07 жовтня 2025 року Справа № 480/7727/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської митниці № UA805000202449 та № UA805000202450 від 28.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.05.2019 в інтересах позивача уповноваженою на декларування особою до Сумської митниці ДФС було подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA805180/2019/012659, відповідно до якої оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг легковий автомобіль JEEP CHEROKEE з VIN - номером НОМЕР_1 . На початку червня 2024 року позивачеві стало відомо, що у його відношенні Сумською митницею складено податкові повідомлення-рішення № UA805000202449 та № UA805000202450 від 28.05.2024 за наслідками попередньо проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи за фактом митного оформлення вказаної МД. При цьому, Акт перевірки від 23.02.2022 № 18/22/7.24-19/3039222972 позивач отримав засобами поштового зв'язку 20.05.2024.
Позивач зазначає, що легковий автомобіль JEEP CHEROKEE з VІN - номером НОМЕР_1 було придбано позивачем згідно рахунку - фактури від 11.01.2019 № 23658529 за ціною 4651,00 дол. США. Митна вартість ТЗ визначалася уповноваженою на декларування особою за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 4651,00 дол. США. з урахуванням витрат на транспортування в сумі 400 дол. США, що також були зазначені в рахунку - фактури від 11.01.2019 року № 23658529.
Документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, являється інвойс № 23658529 від 11.01.2019, адже саме у цьому документі вказано усі складові частини ціни, яка фактично сплачена позивачем. Крім того, в даному рахунку-фактури № 23658529 від 11.01.2019 зазначено витрати на транспортування в сумі 400 дол. США.
Таким чином, факти відсутності розбіжностей в наданих документах та відсутності ознак підробки і неповноти заявлених відомостей про митну вартість автомобіля свідчать про порушення інспектором митниці принципів законності та обґрунтованості дій суб'єкта владних повноважень при здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості.
Щодо надходження листів від Сумської обласної прокуратури (№ 31-146вих-21 від 11.02.2020 року) та від Головного управління Нацполіції в Сумській області (№2714/117/24/6-2021 від 29.03.2021 року) представник позивача зазначає, що отримання вказаних листів не являється визначеною частиною 2 статті 351 МК України підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, а тому застосування правових наслідків її проведення являються діями відповідача - суб'єкта владних повноважень, які вчинені з порушенням приписів, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України.
Також представник позивача зазначає, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236 дія карантину тривала на час винесення акту документальної невиїзної перевірки № 3/22/7.24-19/2632112377 від 31.01.2022 і лише з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 був відмінений на підставі ПКМУ № 651 від 27.06.2023.
Окрім того, представник позивача зазначає, що матеріали перевірки не містять жодного доводу на предмет того, з яких причин в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях до позивача застосовано штраф саме в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання, а не 10 % (як визначається підпунктом 123.1 статті 123 ПК України). Так само не вказується й того, з чого виходив митний орган, вважаючи що позивач саме діяв умисно при поданні документів на ТЗ до митного брокера з метою його т.зв. «розмитнення» за першим методом визначення митної вартості.
Щодо висновків відповідача викладених у акті, що через AT КБ «Приват Банк» здійснено оплату коштів за платіжним дорученням, наданим Сумській митниці згідно листа Сумської обласної прокуратури від 11.02.2021 № 31-146 вих - 21 від 01.04.2019 (SW24J401052269) KUZNETSOVA ALONA IHORIVNA здійснила сплату коштів у розмірі 1410,00 дол. США на рахунок CARS WEST LLC за транспортування автомобіля JEEP CHEROKEE з VIN - номером НОМЕР_1 , представник позивача зазначає, що позивач до здійснення вищезазначеної оплати не має ніякого відношення, оскільки позивач уповноважив лише ОСОБА_2 здійснити оплату за попереднє митне оформлення вищезазначеного транспортного засобу в сумі 53800 грн. згідно рахунку - фактури від 11.01.2019 № 23658529, тобто митна вартість ТЗ визначалася уповноваженою на декларування особою за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 4651,00 дол. США, з урахуванням витрат на транспортування в сумі 400 дол. США. Про будь-які інші витрати на транспортування позивачеві відомо не було і докази того, що саме позивач здійснював якусь іншу оплату за транспортування у митного органу відсутні.
У зв'язку з викладеним, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалами суду від 24 вересня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника Сумської митниці про розгляд справи з викликом сторін у адміністративній справі №480/7727/24.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог надав відзив у якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки у ході проведення перевірки було встановлено, що при митному оформленні товарів за митною декларацією від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659 в порушення вимог частини 1 та частини 2 статті 51, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 257 та частин 1, 2 статті 368 МКУ, платником податків/декларантом занижено базу оподаткування товару.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 02.05.2019 митним постом “Центральний» Сумської митниці ДФС за митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ» № UA805180/2019/012659 здійснено митне оформлення товару «Легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка JEEP; модель CHEROKEE. Ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 .
Календарний рік виготовлення: 2015. Модельний рік виготовлення: 2015. Тип двигуна бензиновий. Робочий об'єм циліндрів двигуна: 2360 см3. Номер двигуна: немає даних. Тип кузова: універсал (SUV). Колір: чорний. Кількість місць сидіння, включно з місцем водія 5. Колісна форма: 4х4. Призначений для перевезення людей по дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації зазначені в акті митного огляду.» (код 8703239031 згідно з УКТ ЗЕД).
Одержувачем товару (графа 8 МД), за Довіреністю від 10.04.2019, бланк №ННТ805779, є громадянин України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), особою відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) є громадянин України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Декларування товару від імені декларанта ( ОСОБА_1 ) здійснювала уповноважена декларантом особа, ОСОБА_4 (ФОП ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка відповідно до частини 5 статті 266 МКУ має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
За вказаною митною декларацією були сплачені до Держбюджету України відповідні митні платежі (ввізне мито, акцизний податок, податок на додану вартість).
Сумською митницею отримано лист Сумської обласної прокуратури від 11.02.2021 №31-146вих-21 (вх. 2225/8.7 від 12.02.2021), в якому, крім іншого, надана інформація про транзакції з наданням копій платіжних доручень в іноземній валюті (вихідні через SWIFT), які здійснені громадянами на іноземні рахунки за товар та витрати на транспортування (з прив'язкою до марки та ідентифікаційного номера VIN транспортного засобу).
Листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 29.03.2021 №2714/117/24/6-2021, митниці додатково надано копії інвойсів на транспортні засоби та транспортні витрати, за якими фактично сплачувалися (перераховувалися) кошти у іноземній валюті на рахунки іноземних фірм (аукціони) та надано дозвіл митниці відповідно до статті 222 КПК України на використання цих даних.
Відповідно до наказу Сумської митниці від 09.02.2022 № 52 у період з 16.02.2022 по 17.02.2022 відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару «Легковий автомобіль, що був у використанні. Марка JEEP; модель CHEROKEE. Ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2015...», митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659. За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки 23.02.2024 було складено акт №18/22/7.24-19/3039222972.
При проведенні перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659, встановлено, що до митного оформлення декларантом/уповноваженою особою надавались:
- інвойс від 11.01.2019 № 23658529 на суму 4651,00 дол. США;
- коносамент від 17.02.2019 № HLCUBSC190279899-02 (контейнер HLBU1427141), доставка з порту SAVANNAH (США) до порту м. Одеса (Україна);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.12.2018 № 406411183616904;
- платіжний документ (квитанція про сплату митних платежів від 05.04.2019 №0.0.1317018774.1, платник: ОСОБА_2 , призначення платежу «оформлення автомобіля, ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 »);
- інші документи, необхідні для митного оформлення.
За митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ» №UA805180/2019/012659 митна вартість товару визначена декларантом/уповноваженою особою за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 4651,00 дол. США (еквівалент 123217,72 грн. за курсом Національного банку України на дату подачі МД: 1 дол. США = 26,492737 грн.).
