Справа № 420/23806/25
06 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити в повному розмірі індексацію грошового забезпечення, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплату ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди: з 03.08.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.11.2018 року, з 01.02.2023 року по 31.11.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року, включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078;
- зобов'язати Відповідача військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за періоди: з 03.08.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.11.2018 року, з 01.02.2023 року по 31.11.2023 року, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року, індексацію грошового забезпечення, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Так, положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
При цьому, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити йому за періоди: з 03.08.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.11.2018, з 01.02.2023 по 31.11.2023, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року, а тому звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
(б) Позиція відповідача
04.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, представник звернув увагу, що згідно із довідкою Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області від 03.06.2021 та Реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) від 05.09.2017 відповідач є розпорядником бюджетних коштів по коду одержувача 011957, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету. При цьому, відповідач не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. Таким чином, проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2016 рік, розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2017 рік та Зведеним фондом грошового забезпечення фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2018 рік, що затверджені розпорядником коштів вищого рівня, не передбачено асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення. Відтак, у відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації.
При цьому, представник наголосив, що з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх преміювання. Для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.
Крім того, щодо спірного періоду з 01.03.2018 по 31.11.2018 представник звернув увагу, що в березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, цей місяць (березень 2018 року) став базовим, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків. При цьому, так як обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, таке обчислення здійснювалось з квітня 2018 року. Відповідно до особових карток позивача його грошового забезпечення за 2018 рік, у березні 2018 року було збільшено. Розмір його посадового окладу був підвищений з 830,00 грн. до 3440,00 грн., який був нарахований за березень та виплачений в квітні 2018 р. Відповідно після підвищення посадового окладу автоматично відбулось і підвищення всіх постійних складових його грошового забезпечення. Таким чином, березень 2018 року став базовими місяцем, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків Отже, індексація за березнь 2018 року не нараховується, у зв'язку з тим, що в цьому місяці було підвищено посадовий оклад позивача. За таких умов підстав для нарахування суми індексації за період з 01.03.2018 року по 29.11.2018 року немає.
Щодо спірного періоду з 01.02.2023 по 31.11.2023 представник зазначив, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік було зупинено. У зв'язку із зупиненням дії Закону №1282 у 2023р. не застосовувались правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Таким чином, позивачу індексація грошового забезпечення за вказаний період не виплачувалась.
Щодо спірного періоду з 01.12.2023 по 31.08.2024, то представник зазначив, що відповідно до ст. 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 р. і січень 2024 року став базовим місяцем. Отже з січня 2024 р. всиновлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення в 2024 році. Відповідно до п.5 Порядку №1078 визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації індексу споживчих цін починається з лютого 2024р. Право на індексацію грошових доходів настає, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації - 103 відсотка Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним. Індекси споживчих цін опубліковані Держстатом в газеті «Урядовий кур'єр». Ураховуючи те, що індекс споживчих цін за червень 2024р. опублікований в газеті «Урядовий кур'єр» 12 липня 2024р., і наростаючим підсумком з січня по червень 2024р. перевищив 103 відсотка, то індексація нараховувалась з серпня 2024р. Таким чином, відповідач зазначив, що в вересні 2024 р. позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за серпень 2024 р. та в подальшому до кінця 2024р. позивачу грошове забезпечення та його індексація виплачені в повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
22.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2016 № 164 позивача з 18.08.2016 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2025 № 06 позивача з 04 червня 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На звернення представника позивача із заявою від 18.06.2025 відповідач листом від 23.06.2025 № 272 повідомив, що з дня формування військової частини НОМЕР_1 і по 31.10.2017 військова частина НОМЕР_1 була зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 . Крім того, у листі відповідач зазначив, що фінансування індексації грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 по 28.02.2018 не здійснювалось, а тому грошове забезпечення, яке виплачувалось позивачу у вказаний період не індексувалось. Також у листі відповідач зазначив, що за період 01.03.2018 по 31.12.2024 грошове забезпечення індексації не підлягає у зв'язку з тим, що з 01.03.2018 було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року, право на індексацію набулося у грудні 2018 року на 3,7%.
Крім того, на заяву представника позивача від 28.06.2025, військова частина НОМЕР_2 листом від 05.07.2025 № 3022 повідомила, що позивач військову службу у військовій частині НОМЕР_2 не проходив, виплата грошового забезпечення позивачу за період з серпня 2016 по листопад 2017 року проводилось військовою частиною НОМЕР_2 на підставі розрахункових відомостей, витягів із наказів наданих військовою частиною НОМЕР_1 - роботодавцем ОСОБА_1 . Таким чином, представник військової частини НОМЕР_2 наголосив, що позивач просить нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 31.10.2017 неналежну юридичну особу - військову частину НОМЕР_2 , а не військову частину, в якій він проходив службу і яка нараховувала йому грошове забезпечення.
Не погоджуючись із невиплатою індексації грошового забезпечення позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З огляду на наведене суд встановив, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки доказів підвищення у період з 01.01.2008 по 28.02.2018 тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду відповідач не надав, тому при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період по 28.02.2018, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву повідомляє, що для виплати індексації у спірний період фінансового ресурсу у Міністерства оборони України не було.
Враховуючи норми ч.3 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, абз.1-2 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008, відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Між тим, відсутність бюджетного фінансування вказаної витрати не позбавляє позивача права на її отримання і не звільняє від обов'язку її виплачувати.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
При цьому, суд встановив, що в прохальній частині позову позивач просить нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, починаючи з 03.08.2016. При цьому, як вже встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2016 № 164 позивача лише з 18.08.2016 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Щодо доводів відповідача, що з дня формування військової частини НОМЕР_1 і по 31.10.2017 військова частина НОМЕР_1 була зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , то суд зазначає, що відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які затверджені наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Таким чином, суд встановив, що саме на військову частину, яка перебуває на фінансовому забезпеченні покладена організація своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що в даному випадку, військова частина НОМЕР_2 , як розпорядник коштів вищого рівня, проводила відповідні нарахування на підставі розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які подавались саме військовою частиною НОМЕР_1 .
Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування позивачу індексації грошового забезпечення у періоді з 18.08.2016 по 28.02.2018.
Щодо застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року при проведенні такого нарахування та виплати, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 дійшов висновку про те, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
При цьому, суд звертає увагу, що 29 листопада 2021 р. Верховний Суд ухвалив постанову у справі №120/313/20-а, в якій висловив протилежний висновок:
Стосовно дискреційних повноважень, Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17. Також Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17). У цьому контексті Суд додатково зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Застосовуючи ці підходи, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
За таких підстав, позовні вимоги підлягаю задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 18.08.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог з приводу нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.11.2018, з 01.02.2023 по 31.11.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року, то суд зазначає наступне.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Так, суд встановив, що питання щодо права позивача на отримання «індексації-різниці» у наголошені періоди, виходячи із заявлених позивачем позовних вимог, а також їх обґрунтувань, не є спірним в рамках розгляду даної справи.
Щодо поточної індексації, суд зазначає наступне.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу за посадою, яку обіймав позивач на час виникнення спірних правовідносин, відбулося з березня 2018 року у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року Постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на веб-сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Таким чином, оскільки величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, то відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення не проводиться.
Щодо спірного періоду з 01.02.2023 по 31.11.2023, то суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2023 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що роботодавці звільнені від обов'язку індексувати заробітну плату працівників у 2023 році.
Щодо спірного періоду з 01.01.2024 по 31.08.2024, то суд звертає увагу, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
Таким чином, починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідачів протиправної бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період січня-липня 2024 року.
При цьому, відповідно до Довідки про грошове забезпечення позивача за 2024 рік, суд встановив, що позивачу в вересні 2024 року було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за серпень 2024 року та така індексація продовжувала йому виплачуватись до грудня 2024 року.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, у спірні періоди з 01.03.2018 по 31.11.2018, з 01.02.2023 по 31.11.2023 та з 01.01.2024 по 31.08.2024.
Таким чином, заявлені позовні вимоги належать до часткового задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 включно із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року.
VI. Судові витрати
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 включно із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року.
3.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року.
4.У задоволенні решти вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя Оксана БОЙКО