Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 жовтня 2025 р. № 520/16782/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №373 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, прийняте ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення №374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, прийняте ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати припис №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону Ураїни «Про рекламу», винесений ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а так само і припис про усунення порушень прийняті без дотримання вимог, встановлених Законом № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, за відсутності наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки. За доводами позивача, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області не пред'явили ТОВ «ДЛК «Пілот» (уповноваженій ним особі) перед початком здійснення заходу посвідчення (направлення), яке повинно містити передбачену законом інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу, та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, такий захід проведений за відсутності уповноваженої особи ТОВ «ДЛК «Пілот», за результатами заходу не складено акт з використанням уніфікованої форми акта. Також, позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». За доводами позивача, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області допустило процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «ДЛК «Пілот» вимог законодавства про рекламу, які не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішень Головне управління діяло з дотриманням законодавства про рекламу, дії здійснені на підставах, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України. Головне управління здійснювало контроль за дотриманням законодавства про рекламу відповідно до Закону № 270/96-ВР і не виходило за межі рекламного матеріалу, внаслідок чого відсутні ознаки заходу державного нагляду в розумінні Закону № 877-V. Крім того, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303. При винесенні оскаржуваних рішень Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом № 270/96-ВР та Порядком № 693 забезпечуючи захист прав споживачів. У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача скористався своїм процесуальним правом та надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.
В свою чергу представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково аргументував доводи відзиву.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 19.08.2025 по 12.09.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала у відпустці, з 16.09.2025 по 20.09.2025 - у відрядженні, з 22.09.2025 по 26.09.2025 у відпустці, відтак розгляд справи відбувається в перші робочі дні судді.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 43094673 з наступними видами діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.34 Оптова торгівля напоями; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що вбачається з відповідного витягу.
Судом встановлено, що на виконання листа Держпродспоживслужби вих. №15.1.3-5/25979 від 16.12.2024 Головним управлінням було виявлено факт розміщення ТОВ "ДЛК "Пілот" внутрішньої реклами зниження цін в супермаркеті «РОСТ» при вході до магазину Pitomets, з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN … -27%... -27%... -30%...», без зазначення відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, буд. 61-Ж, з ознаками порушення частини четвертої статті 8 Закону № 270/96-ВР, а саме: реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.
19 червня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" отримано поштове відправлення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому містились:
- лист Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській від 03.06.2025 №5.4-057/2/8753-25 щодо розгляду справи;
- протокол №486 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 02.06.2025, відповідно до якого ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області виявлено розміщення внутрішньої реклами зниження ціни в супермаркеті РОСТ, при вході до магазину Pitomets з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN … -27% … -27%... -30%...», без зазначення відомостей про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 61ж, з ознаками порушення частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу»;
- протокол №487 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 02.06.2025, відповідно до якого ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області виявлено розміщення внутрішньої реклами зниження ціни в супермаркеті РОСТ, при вході до магазину Pitomets з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN … -27% … -27%... -30%...», без зазначення відомостей про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 61ж, з ознаками порушення частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу»;
- рішення №373 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за розміщення рекламодавцем внутрішньої реклами зниження ціни в супермаркеті РОСТ, при вході до магазину Pitomets з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN …-27% … -27%... -30%...», без зазначення відомостей про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 61ж, з ознаками порушення частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу», застосовано до ТОВ «ДЛК «Пілот» штраф у розмірі 1700 грн;
- рішення №374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за розміщення рекламодавцем внутрішньої реклами зниження ціни в супермаркеті РОСТ, при вході до магазину Pitomets з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN … -27% … -27%... -30%...», без зазначення відомостей про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 61ж, з ознаками порушення частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу», застосовано до ТОВ «ДЛК «Пілот» штраф у розмірі 1700 грн;
- припис №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», яким ТОВ «ДЛК «Пілот» зобов'язано усунути порушення щодо розміщення рекламодавцем внутрішньої реклами зниження ціни в супермаркеті РОСТ, при вході до магазину Pitomets з інформаційним полем: «АКЦІЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ на раціон сухого корму PRO PLAN … -27% … -27%... -30%...», без зазначення відомостей про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 61ж, з ознаками порушення частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу».
