06 жовтня 2025 року м. Рівне №460/8626/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непогодженні рапорту позивача про звільнення з військової служби від 01.05.2025;
зобов'язати відповідача погодити рапорт позивача про звільнення з військової служби від 01.05.2025 та передати для подальшого погодження за належністю.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . 01.01.2025 позивач звернувся до командира цієї військової частини із рапортом про звільнення з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зокрема через необхідність здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю I групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Разом із рапортом позивачем подавалися усі необхідні документи в нотаріально засвідчених копіях, однак 07.05.2025 командиром військової частини НОМЕР_2 позивачу було надано письмову відповідь про відмову в погодженні рапорту з тієї підстави, що до рапорту не додано документів, що підтверджують відсутність у його матері інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Позивач не погоджується з такою відмовою та звертає увагу суду на те, що відмовляючи у погодженні рапорту, командир військової частини НОМЕР_2 діяв протиправно, оскільки непогодження рапорту безпосереднім командиром не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, а тому бездіяльність полягає у непогодженні рапорту про звільнення з військової служби командиром військової частини та передачі цього рапорту для подальшого погодження за належністю, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
01.06.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачем було подано начальнику логістики - заступнику командира військової частини НОМЕР_2 рапорт про звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи. Рапорт був погоджений начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_2 та 07.05.2025 командиром військової частини НОМЕР_2 позивачу було надано письмову відповідь про відмову в погодженні рапорту з тієї підстави, що з рапортом не надано документів, що підтверджують відсутність у матері позивача інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, або що інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, відтак відсутні правові підстави клопотати перед вищим командуванням про звільнення позивача з військової служби, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
05.06.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
09.06.2025 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
21.07.2025 від представника військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, а саме про заміну відповідача у справі - військову частину НОМЕР_2 , на його правонаступника - військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 29.08.2025 клопотання представника військової частини НОМЕР_2 задоволено. Замінено відповідача у справі № 460/8626/25 - на військову частину НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .
01.05.2025 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом про його звільнення з військової служби на підставі абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Рапорт зареєстрований у військовій частині НОМЕР_2 за вх. № 2215/р від 01.05.2025).
До рапорту були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів:
копія акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 04.04.2025 № 1910, виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_2 (мати позивача), копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_4 ; копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 905718; копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 919; копія заяви ОСОБА_2 щодо наявності єдиного сина, який може здійснювати догляд, посвідчена приватним нотаріусом Вараського районного нотаріального округу 06.11.2024 за реєстровим № 1987; копія рішення суду про розірвання шлюбу ОСОБА_2 , справа № 556/2734/24; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , рідної сестри ОСОБА_2 , серії НОМЕР_5 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , рідної сестри ОСОБА_2 , серії НОМЕР_7 ; копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_8 ; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ; копія посвідчення офіцера старшого лейтенанта ОСОБА_1 серії НОМЕР_9 від 28.09.2022; копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_5 (дружини позивача); копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , серії НОМЕР_10 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 (дитини позивача); копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_7 ; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , (дитини ОСОБА_9 ); копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , серії НОМЕР_11 ; копія рішення суду про розірвання шлюбу ОСОБА_12 , справа № 565/1956/13-ц; копія акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_2 виданий Вараською територіальною громадою 27.11.2024; копія довідки про склад сім'ї ОСОБА_2 видана виконавчим комітетом Вараської міської ради № 6009 від 16.12.2024.
Рапорт позивача містить погодження та клопотання начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_13 , а далі «по команді» рапорт скеровано до командира військової частини НОМЕР_2 .
Надалі, помічником командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_14 надано правову оцінку за результатами розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби начальника служби пально-мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
У названому листі зазначено, що до рапорту ОСОБА_1 не надано документального підтвердження щодо наявності/відсутності повнолітніх онуків ОСОБА_2 . Лист скерований командиру військової частини НОМЕР_2 .
07.05.2025 командир військової частини НОМЕР_2 зазначив у листі № 1493/993нт, що у військовій частині розглянуто рапорт від 01.05.2025, однак рапорт не підлягає погодженню, оскільки до нього не додано документів, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або що такі самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. З листом позивач ознайомлений 08.05.2025, про що свідчить його підпис.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непогодження рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно достатті 17 Конституції Українизахист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїниПрезидент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану'у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, на момент виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 17.01.2025).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до абзацу 13 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008, на момент виникнення спірних правовідносин діяло у редакції від 01.01.2025) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 225 Положення № 1153/2008, звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (далі - Інструкція № 170, на момент виникнення спірних правовідносин діяла у редакції від 25.02.2025) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.
Відповідно до пункту 14.28 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п. 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, визначає Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 № 531 (далі - Порядок № 531).
Положеннями пункту 2 розділу І Порядку № 531 передбачено, що з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
Згідно з пунктами 2, 3 Розділу ІІІ Порядку № 531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед яких така обставина: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи на звільнення які підтверджують підстави звільнення та які в подальшому направляються безпосередньо до посадових осіб, що мають право на звільнення військовослужбовців з військової служби.
Як було встановлено судом, рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставини позивач подав до начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_13 , який у свою чергу направив його командиру військової частини НОМЕР_2 з клопотанням по суті рапорту.
Помічник командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант юстиції ОСОБА_15 надав правову оцінку за результатами розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби начальника служби пально-мастильних матеріалів логістики військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
07.05.2025 командир військової частини НОМЕР_2 за результатами розгляду рапорту прийняв рішення щодо непогодження рапорту ОСОБА_1 від 01.05.2025.
З приводу наведеного суд зазначає, що подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
Отже, остаточне рішення (позитивне чи негативне) за рапортом військовослужбовця про звільнення з військової служби має бути прийняте посадовою особою, що наділена правом вирішувати питання по суті.
Натомість, командир військової частини НОМЕР_2 не наділений правом вирішувати по суті рапорту ОСОБА_1 щодо його звільнення з військової служби, а може лише надавати свій висновок (клопотати перед вищим командуванням або вказувати про відсутність підстав для звільнення), який за будь-якого рішення передається до посадової особи, який наділений повноваженнями вирішувати питання звільнення зі служби військовослужбовця.
У спірних правовідносинах за наслідком розгляду рапорту позивача відповідне рішення командувачем військ оперативного командування чи то посадовою особою, яка відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняна до неї, прийнято не було. Рапорт розглядався начальником логістики - заступником командира військової частини НОМЕР_2 , далі командиром військової частини НОМЕР_2 , доказів на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.
В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З огляду на те, що командиром військової частини НОМЕР_2 не погоджено рапорт позивача від 01.05.2025, що не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання та прийняття рішення по суті рапорту, то спір у цій справі стосується виключно питання непогодження рапорту про звільнення зі служби (допущення протиправної бездіяльності). За таких обставин відсутні правові підстави для надання судом оцінки та прийняття висновку стосовно наявності у позивача права на звільнення з військової служби згідно вказаної ним підстави та поданих разом із рапортом документів.
Відтак, до розгляду рапорту посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення про звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», предметом розгляду цієї справи є виключно протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (правопопередник військової частини НОМЕР_2 ), яка полягає у не погодженні рапорту.
Отже, остаточне рішення (позитивне чи негативне) за рапортом військовослужбовця про звільнення з військової служби має бути прийняте посадовою особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.
Лише після прийняття рішення суб'єктом владних повноважень щодо розгляду рапорту про звільнення з військової служби по суті, суд може надати оцінку його відповідності вимогам закону.
Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду стосовно порушення процедури розгляду рапорту, суд зобов'язує військову частину НОМЕР_12 (правонаступник військової частини НОМЕР_2 ) погодити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01.05.2025 та передати цей рапорт для подальшого погодження за належністю.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.
Також, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непогодженні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01.05.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 погодити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01.05.2025 у спосіб, визначений Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за № 1214/42559.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_13 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )
Суддя Ольга ПОЛІЩУК