07 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8748/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув заяву представника Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Творче художньо-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0055770702 від 01.05.2025.
01.07.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, а саме визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.05.2025 №0055780702, №00055790702, №00055770702.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 позов Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" (код ЄДРПОУ 01489693, вул. Кричевського, 10, м.Полтава) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м.Полтава) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області від 01.05.2025 №00055780702, №00055790702, №00055770702. Стягнуо за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19614,22 грн.
30.09.2025 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТХВ ТОВ "ЕСТЕТ" 22800,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 заяву представника Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали доставлено в "Електронні кабінети" сторін 30.09.2025.
07.10.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти відшкодування витрат на правничу допомогу.
У запереченнях відповідач зазначив, що Відповідно до постанов Верховного Суду від 23.04.2019 по справі № 826/9047/16, від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, зазначеною у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 520/7431/19 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30.09.2020 у справі № 826/6889/17. З огляду на вищевказане, вбачаємо, що сума витрат на послуги адвоката є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а також є необґрунтованою, оскільки представником позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг), необґрунтовано розмір витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони позивача, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно пункту частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи, позивачем до суду надано: Ордер на надання правничої допомоги Серії ВІ №1312002, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір про надання правової допомоги від 10.06.2025, Акт надання послуг №10 від 23.09.2025.
За умовами договору виконавець бере на себе зобов'язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язани оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (пункт 1.1.).
Оплата даного договору визначається наступним чином: оплати в разі задоволення позову складеного виконавцем 5% від ціни позову, який буде подано. При цьому 1,2% сплачується в разі задоволення позову судом першої інстанції, 2,5% сплачується в разі ухвалення рішення на користь замовника судом апеляційної інстанції. 1,3% сплачується в разі ухвалення рішення на користь замовника судом касаційної інстанції. Незалежно від результатів розгляду позову розмір сплачених коштів не може складати менше 40000 грн (підпункт 1.2.1 пункту 1.2).
За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги здійснюється у вигляді передоплати в сумі 20000 грн, а далі - за результатами розгляду позову та/або інших документів судом, як визначено пунктом 1.2 договору (пункт 4.1).
Згідно Акту надання послуг №10 від 23.09.2025 виконавцем були надані послуги з консультації з правових питань, підготовка позову, підготовка заяви про збільшення позовних вимог, відповіді на відзив 1,2% за ціною 22800 грн.
Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат у заявленому розмірі 22800 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 12000 грн.
Вищевказані висновки узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.08.2024 по справі № 640/27619/21.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м.Полтава) на користь Творчого художньо-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ" (код ЄДРПОУ 01489693, вул. Кричевського, 10, м.Полтава) витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн.
В решті заяву залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко