Справа № 500/2769/25
07 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Гавдяк Ірину Богданівну, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та, відповідно, Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) привести облікові дані про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та, відповідно, Електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до наявних відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 23.11.2023 виключений з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", про що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 проставлено відповідно відмітку. Виключення з військового обліку відбулось на підставі вироку Борщівського районного суду Тернопільської області від 10.09.2009 у справі №1-72/07, яким визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину за частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 роки.
З мобільного застосунку (додатку) "Резерв +" позивачу стало відомо про те, що інформація про його виключення з військового обліку не приведено у відповідність записи про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за інформацією Реєстру позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку відповідача.
17.02.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій ставив питання про внесення змін до Реєстру з проставленням відмітки про виключення останнього з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
25.03.2025 року другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відповідь № 2/3756, де повідомляв, що у зв'язку із прийняттям змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" після 18 травня 2024 року діє нове законодавство, відповідно до якого засудження до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин не є підставою для виключення з військового обліку. На сьогоднішній день відсутня технічна можливість внесення в ЄДРПВР "Оберіг" на виключення з військового обліку осіб, які були засудженні до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Проте позивач вказує, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у цінний лист на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву відповідач отримав ще 20.02.2023, тобто до набрання чинності змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", на які посилається відповідач.
Ухвалою судді від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28.05.2025 до суду від Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що у відповідності до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Також представник вказує, що позивач у позовній заяві стверджує що заявою від 17.02.2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій просив виключити його з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" та внести відповідні відомості до єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
23.11.2023 року позивачу був внесений запис про виключення з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
04.06.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов'язку.
Вказано, що процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.
Тому на переконання представника, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 23.11.2023 виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за тяжкий злочин), про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 зроблено запис та проставлено відповідно відмітку.
Відповідно до витягу з мобільного застосунку "Резерв +", сформованого 13.03.2025, ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
17.02.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій ставив питання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до наявних відомостей щодо виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 25.03.2025 №2/3756 повідомив позивачу, що у зв'язку із прийняттям змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" після 18.05.2024 діє нове законодавство, відповідно до якого засудження до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин не є підставою для виключення з військового обліку. На сьогоднішній день відсутня технічна можливість внесення в ЄДРПВР "Оберіг" на виключення з військового обліку осіб, які були засуджені до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
В розумінні ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.5 ст.1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частинами 2 ст.1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9, 11 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до п.2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Так, відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (у редакції станом на час виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 №3633-IX (далі Закон №3633-IX), ч.6 ст.37 вказаного Закону викладено у такій редакції:
"Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.".
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18.05.2024 редакція ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Тобто, з набранням чинності вказаних змін до ч.6 ст.37 Закону №2232-XII виключено підставу виключення з військового обліку, яка була застосована до позивача.
У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.
У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.
Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.
З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі, незалежно від того, чи були вони раніше зняті з військового обліку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних, з огляду на відсутність у ст.37 Закону №2232-ХІІ, такої підстави як виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Щодо покликань позивача на те, що заяву про внесення змін до Реєстру з проставленням відмітки про виключення останнього з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідач отримав ще 20.02.2023, тобто до набрання чинності змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", на які посилається відповідач, то суд зазначає, що позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за тяжкий злочин), про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 зроблено запис та проставлено відповідно відмітку з 23.11.2023.
Взяття позивача на військовий облік відбулося у зв'язку із у зв'язку із прийняттям змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" після 18.05.2024.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.