Не погоджуючись із рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №373 та № 374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та з приписом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі за текстом - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі за текстом - Закон № 270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Питання здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу врегульоване статтею 26 Закону № 270/96-ВР, відповідно до частини першої якої контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Положеннями частини 3 статті 26 Закону № 270/96-ВР передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
При цьому, Законом № 270/96-ВР не встановлено спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб'єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі за текстом - Порядок № 693).
При цьому, суд зазначає, що Порядок № 693 є підзаконним нормативно-правовим актом та не може встановлювати порядок, спосіб та форму здійснення заходів державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V визначена у статті 2 цього закону, за приписами частини першої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V визначені сфери, на які дія цього Закону не поширюється.
Суд зазначає, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу не входить до сфер, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Відтак, суд звертає увагу, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу має здійснюватися в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 826/24133/15, від 22 червня 2022 року у справі № 810/3148/17 та від 17 січня 2023 року у справі № 826/9936/17 зроблено висновок, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення статті 22 Закону України «Про рекламу» поширюється, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Верховним Судом у зазначених постановах звернуто увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Також, за висновками Верховного Суду діяльність з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, суд зазначає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має дотримуватись вимог до проведення таких заходів і порядку, встановлених Законом №877-V, а саме:
- видати наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V);
- на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформити посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчене печаткою; посвідчення (направлення) повинно містити передбачену Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності інформацію", в тому числі, підстави для здійснення заходу (частина друга, третя статті 7 Закону №877-V);
- перед початком здійснення заходу пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п'ята статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V).
Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V як плановий, так і позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V встановлено, що за результатами здійснення заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів; підписати акт в останній день перевірки у двох примірниках та вручити один примірник акта керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання (частина шоста статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V); якщо в ході проведення заходу було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу - скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V).
Верховним Судом у постанові від 04 жовтня 2022 року у справі № 420/1842/21 зроблено наступний висновок щодо застосування норм статей 4, 7 та 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Положення частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб'єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способом, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.
При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень статей 4, 7 та 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб'єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб'єкта господарювання у реалізації цих обов'язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.
У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб'єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб'єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства та вказані висновки Верховного Суду, судом під час розгляду даної справи встановлено, що спірні рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, винесені на підставі Закону № 270/96-ВР та Порядку №693, що оскаржуються позивачем у межах даної справи, прийняті без дотримання вимог, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, оскільки такі рішення прийняті без фактичного проведення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю), за відсутності наказу (рішення, розпорядження) про проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю), без складення акта з використанням уніфікованої форми акта.
Так, відповідач не надав суду доказів того, що проведений щодо позивача захід державного контролю відбувся на підставі відповідного наказу. Матеріали справи не містять акту перевірки, з яким позивач повинен був бути ознайомлений. Відтак, відповідачем порушено процедуру проведення державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Однак, під час розгляду справи судом не встановлено дотримання відповідачем вищезазначених вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V. Відповідачем зазначених обставин не спростовано.
Крім цього, суд зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації. У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався та триває на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі за текстом - Постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»(пункт 1).
За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (пункт 2).
Отже, Постановою №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Можливість проведення таких заходів передбачена лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, чого в даному випадку відповідачем не дотримано.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ТОВ "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот".
Таким чином, відповідач не довів дотримання ним вищезазначених вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V та Постанови № 303, що свідчить про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області допустило процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які за своєю суттю не можна вважати формальними.
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.
Суд наголошує, що встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання позивачем вимог законодавства про рекламу з суттєвими порушеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.
Окрім того, суд зазначає, що згідно спірних у даній справі рішень про накладення штрафу вбачається, що контролюючим органом було накладено на позивача штраф саме за порушення частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.
З аналізу положень частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" вбачається, що реклама має містити, зокрема, відомості щодо співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.
Так, контролюючим органом була встановлена відсутність зазначення позивачем на рекламі співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару, що стало підставою для накладення штрафу на позивача.
Разом із тим, текст реклами містить наступні відомості: асортимент товарів, на які надається знижка, розмір знижки, текст «Пропозиція дійсна за умови наявності товару в зоомагазинах Pitomets у торговельних центрах РОСТ «Центральний», Малишевський, «Київський», «Холодногірський», «Нові Дома», «Олексіївський», «Одеський», «Палац Спорту» та «Героїв Праці» з 01.05.2025 по 30.06.2025.
Отже, реклама позивача містила відомості про розмір знижки, чого не було враховано контролюючим органом.
Норми частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" не містять приписів щодо обов'язкового зазначення відомостей щодо співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару та про розмір знижки, а дозволяють зазначення однієї з таких відомостей (про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки).
Отже, доводи Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо порушення позивачем частини 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" під час розміщення спірної реклами не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є безпідставними.
Також, суд звертає увагу, що приписом контролюючого органу №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 ЗУ «Про рекламу», винесеними Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області, зобов'язано позивача усунути порушення розміщеної реклами.
При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи фотознімків реклами, розміщеної позивачем, така реклама діяла з 01.05.2025 по 30.06.2025, тобто, на момент вирішення спору по суті дія спірної реклами закінчилася.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №373 від 02.06.2025 та № 374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є протиправними та підлягають скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і припис №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону Ураїни «Про рекламу», винесений Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі вищезазначених рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, у позовній заяві позивачем зазначено про понесення ним витрат, зокрема, на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Згідно з частинами 2-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 1, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн до суду надано копії наступних документів: договору № 23/06 про надання правовї допомоги від 23.06.2025, укладеного між адвокатом Чубаренком Олегом Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот"; звіту № 1 Адвоката від 24.06.2025; акту № 24/06 про надання послуг від 24.06.2025, а також роздруківку довіреності на справи адміністративного судочинства щодо передоручення Чубаренку Олегу Олександровичу представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот".
Дослідивши подані позивачем документи щодо надання правничої допомоги позивачу судом встановлено, що згідно з Договором № 23/06 про надання правничої допомоги від 23.06.2025, укладеним між адвокатом Чубаренком Олегом Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот", адвокат Чубаренко О.О. зобов'язується надавати клієнту правову допомогу, зокрема, з підготовки позовної заяви та представляти інтереси Клієнта в суді в спорі між Клієнтом та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області щодо визнання протиправними та скасування рішень №373 від 02.06.2025 та №374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, припису №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу».
Вищезазначеним Договором сторонами визначено розмір винагороди адвоката, що становить: за підготовку та подання позовної заяви - 5000,00 грн, за участь в одному судовому засіданні - 3000,00 грн, за підготовку відповіді на відзив - 2000,00 грн, за підготовку будь-яких інших заяв, клопотань тощо - 1000,00 грн.
Згідно наданих до суду звіту № 1 Адвоката від 24.06.2025та акту № 24/06 про надання послуг від 24.06.2025 вбачається надання адвокатом послуг з підготовки позовної заяви, що становить 5000,00 грн.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі в розмірі 10000,00 грн.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн, що підтверджується відповідними квитанціями від 24.06.2025.
Разом з тим, судом встановлено, що в межах даної справи позивачем заявлено вимогу майнового характеру (скасування двох рішень про накладення штрафу на загальну суму 3400,00 грн) та одна вимога немайнового характеру (скасування припису про усунення порушень законодавства), тому судовий збір підлягав сплаті в розмірі 6056 грн (3028,00 грн + 3028,00 грн)
Враховуючи, що позивачем подано до суду позовну заяву через систему "Електронний суд", зважаючи на положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір підлягав сплаті позивачем у розмірі 4844,80 грн.
Суми судового збору, що надмірно сплачені позивачем при поданні позовної заяви не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а можуть бути повернуті за заявою позивача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (пров. Усенка, буд. 2, м. Харків, 61093, ЄДРПОУ 43094673) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправними та скасування рішень, приписів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №373 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №374 від 02.06.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №228 від 02.06.2025 про усунення порушень у відповідності до частини 2 статті 26 Закону Ураїни «Про рекламу».
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 40324829) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (пров. Усенка, буд. 2, м. Харків, 61093, ЄДРПОУ 43094673) сплачений судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА