2024 років, як інваліду, щодо якого встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком року, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (II)/ 2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.