Справа № 420/33539/25
07 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 02 жовтня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в частині невірного нарахування і, як наслідок сплати не в повному обсязі заробітної плати ОСОБА_1 за період простою у визначені періоди вказані у позовній заяві;
- витребувати з відповідача Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), завірені копії затвердженого штатного розпису, з урахуванням коефіцієнта 2 згідно постанови КМУ від 25.04.2023 № 391, як належний та допустимий доказ розміру посадового окладу та недоплати заробітної плати під час простою за оскаржуваний період;
- зобов'язати Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) здійснити ОСОБА_1 перерахунок сплаченої заробітної плати за 41 день простою та здійснити доплату у сумі 39 932,85 грн;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов відповідає вимогам, зокрема, встановленим статтею 161 КАС України, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 44 КАС України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету в паперовій формі листом з описом вкладення.
За даними Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, тому позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом повинен був надати до суду доказ надсилання позову до Електронного кабінету відповідача.
Проте, в пакеті документів, які надійшли від позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" квитанція про доставку документів до електронного кабінету відповідача відсутня, що свідчить про те що позовна заява до кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний кабінет" не направлена.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України перевіряючи дотримання встановленого законом строку звернення до суду з цим позовом суд звертає увагу на таке.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України державна служба є публічною службою у розумінні КАС України. Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 30 вересня 2025 року (отримано судом 02 жовтня 2025 року).
Як передбачено у частині шостій статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом у цій справі позивачем не подано.
Крім того, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Таким чином, законодавством розмежовано поняття дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в частині невірного нарахування і, як наслідок сплати не в повному обсязі заробітної плати ОСОБА_1 за період простою у визначені періоди вказані у позовній заяві та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок сплаченої заробітної плати за 41 день простою та здійснити доплату у сумі 39 932,85 грн.
Проте позивач не зазначає конкретно у прохальній частині позову періоди простою в частині невірного нарахування і, як наслідок сплати не в повному обсязі заробітної плати та за які він просить здійснити перерахунок сплаченої заробітної плати.
Тобто зміст позовних вимог позивачем сформульовано неповно та нечітко.
Таким чином позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та викласти їх у відповідності до ст.5 КАС України максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору та складом учасників судового процесу має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивачу слід подати до суду належним чином оформлену позовну заяву, шляхом уточнення змісту позовних вимог та викладення їх у відповідності до ст.5 КАС України, докази надіслання позову до Електронного кабінету відповідача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область), заяву про поновлення строку звернення до суду із позовом поза межами тримісячного строку, у якій вказати підстави для поновлення строку, надавши докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя С.О. Стефанов