07 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5143/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/5143/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
15 квітня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №163950032833 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період з 29.08.1999 по 28.12.1999 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25 лютого 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 за її заявою про призначення пенсії від 25 лютого 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5143/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Клопотання позивача про залучення третьої особи - задоволено. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази.
06 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. від розгляду справи №440/5143/25.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/5143/25 вмотивована тим, що ця справа не розглянута у тридцятиденний строк, встановлений законом, через низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання судді своїх обов'язків. Вказує, що була змушена звертатися до суду з проханням пришвидшити розгляд справи.
Суд зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Справа №440/5143/25 відноситься до окремої категорії справ незначної складності, що передбачені пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5143/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на 07 жовтня 2025 року справа №440/5143/25 не розглянута через велику завантаженість суду.
Так, за період з 01.01.2025 по 30.09.2025 до судді Сич С.С. надійшло 1054 справ та матеріалів. З урахуванням залишку нерозглянутих справ на початок періоду у провадженні судді Сич С.С. з 01.01.2025 по 30.09.2025 перебувало на розгляді 1322 справ та матеріалів. За фактично відпрацьований час у періоді з 01.01.2025 по 30.09.2025 (сім місяців без урахування відпусток) суддею Сич С.С. розглянуто 891 справ та матеріалів, з них - 674 справи, станом на 01.10.2025 залишок не розглянутих справ і матеріалів становить 431.
Згідно з інформацією на сайті ВРП від 25.11.2020 (https://hcj.gov.ua/news/vyznacheno-seredniy-chas-dlya-rozglyadu-sudovyh-sprav) наведено середній час для розгляду судових справ, зокрема: щодо адміністративного судочинства - 597 хвилин, окремі процесуальні питання - 179 хвилин.
Інформація щодо розгляду справ, зокрема, постановлення ухвал та прийняття рішень наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та доступна для ознайомлення.
Відтак, доводи позивача про безпідставне затягування суддею Сич С.С. розгляду справи саме через низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання судді своїх обов'язків ґрунтуються на його суб'єктивних уявленнях та не підтверджені жодними доказами.
Подання заяв про прискорення розгляду справи не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
За приписами частин 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України 3. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи на приписи викладених норм права, для вирішення питання про відвід судді Сич С.С. заяву ОСОБА_1 слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підстави викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення питання про відвід судді Сич С.С. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/5143/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич