Справа № 640/5543/20
07 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору TOB “Княжна Либідь» про скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 640/5543/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору TOB “Княжна Либідь» про скасування висновку про результати моніторингу щодо закупівлі «Реконструкція (Реконструкція зливостокової каналізації озер Опечень в Оболонському районі» на ділянці озера Пташине) (ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція)» (ID моніторингу: UA-M-2020-01-24-000046).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 24 червня 2019 року, тобто, на момент публікації оголошення про проведення відкритих торгів, а також станом на 16 липня 2019 року, тобто, на момент публікації повідомлення про намір укласти договір, обов'язкові поля цих двох форм «Джерело фінансування закупівлі» в електронній системі закупівель були відсутні. Лише починаючи з 1 листопада 2019 року в системі з'явиться нове поле "джерело фінансування". Державні установи зазначатимуть, за які кошти здійснюється закупівля Для цього їм потрібно буде обрати зі списку джерело: державний чи місцевий бюджет, власний бюджет, бюджет цільових фондів, кредити та позики міжнародних валютно- кредитних організацій чи інші надходження. Дане поле реалізоване в рамках наказу № 490 та є обов'язковим для заповнення для надпорогових закупівель та звіту про укладені договору. Таким чином, замовником Комунальним підприємство «Плесо» були дотримані вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та наказу № 490 під час публікації оголошення про проведення відкритих торгів від 24 червня 2019 року та повідомлення про намір укласти договір від 16 липня 2019 року та заявник не мав технічної можливості для внесення інформації про джерело фінансування закупівлі у зв'язку із відсутністю відповідного поля «Джерело фінансування закупівлі» для його заповнення в системі, яке з'явилося лише 1 листопада 2019 року. Крім того, саме на виконання вимог статті 17 Закону Замовник і зазначив у пункті 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» тендерної документації інформацію про те, що «учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону». Замовник не вимагав від учасників будь-яких документів, а чітко дотримувався норм статті 17 Закону в частині «зазначення» у тендерній документації необхідної інформації. Отже, замовник Комунальне підприємство Плесо» не допустив порушень під час складання тендерної документації тому і не може вжити заходів щодо їх усунення, а висновок моніторингу з цього питання є таким, що суперечить вимогам Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 року залучено ТОВ «Княжа Либідь» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року, Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 “Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.02.2025 року адміністративну справу №640/5543/20 розподілено судді Г.П. Самойлюк.
Ухвалою від 19.02.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5543/20. Вирішено, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України, у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовному заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) однією з основних функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм документів у сфері публічних закупівель, серед яких є повідомлення про намір укласти договір. На виконання зазначеного пункту 11 частини першої статті 8 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) Мінекономіки прийняло Наказ № 490, в якому визначено форму повідомлення про намір укласти договір. Мінекономіки своїм наказом від 21.03.2019 № 463, який зареєстрований у Мін'юсті 11 квітня 2019 року за № 386/33357, внесло зміни до Наказу № 490, а саме: у формі оголошення про проведення відкритих торгів доповнено новим пунктом 4-1 такого змісту: « 4-1. Вид предмета закупівлі.»; доповнено новим пунктом 9-1 такого змісту: « 9-1. Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).»; доповнено новим пунктом 10-2 такого змісту: « 10-2. Джерело фінансування закупівлі.» та у формі повідомлення про намір укласти договір доповнено новим пунктом 3-1 такого змісту: « 3-1. Вид предмета закупівлі.»; новим пунктом 8-1 такого змісту: « 8-1. Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).»; новим пунктом 11 такого змісту: « 11. Джерело фінансування закупівлі.». Зазначений наказ Мінекономіки № 463 набрав чинності 03.05.2019, а тому, починаючи з 03.05.2019, такий наказ став обов'язковим до виконання. Наказ № 490 зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а отже, є нормативно-правовим актом і є обов'язковим до виконання замовниками під час заповнення форм документів у сфері публічних документів, позаяк дію зазначених норм права, якими внесено зміни до Наказу № 490, не зупиняли. Також, частина третя статті 17 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) передбачає, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством за відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Як свідчать фактичні обставини справи, КП «Плесо» у своїй Тендерній документації у розділі «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» зазначило: «Учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону, викладене свідчить про те, що КП «Плесо» встановило для учасників закупівлі потребу надати довідку чи довідки у довільній формі стосовно відсутності підстав для відмови у процедурі закупівлі, які передбачені пунктами 1 і 7 частини першої статті 17 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020).
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Княжа Либідь» надано пояснення, в яких представник просить задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати висновок.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
24 червня 2020 року Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" розміщено через електрону систему закупівель «ПРОЗОРРО», оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-06-24-002277-a «Реконструкція (Реконструкція зливостокової каналізації системи озер Опечень в Оболонському районі» на ділянці озера Пташине) (ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція)».
10 липня 2019 року здійснено розкриття тендерних пропозицій, зафіксоване відповідним протоколом, згідно з яким у тендері прийняли участь ТОВ «Княжа Либідь» та ТОВ «КИЇВ КАПІТАЛ-БУД».
За результатами процедури переможцем обрано ТОВ «Княжа Либідь», про що складено та опубліковано в електронній системі закупівель відповідний протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою.
29 липня 2019 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" та ТОВ «Княжа Либідь» укладено договір на виконання будівельних робіт по капітальному ремонту об'єктів комунальної власності міста Києва № 1196.
Держаудитслужбою України прийнято наказ № 14 «Про початок моніторингу закупівель» від 23 січня 2020 року.
24 січня 2020 року Держаудитслужбою України на електронному майданчику закупівель оприлюднене рішення про проведення моніторингу (ідентифікаційний номер моніторингу № UA-2019-06-24-002277-a).
Підставою для моніторингу № UA-2019-06-24-002277-a зазначено повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
18 лютого 2020 року Держаудитслужбою України оприлюднено на електронному майданчику закупівель висновок про результати моніторингу № UA-2019-06-24-002277-a.
За результатом моніторингу закупівлі установлено, що Замовник на порушення вимог пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (далі Наказ № 490) у формі оголошення про проведення відкритих торгів та повідомленні по намір укласти договір не вніс інформацію про джерело фінансування закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника містить вимогу щодо надання учасниками в довільній формі інформацію про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 117 частини першої статті 17 Закону чим порушено норми абзацу третього частини третьої статті 17 Закону.
За результатами аналізу питання правильності заповнення форм, затверджених Уповноваженим органом, документів встановлено порушення вимог пункту 2 наказу № 490. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог абзацу третього частини третьої статті 17 Закону. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до нього, порушень не установлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба зобовязує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення порушення.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - «Закон») встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно пункту 30 частини першої статті 1 Закону, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Відповідно до статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 7-1 Закону визначено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності, зокрема, інформації, отриманої від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Положеннями частини сьомої статті 7-1 Закону визначено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина двадцять статті 7-1 Закону).
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до частин 1, 2, 6-8, 10, 11, 20 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. До того ж процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.
Форма висновку і порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - «Порядок № 86»).
Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 формується висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Виходячи з указаних правових норм, за своїм змістом спірний висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.
Як вбачається з оскаржуваного висновку, за результатом моніторингу закупівлі встановлено зокрема, що Замовник на порушення вимог пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579 (далі Наказ № 490) у формі оголошення про проведення відкритих торгів та повідомленні по намір укласти договір не вніс інформацію про джерело фінансування закупівлі.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII серед основних функцій уповноваженого органу, зокрема, є розроблення та затвердження форми оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу).
На виконання вказаних положень Закону № 922-VIII Наказом № 490 затверджено, зокрема, форму оголошення про проведення відкритих торгів.
У формі оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженій Наказом № 490, пунктом 10-2 зазначено «Джерело фінансування закупівлі». Зміни до вказаної форми внесено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463, який набрав чинності 03.05.2019.
Отже, станом на момент оголошення позивачем відкритих торгів форма оголошення про проведення відкритих торгів містила таку графу як «Джерело фінансування закупівлі».
Листом «Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490» від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало роз'яснення, за якими інші вищезазначені пункти відображені в таких полях: «Конкретна назва предмета закупівлі (Джерело фінансування закупівлі)».
Проте, суд звертає увагу, що лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 «Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490» не встановлює будь-яких прав та обов'язків для позивача, а лише встановлює порядок реалізації власного Наказу № 490, який у межах спірних правовідносин підлягає застосуванню позивачем.
Приписами частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, в чинній на час розміщення позивачем відповідного оголошення редакції, передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
Отже станом на час здійснення позивачем оголошення відкритих торгів «Джерело фінансування», незважаючи на зміст Наказу № 490, Законом № 922-VIII як обов'язковий реквізит такого оголошення визначено не було, а тому не зазначення останнього позивачем в оголошенні не свідчить про порушення процедури закупівлі.
Твердження відповідача про те, що незабезпечення належного функціонування електронної системи закупівель не може спростовувати виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та його посилання на лист Мінекономіки від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 щодо заповнення відповідної інформації про торги, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні, оскільки вказаний лист не встановлює норм права, а носить лише рекомендаційний та інформаційний характер.
Частиною 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Абзацем 2 пункту 1 частити 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;».
Статтею 17 Закону № 922-VIII визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією; 4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів; 5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов'язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов'язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника; 8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів); 10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом); 11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; 12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми; 13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Отже, ч. 3 ст. 17 Закону № 922-VIII розрізняє такі дії як надання учасником у довільній формі інформації про відсутність жодної з підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, наведених у ч. 1, 2 , та надання документального підтвердження відсутності цих підстав. Тобто, надавати інформацію щодо відсутності підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі зобов'язані всі учасники закупівлі у довільній формі, і така вимога має бути в тендерній документації, а документально підтверджувати вказану інформацію, окрім інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних, повинен лише переможець.
За таких підстав, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що зазначаючи у тендерній документації (в п. 5 Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону) про те, що «учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону» позивач не порушував жодних норм Закону №922-VIII, а дотримувався вимог зокрема частини третьої статті 17 вказаного Закону.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем висновок контролюючого органу є необґрунтованим та прийнятий неправомірно, а тому наявні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва "Плесо" (вул. Сім'ї Хохлових, 15, корп. А, оф. 3, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 23505151) до Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору TOB “Княжна Либідь» (просп. Берестейський, 16, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 40818552) про скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу від 18 лютого 2020 року № UA-2019-06-24-002277-a щодо закупівлі «Реконструкція (Реконструкція зливостокової каналізації озер Опечень в Оболонському районі» на ділянці озера Пташине) (ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція)» (ID моніторингу: UA-M-2020-01-24-000046).
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.