При цьому складовими визначеної декларантом митної вартості автомобіля є:
- сума продажу транспортного засобу: 4251,00 дол. США, у відповідності до інвойсу від 11.01.2019 № 23658529 в іноземній валюті, який зазначено у графі 44 митної декларації;
- послуги морських перевезень до кордону України (CIP Odessa): 400,00 дол. США, у відповідності до інвойсу від 11.01.2019 № 23658529 в іноземній валюті, який зазначено у графі 44 митної декларації;
За результатами опрацювання даної інформації відповідачем встановлено, що через АТ КБ “ПриватБанк» за транспортний засіб Марка JEEP; модель CHEROKEE ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 здійснено сплату коштів:
- за платіжним дорученням (наданим Сумській митниці згідно листа Сумської обласної прокуратури від 11.02.2021 №31-146 вих-21 (вх. 2225/8.7 від 12.02.2021) від 01.04.2019 (SW24J401О52269) ОСОБА_5 здійснила сплату коштів у розмірі 1 410,00 дол. США на рахунок CARS WEST LLC (33753, WILD HORSE WAY, US, YUCAIPA, CA 92399) INVOICE 51010419 за транспортування автомобіля JEEP CHEROKEE (VIN): НОМЕР_1 .
Даний платіж здійснений згідно інвойсу від 01.04.2019 за №51010419, копію якого надано до Сумської митниці згідно листа Головного управління Національної поліції в Сумській області від 29.03.2021 №2714/117/24/6-2021.
Посадовими особами відповідача шляхом аналізу та співставлення відомостей платіжного доручення та копії інвойсу, отриманих від правоохоронних органів, з відомостями МД №UA805180/2019/012659 встановлено, що платіж був здійснений за транспортування транспортного засобу JEEP CHEROKEE (VIN): НОМЕР_1 , що прибув в контейнері HLBU1427141, що відповідає даним коносаменту (BILL OF LADING) від 17.02.2019 № HLCUBSC190279899-02, наданого платником податку до митного оформлення, а саме: доставка з SAVANNAH (США) до порту м. Одеса (Україна), товар - JEEP CHEROKEE (VIN): 1C4PJMCB1FW784906 (в кількості 1 шт.), контейнер HLBU1427141.
У зв'язку з викладеним відповідач зазначає, що вище викладене свідчить про те, що матеріали надані правоохоронними органами та використані при аналізі копій електронної декларації стосуються транспортного засобу розмитненого за митною декларацією від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659.
При аналізі копії електронної митної декларації від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659 встановлено, що первинні документи, а саме: інвойс від 01.04.2019 за №51010419 на суму 1 410,00 дол. США за яким фактично сплачувалися кошти через систему SWIFT за вищезазначеним платіжним дорученням до митного оформлення не подавався та у графі 44 МД не зазначений.
Таким чином, перевіркою встановлено недекларування в повному обсязі вартості доставки транспортного засобу до кордону України (порт Одеса), яка фактично сплачена, за платіжним дорученням від 01.04.2019 (SW24J401О52269) у розмірі 1 410,00 дол. США, та яка не врахована в повному обсязі декларантом при визначенні митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, на підставі Акту Слобожанською митницею Держмитслужби було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) та 18.05.2024 винесено податкові повідомлення - рішення форми «Р».
№ 805000202450 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби, що ввозяться суб'єктом підприємницької діяльності та громадянами на суму 3344,71 грн (2675,77 грн - податкового зобов'язання та 668,94 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (25%);
№ UA805000202449 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 7358,36 грн (5886,69 грн - податкового зобов'язання та 1471,67 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (25%).
Позивач не погоджуюсь з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями форми «Р» звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
10 квітня 2008 року Україна шляхом ратифікації Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) приєдналася до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень ГАТТ/СОТ.
Згідно з частиною першою статті 8 ГАТТ держави-члени СОТ визнають скорочення до мінімуму обсягу і складності імпортних та експортних формальностей, а також зменшення і спрощення вимог щодо митної документації.
Відповідно до положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 № 227-V) основними принципами митного оформлення є мінімізація процедур митного контролю для випуску товарів.
Таким чином, на міжнародному та національному рівні закріплено принцип мінімального та вибіркового митного втручання на етапі пропуску та під час здійснення митного оформлення для скорочення часу на митні формальності з метою сприяння міжнародному товарообігу та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
В той же час, відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті 7 ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання. Тому, разом з принципом мінімального втручання на етапі пропуску та митного оформлення в системному та логічному зв'язку для забезпечення повноти нарахування та сплати податків і зборів закріплено право митних органів здійснювати контрольні функції після операцій митного контролю та митного оформлення. Зазначене право митних органів закріплене у стандартному правилі розділу 2 Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, зокрема: митна служба має можливість досягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту після закінчення операцій митного контролю. Відповідно до пункту 4.14 зазначеної Конвенції у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в декларації на товари або при нарахуванні мита та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мита та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.
Статтею 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частини перша статті 345 МК України).
Частиною третьою та шостою статті 345 МК України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення, зокрема, документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Переходячи до аналізу суті порушень законодавства України з питань митної справи при митному оформленні автомобіля громадянином України ОСОБА_1 (його представником), встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.
Пунктом "а" та пунктом "b" частини 2 статті 7 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі передбачено, що:
а) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
b) під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої транзакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або з порівнюваними кількостями, або із кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів визначено статтею 368 МК України, частиною другою якої встановлено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною другою вказаної статті визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною другою статті 53 МК України перелічено документи, що подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів, в тому числі, такі як: декларація митної вартості; рахунок - фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин першої та другої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.
Частиною двадцять першою статті 58 МК України зазначено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявляння за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу.
Отже, митною вартістю є вартість товару, що фактично сплачена за товар. При цьому доказами, що підтверджують таку сплату та відповідно митну вартість, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Як вбачається з акту перевірки, складеного Сумською митницею, при проведенні перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659, встановлено, що до митного оформлення декларантом/уповноваженою особою надавались:
- інвойс від 11.01.2019 № 23658529 на суму 4651,00 дол. США;
- коносамент від 17.02.2019 № HLCUBSC190279899-02 (контейнер HLBU1427141), доставка з порту SAVANNAH (США) до порту м. Одеса (Україна);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.12.2018 № 406411183616904;
- платіжний документ (квитанція про сплату митних платежів від 05.04.2019 № 0.0.1317018774.1, платник: ОСОБА_2 , призначення платежу «попередня оплата за митне оформлення автомобіля, ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 »);
- інші документи, необхідні для митного оформлення.
За митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ» №UA805180/2019/012659 здійснено митне оформлення товару «Легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка JEEP; модель CHEROKEE. Ідентифікаційний номер (VIN):1C4PJMCB1FW784906...» (код 8703229010 згідно з УКТ ЗЕД) та випущено у вільний обіг.
Митна вартість товару визначена декларантом/уповноваженою особою за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 4 651,00 дол. США (еквівалент 123217,72 грн. за курсом Національного банку України на дату подачі МД: 1 дол. США = 26,492737 грн.).
При цьому складовими визначеної декларантом митної вартості автомобіля є:
- сума продажу транспортного засобу: 4 251,00 дол. США, у відповідності до інвойсу від 11.01.2019 № 23658529 в іноземній валюті, який зазначено у графі 44 митної декларації;
- послуги морських перевезень до кордону України (CIP Odessa): 400,00 дол. США, у відповідності до інвойсу від 11.01.2019 № 23658529 в іноземній валюті, який зазначено у графі 44 митної декларації.
При цьому, як встановлено під час перевірки, 12.02.2021 Слобожанською митницею Держмитслужби отримано лист Сумської обласної прокуратури від 11.02.2021 №31-146вих21 (вх. 2225/8.7 від 12.02.2021), в якому, крім іншого, надана інформація про транзакції з наданням копій платіжних доручень в іноземній валюті (вихідні через SWIFT), які здійснені громадянами на іноземні рахунки за товар та витрати на транспортування (з прив'язкою до марки та ідентифікаційного номера VIN транспортного засобу).
Листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 29.03.2021 №2714/117/24/6-2021, митниці додатково надано копії інвойсів (із засвідченням особою, на яку виписаний інвойс) на транспортні засоби, за якими фактично сплачувалися (перераховувалися) кошти у іноземній валюті на рахунки іноземних фірм (аукціони) та надано дозвіл митниці відповідно до статті 222 КПК України на використання цих даних.
За результатами опрацювання даної інформації встановлено, що через АТ КБ “ПриватБанк» за транспортний засіб Марка JEEP; модель CHEROKEE ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 здійснено сплату коштів: - за платіжним дорученням (наданим Сумській митниці згідно листа Сумської обласної прокуратури від 11.02.2021 №31-146 вих-21 (вх. 2225/8.7 від 12.02.2021) від 01.04.2019 (SW24J401О52269) KUZNETSOVA ALONA IHORIVNA здійснила сплату коштів у розмірі 1 410,00 дол. США на рахунок CARS WEST LLC (33753, WILD HORSE WAY, US, YUCAIPA, CA 92399) INVOICE 51010419 за транспортування автомобіля JEEP CHEROKEE (VIN): НОМЕР_1 .
