07 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10354/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року ( 2 роки 01 місяць 25 днів).
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити починаючи з 13 червня 2025 року ОСОБА_1 , судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74 відсотків суддівської винагороди судді згідно довідки виданої ТУ ДСА України в Полтавській області вих.:02/3297/25-вих від 16 червня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом голови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області №03.12 від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 відраховано зі штату Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 12 червня 2025 року у зв'язку з виходом у відставку, відповідно до ст. 125 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». 03 липня 2025 року позивач звернувся до пенсійного органу про призначення йому щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до положень статті 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". 14.07.2025 пенсійним органом прийнято рішення № 163950034497, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на займаній посаді. З вказаного рішення пенсійного органу вбачається, що при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідачем було взято виключно стаж роботи на посаді судді 28 років 01 місяць 26 днів, а час роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу та період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР відповідачем протиправно не враховано.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ним вчинено всі дії з дотриманням норм чинного законодавства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Вищої ради правосуддя №12721/о/15-25 від 12.06.2025 позивача звільнено з посади судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У рішенні Вищої ради правосуддя №12721/о/15-25 від 12.06.2025 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 18 квітня 1997 року №342/97 призначений на посаду судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області строком на п'ять років, Постановою Верховної Ради України від 04 липня 2002 №57-IV обраний на посаду судді цього суду безстроково. Відповідно до доданих, до заяви про відставку, суддя ОСОБА_1 має стаж роботи на посаді помічника прокурора і прокурора з 3 лютого 1995 року до 17 квітня 1997 року, який становить 2 роки 2 місяці 14 днів та підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді. Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Із копій документів, доданих до заяви судді ОСОБА_1 про звільнення у відставку, зокрема військового квитка та трудової книжки, вбачається, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, також підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби в лавах Радянської армії з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року, що становить 2 роки 1 місяць 24 дні. Загальний стаж роботи судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , що дає йому право на відставку, становить 32 роки 6 місяців 2 дні, а отже суддя ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтею 116 Закону №1402-VIII.
Наказом Крюківського районного суду м. Кременчука від 12 червня 2025 року №03.12 відраховано зі штату суддю Крюківського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 12 червня 2025 року у зв'язку з виходом у відставку, відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
03.07.2025 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та пакетом документів.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 163950034497 від 14 липня 2025 року, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 у відставці у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, з урахуванням страхового стажу (повний) 46 років 1 місяць 22 дні,, у тому числі, судді - 28 років 1 місяць 26 днів.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року ( 2 роки 01 місяць 25 днів), звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-XII (далі Закон № 2862-XII) в редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді вперше, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII Про прокуратуру, чинного на момент призначення позивача на посаду судді вперше, визначено, що під поняттям прокурор слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, враховуючи те, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового забезпечення також має бути зарахований стаж роботи на посадах помічника прокурора і прокурора з 03 лютого 1995 року до 17 квітня 1997 року, який становить 2 роки 2 місяці 14 днів.
Вказаний стаж роботи підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком страхового стажу до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2025 № 163950034497 зазначений період роботи позивача до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідачем не зарахований.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суд зазначає про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2025 № 163950034497 в частині не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу роботи на посадах помічника прокурора і прокурора з 03 лютого 1995 року до 17 квітня 1997 року, який становить 2 роки 2 місяці 14 днів.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження строкової військової служби, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.11.2019 у справі № 727/4435/17, невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Із записів у трудовій книжці та військового квитка позивача, копії яких наявно у матеріалах справи, вбачається, що з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року ( 2 роки 01 місяць 25 днів) ОСОБА_1 проходив строкову військову службу (служба в рядах Радянської армії).
З урахуванням наведеного до стажу роботи позивача, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці, підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року ( 2 роки 01 місяць 25 днів).
За встановлених обставин відмова відповідача у зарахуванні до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження військової служби є також протиправною.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2025 №163950034497
в частині не зарахування до стажу ОСОБА_1 під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року (2 роки 01 місяць 25 днів), прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 32 роки 6 місяців 2 дні, то суд вважає за необхідним зазначити, що щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись позивачу в розмірі 74% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Зважаючи на викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2025 №163950034497 в частині не зарахування до стажу ОСОБА_1 під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року (2 роки 01 місяць 25 днів), та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання: часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року (2 роки 01 місяць 25 днів); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року з розрахунку 74 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням проведених виплат.
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити .
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Отже, з огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( вул. Зодчих,22, м. Вінниця, 21005, код ЄРДПОУ 13322403) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2025 №163950034497 в частині не зарахування до стажу ОСОБА_1 під час розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року часу роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року (2 роки 01 місяць 25 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання: періоду роботи на посадах помічника прокурора та прокурора відділу за період з 03 лютого 1995 року по 17 квітня 1997 року (2 роки 02 місяці 15 днів) та періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 29 жовтня 1978 року по 23 грудня 1980 року (2 роки 01 місяць 25 днів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13 червня 2025 року з розрахунку 74 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко