07 жовтня 2025 року Справа № 480/6926/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 480/6926/25 за підсудністю за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання у закладі вищої освіти,
Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить сягнути з відповідача на користь позивача (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 128628,57 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
23.09.2025 відповідач подала відзив, у якому, окрім іншого, просить направити дану справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду по місцю фактичного проживання відповідача, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2024 № 3244-7501813882, а саме: АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали справи й оцінивши доводи клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідач у своїй заяві зазначила адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 та додала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2024 № 3244-7501813882, згідно якої вона є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за вищевказаною адресою.
Суд враховує, що місцем проживання відповідача в цьому випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Відповідно до копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.11.2024 № 3244-7501813882 зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Постановою від 7 лютого 2022 № 265 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі Порядок декларування № 265).
Відповідно до п. 4 Порядку декларування № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих РФ територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відповідно до п. 46 Порядку декларування № 265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи; вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Таким чином, зареєстроване місце проживання (перебування) підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, яким підтверджується інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, вищенаведені норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо під час відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 5 статті 29 КАС України встановлено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, у судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Відповідно до частини 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Відповідно до частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 29, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 480/6926/25 за підсудністю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Глазько