Даний платіж здійснений згідно інвойсу від 01.04.2019 за №51010419, копію якого надано до Сумської митниці згідно листа Головного управління Національної поліції в Сумській області від 29.03.2021 №2714/117/24/6-2021.
Шляхом аналізу та співставлення відомостей платіжного доручення та копії інвойсу, отриманих від правоохоронних органів, з відомостями МД №UA805180/2019/012659 встановлено, що платіж був здійснений за транспортування транспортного засобу JEEP CHEROKEE (VIN): 1C4PJMCB1FW784906, що прибув в контейнері HLBU1427141, що відповідає даним коносаменту (BILL OF LADING) від 17.02.2019 № HLCUBSC190279899-02, наданого платником податку до митного оформлення, а саме: доставка з SAVANNAH (США) до порту м. Одеса (Україна), товар - JEEP CHEROKEE (VIN): 1C4PJMCB1FW784906 ( в кількості 1 шт.), контейнер HLBU1427141.
Вище викладене свідчить про те, що матеріали надані правоохоронними органами та використані при аналізі копій електронної декларації стосуються транспортного засобу розмитненого за митною декларацією від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659.
При аналізі копії електронної митної декларації від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659 встановлено, що первинні документи, а саме: інвойс від 01.04.2019 за №51010419 на суму 1 410,00 дол. США за яким фактично сплачувалися кошти через систему SWIFT за вищезазначеним платіжним дорученням до митного оформлення не подавався та у графі 44 МД не зазначений.
Таким чином, перевіркою правомірно встановлено недекларування в повному обсязі вартості доставки транспортного засобу до кордону України (порт Одеса), яка фактично сплачена, за платіжним дорученням від 01.04.2019 (SW24J401О52269) у розмірі 1 410,00 дол. США, та яка не врахована в повному обсязі декларантом при визначенні митної вартості товару.
Враховуючи викладене перевіркою встановлено, що при митному оформленні товару за митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ» від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659 «Легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка JEEP; модель CHEROKEE. Ідентифікаційний номер (VIN):1C4PJMCB1FW784906…», в порушення вимог частини 1 та частини 2 статті 51, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 21 статті 58, частини 1 статті 257 та частин 1, 2 статті 368 МКУ, платником податків/декларантом занижено базу оподаткування товару.
Відповідно до частини 14 статті 354 МКУ під час перевірки правильності визначення митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією типу “ІМ 40 ДЕ» від 02.05.2019 № UA805180/2019/012659 після його випуску, прийнято рішення про коригування митної вартості товару як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість в розмірі 149 975,38 грн. (еквівалент (4251+1410) = 5 661,00 дол. США, яка складається з фактурної вартості товару, фактично сплаченої у розмірі 4 251,00 дол. США у відповідності до інвойсу від 11.01.2019 № 23658529 та суми транспортних витрат, фактично сплаченої за платіжним дорученням від 01.04.2019 (SW24J401О52269) у розмірі 1410,00 дол. США) у відповідності до інвойсу від 01.04.2019 за №51010419, за курсом Національного банку України на дату митного оформлення 1 дол. США = 26,492737 грн.).
З аналізу наведених норм вбачається, що не виявлення митним органом під час митного оформлення порушень законодавства не може бути підставою для звільнення платника від сплати податків, якщо такі порушення були виявлені у подальшому. Встановлення митним органом факту заниження митної вартості є підставою для нарахування платнику податків податкового зобов'язання.
Ураховуючи викладене, суд погоджується з висновками митного органу щодо заниження позивачем митної вартості товару, що призвело до порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 51, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58, ч. 1 ст. 257 та ст. 368 МК України, п. 36.1 ст. 36 ПК України, та до заниження податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита, а також до порушення п. 190.1 ст.190, п.36.1 ст.36 ПК України - заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) за митною декларацією від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659.
Водночас, суд вважає помилковим застосування Сумською митницею штрафних санкції до позивача відповідно до п.123.2 ст. 123 ПК України в розмірі 25 %, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Суд зазначає, що факт сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок зазначення у митній декларації недостовірних відомостей, є підставою для донарахування недоплачених податкових зобов'язань (митних платежів).
При цьому, з огляду на те, що має місце факт подання недостовірних відомостей щодо митної вартості транспортного засобу, внаслідок чого митні платежі сплачено не у повному обсязі, згідно з пунктом 54.4 статті 54, пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 ПК України контролюючий орган зобов'язаний був самостійно визначити суму грошових зобов'язань та донарахувати штрафні санкції.
В даному випадку підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало не визначення більшого розміру митної вартості товару, а сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах держава не може нести тягар у вигляді недоплачених митних платежів і обов'язкового збору, так як їх несплата в повному обсязі не була наслідком помилки чи протиправного рішення, дії, бездіяльності відповідальних посадових осіб митних органів України при проведенні розмитнення транспортного засобу.
Статтею 123 ПК України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Так, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Положеннями п.123.2 ст. 123 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З наведеного, можна зробити висновок, що застосування п. 123.2 ст. 123 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують, що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
Своєю чергою, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПК України містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2, 123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2, 124.5 статті 124 ПК України, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПК України. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПК України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Матеріали справи, зокрема розрахунок податкового зобов'язання зі сплати митних платежів у зв'язку заниженням митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659, а також власне акт перевірки, не містять доказів того, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України та МК України.
Тобто відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність застосування до платника податку саме п. 123.2 ст. 123 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При цьому висновки контролюючого органу в акті перевірки та спірних податкових повідомлення-рішеннях про умисність дій позивача з посиланням на те, що дії позивача не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України та МК України, зокрема, що позивач мав можливість дотриматися норм чинного законодавства (надати до митного оформлення первинні документи про сплату за транспортний засіб та його транспортування, однак не вжив достатніх заходів для цього через те що, він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності), не є доказами наявності умислу в діях платника податку, а лише свідчать про помилкове застосування позивачем приписів діючого законодавства щодо визначення митної вартості товару.
Отже, оскільки відповідачем не надано доказів та не доведено факт умислу в діяннях позивача, то суд вважає, що застосування п. 123.2 ст. 123 ПК України контролюючим органом є протиправним.
За таких обставин, суд звертає увагу на той факт, що у разі відсутності кваліфікуючої ознаки у вигляді умислу, діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність має наступати на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.
Також слід зазначити, що такий розмір є меншим за той, який був передбачений пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, в редакції норми станом на 01.03.2019, тобто на час виникнення спірних правовідносин та до внесення змін до Податкового кодексу України, що вказує на пом'якшення міри відповідальності.
Аналогічний правовий висновок приведено Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 420/4099/22.
Суд зазначає, що позивачем дійсно не було включено до митної вартості товару суму коштів, сплачену за платіжним дорученням від 01.04.2019 (SW24J401О52269), що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплаті ввізного мита та зі сплати податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів за митною декларацією від 02.05.2019 №UA805180/2019/012659, що є підставою для застосування п. 123.1 ст. 123 ПК України та тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15%. Водночас, суд вважає обґрунтованим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10%.
Отже, податкове повідомлення-рішення Сумської митниці № UA805000202450 від 28.05.2024 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «мито на транспортні засоби, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами», підлягає скасуванню в частині визначення штрафної санкції у сумі 401,37 грн, а податкове повідомлення-рішення від № UA805000202449 від 28.05.2024 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» підлягає скасуванню в частині визначення штрафної санкції у сумі 883,00 грн.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що спірна перевірка була проведена з порушенням нормативно-правових актів, суд зазначає наступне.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року Кабінетом Міністрів України на усій території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 18.03.2020) було внесено зміни до ПКУ. Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на цей же період зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ. 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Вказаним законом поняття «контролюючі органи», яке вживається в ПКУ, розмежовано на податкові та митні органи, визначено повноваження та функції цих контролюючих органів і передбачено, що види документальних перевірок митних органів, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів встановлено МКУ.
Відтак, установлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ мораторій на проведення документальних перевірок контролюючими органами не розповсюджується на митні органи з 23.05.2020.
Отже, відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ, зупинявся на період з 18 березня по 22 травня 2020 року на 66 календарних днів.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) статтю 102 ПКУ було доповнено пунктом 102.9, яким передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 102.9 статті 102 ПКУ був виключений відповідно до Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ).
Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набрав чинності 05.04.2022) розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ доповнено пунктом 9-12.
Приписами підпункту 1 пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцевих та перехідних положень» МКУ (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 20 березня 2024 року № 3613-IX) передбачено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (крім випадків, передбачених підпунктом 2 цього пункту) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Згідно з підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПКУ відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Враховуючи викладене вище, після введення в Україні воєнного стану згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПКУ з 17.03.2022 було зупинено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у зв'язку з мораторієм на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи на підставі приписів підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПКУ з 05.04.2022 до моменту поновлення повноважень митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи був зупинений відлік строку давності.
Згідно з підпунктом 1 пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцевих та перехідних положень» МКУ (в редакції Закону України від 20 березня 2024 року № 3613-IX) повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи поновлено з 1 травня 2024 року.
Таким чином, для обрахування визначених статтею 102 ПКУ строків давності слід враховувати їх зупинення на період з 18 березня по 22 травня 2020 року, тобто на 66 календарних днів, та з 17.03.2022 до 30.04.2024 на 776 календарних днів.
У зв'язку з виданням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Законом України від 24.03.2022 №2142-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» до Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI було внесено зміни. Зокрема, відповідно до положень п.9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2142-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. Акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються).
Законом України від 20.03.2024 № 3613-ІХ (набрав чинності з 16.05.2024) розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495- VI було доповнено п.9-34, яким передбачається, що акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок, податкові повідомлення-рішення, процедуру вручення яких не завершено до 24 лютого 2022 року, надсилаються (вручаються) до 1 липня 2024 року. У зв'язку з вищевикладеним Сумською митницею відповідно до частини 12 статті 354 Митного кодексу України та статей 42, 58 та 86 Податкового кодексу України прийнято та направлено податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 № №UA805000202449, UA805000202450 громадянину (лист від 29.05.2024 №7.24-2/19/10/2694) за результатами документальної невиїзної перевірки (акт від 23.02.2022 №18/22/7.24-19/3039222972).
Статтею 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Відповідно до частини другої статті 345 Митного кодексу України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Частиною третьою статті 345 Митного кодексу України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення, зокрема, документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
- правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
- обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
- правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
- відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
- законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Відповідно до статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1). виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2). надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Суд звертає увагу, що п.1 ч.2 статті 351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій.
Відповідно до змісту матеріалів справи, інформація, надана Сумською обласною прокуратурою та Головним управлінням Національної поліції в Сумській області, була взята до уваги митним органом, після чого проведено аналіз відповідних електронних копій митних декларацій, що повною мірою відповідає вищезазначеним нормам.
Також суд звертає увагу на наявність дозволів, передбачених ч. 1 ст. 222 КПК України, як у прокурора, так і у старшого слідчого, на розголошення відомостей досудового розслідування в обсязі, необхідному для проведення перевірок, про що зазначено у відповідних листах від 11.02.2021 та 29.03.2021.
Щодо доводів представника позивача про те, що позивачу не було відомо про будь-які інші витрати (окрім 400 дол. США) на транспортування, а докази того, що саме позивач здійснював будь-яку іншу оплату за транспортування, у митного органу відсутні, суд зазначає наступне.
Платник податків мав можливість подати до митного оформлення первинні документи про сплату за транспортний засіб та його транспортування, однак не вжив достатніх заходів для цього. Будь-яких платіжних документів, що підтверджують фактичну оплату за транспортування зазначеного автомобіля, позивач не надав ні під час митного оформлення, ні під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, зазначені доводи позивача є необґрунтованими, позовні вимоги не підлягають задоволенню, окрім вищезазначеної частини щодо нарахування штрафної санкції саме у розмірі 25 %.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на часткове задоволення позову, позивачу пропорційно до розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.
Визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сумської митниці № UA805000202449 від 28.05.2024 в частині визначення штрафних санкцій на суму 883,00 грн.
Визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сумської митниці № UA805000202450 від 28.05.2024 в частині визначення штрафних санкцій на суму 401,37 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (м. Суми, вул. Ю. Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 145,34 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько