07 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7290/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оформлене протоколом від 04.04.2025 №33/д;
- зобов'язати Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України виплатити 1/3 частку одноразової грошової допомоги, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_3 у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_4 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є донькою загиблого під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_4 . Позивачкою подано заяву на отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (доньці) загиблого ОСОБА_4 у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби. Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України листом повідомив ОСОБА_1 , що протокольним рішенням надані позивачем документи повернуті для доопрацювання через відсутність доказів, що позивачка перебувала на утриманні у загиблого ОСОБА_4 . Таку відмову ОСОБА_1 вважає безпідставною, зазначає, що чинною з 29.03.2024 редакцією статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено право на отримання дітьми загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7290/25; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні).
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 витребувано у Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та у ІНФОРМАЦІЯ_1 копії всіх документів, які подано ОСОБА_5 для призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
На виконання вказаної ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_2 надано, зокрема, витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідно до якого вирішено документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 залучено до участі у справі №440/7290/25 в якості співвідповідачів: комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та Міністерство оборони України.
07.10.2025 до суду надійшов відзив Міністерства оборони України від 06.10.2025, у якому зазначено, що комісія діяла правомірно, не відмовивши у призначенні допомоги остаточно, а надавши позивачу можливість доповнити пакет документів необхідними доказами, що підтверджують її статус утриманця. Про це рішення позивачку було повідомлено листом Головного управління соціальної підтримки Міноборони від 30.04.2025.
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум правом особистого подання відзиву не скористалось. Проте обґрунтування дій комісії Міністерством оборони України викладено у відзиві від 06.10.2025.
Суд розглядає справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.04.1989 ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_4 /а.с. 18/.
Батько ОСОБА_1 - солдат військової служби за призовом під час мобілізації, навідник механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання із забезпеченням відсічі збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області, що підтверджується сповіщенням сім'ї від 15.07.2024 №3/1967/4в /а.с. 20/.
Крім того, щодо смерті ОСОБА_4 наведено у постанові Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про ідентифікацію особи від 10.07.2024, у якій зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024120000000389 від 19.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2024 до КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" з тимчасово окупованих територій доставлено 59 трупів осіб (анкетні дані встановлюються), які загинули у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України та повернені відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків).
10.07.2024 в ході допиту потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено, що труп, зареєстрований КЗ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" за № 3629 за 2024 рік, є її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 21/.
Також факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 12.07.2024, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с.19/.
16.04.2025 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України було направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо того, чи виплачено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", якою встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, зазначених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /а.с. 22-23/.
30.04.2025 отримано лист-відповідь від Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України, у якому наведено, що за результатами розгляду документів ОСОБА_1 , що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, оформлене протоколом від 04.04.2025 № 33/д /а.с.50/.
Вважаючи протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплати, від 04.04.2025 № 33/д в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги виплатити ОСОБА_1 та повернення на доопрацювання документів, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пункту 2, пункту 3 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання - 04.04.2025), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У пункті 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Згідно із пунктами 6, 9, 10 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168, у редакції станом на час прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання - 04.04.2025).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Також на виконання Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок №975).
Згідно з пункту 3 Порядку № 975 (у редакції станом на час прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання - 04.04.2025) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
У пункті 12 Порядку № 975 наведено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Пункт 20 Порядку № 975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
До заяви додаються завірені копії, зокрема: свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби; постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров'я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи; рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім'ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону; витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.
У пунктах 22, 23 Порядку № 975 наведено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.
Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами.
Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.
Отже, розпорядник бюджетних коштів наділений правом прийняти рішення про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів повернення документів на доопрацювання.
І лише після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 її батька, солдата ОСОБА_4 , додавши наступні документи: копію паспорта; копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію свідоцтва про смерть військовослужбовця копію свідоцтва про шлюб; копію постанови про ідентифікацію особи; повний витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"; довідку за реквізитами з банку згоду на збір та оброку персональних даних /а.с.62-64/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновок від 23.01.2025 № 981/9/1/1278 /а.с.51-52/ щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час воєнного стану, на підставі поданих документів дочки - ОСОБА_1 , заява подається за наполяганням, дочка повнолітня, заміжня, рішення суду про перебування на утриманні відсутнє.
Додані до висновку наступні додатки: доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення певного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД; копія свідоцтва про смерть; копія витягу з наказу про виключення зі списків особового складу; копія грошового атестату; заява; згода на збір та оброку персональних даних /а.с.51-64/.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 33/д, документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
У протоколі здійснено посилання на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", відповідно до якого одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Також наведено редакцію статті 16-1 згаданого Закону, чинну на дату смерті військовослужбовця: право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або згідно зі статтею 31 частини першої згаданого Закону, члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні.
Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії заявницею не надано.
З огляду на наявність спірного питання про призначення одноразової грошової допомоги суд зазначає наступне.
Суд зазначає, дійсно на дату смерті солдата ОСОБА_4 (29.06.2023) редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII мала наступну редакції: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
У подальшому законодавець Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 №3515-IX виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, у якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання правовідносин, пов'язаних з призначенням, отриманням одноразової грошової допомоги та наданням пільг деяким категоріям осіб" зазначено, зокрема, наступне.
Кількість військовослужбовців, які загинули через виконання ними обов'язків військової служби чи інших перелічених у пункті 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" випадках зростає, і, відповідно збільшується кількість членів їх сімей, за якими не закріплено право на соціальний захист як члена родини загиблого (померлого).
Так, згідно з чинною редакцією статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця, або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні, перевірочні або спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). У вказаному переліку осіб не вказано повнолітніх дітей загиблого, осіб, які проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, інших членів сім'ї, а також дітей загиблого, які були зачаті за життя та народилися після загибелі (смерті), що позбавляє їх права на отримання одноразової грошової допомоги.
У той же час, статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційний суд України, у своєму Рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") зазначив, що членами сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).
Таким чином, у багатьох родинах членами сімей є, зокрема, особи, що досягли повноліття, особи, які проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, інші особи, за умови, що вони проживали разом із загиблим, спільно вели господарство, мали взаємні права та обов'язки, притаманні членам сім'ї.
Крім того, в умовах військової агресії Російської Федерації потребує правового регулювання питання захисту прав дітей, максимально виходячи з їх інтересів.
З метою дотримання принципу соціальної справедливості при призначенні одноразової грошової допомоги такий підхід доцільно реалізувати і у правовідносинах, пов'язаних з визначенням кола осіб - отримувачів одноразової грошової допомоги.
Отже, законодавцем для принципу соціальної справедливості внесені відповідні зміни до Закону № 2011-XII, зокрема, розширено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця, або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні, перевірочні або спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Як вищезазначено, відповідно до абзацу другого пункту 4 статті 16-1 № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.
Суд звертає увагу на те, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька, однак, підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні загиблого військовослужбовця (її батька).
Водночас, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, доньки (факт того, що позивачка є донькою (дитиною) загиблого військовослужбовця не оспорюється).
Таким чином, підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведені документи щодо факту спорідненості позивачки з її батьком, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим.
Аналогічний принцип правового застосування у часі статті 16-1 Закону №2011-XII наведений у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №120/17960/23.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.
При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України від 04.04.2025 №33/д, оформлене протоколом від 04.04.2025 №33/д, у частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивачки, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивачки від 24.12.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України виплатити 1/3 частку одноразової грошової допомоги, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_3 у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Оскільки відповідачем не прийнято жодного рішення, позовна вимога про зобов'язання Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України виплатити 1/3 частку одноразової грошової допомоги, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_3 у зв'язку із загибеллю її батька ОСОБА_4 є передчасною.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у позові у частині вказаних позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправне рішення Міністерства оборони України, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі з цього відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 26632298), комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03049), Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення Міністерства оборони України від 04.04.2025 №33/д, оформлене протоколом від 04.04.2025 №33/д, у частині повернення документів ОСОБА_3 на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.12.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна