Справа № 420/10860/25
06 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А. розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Бабенка Д.А. про самовідвід,
14 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 5120882000:03:002:0035, розташованої на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зобов'язавши Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в особі визначеного державного кадастрового реєстратора здійснити реєстрацію скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 5120882000:03:002:0035, розташованої на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 11.02.2025 про надання у власність земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 5120882000:03:002:0035, розташованої на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі рішення Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №761-VI від 13.02.2014 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель за адресою: АДРЕСА_1 » та прийняти одне з двох рішень (у формі наказу), передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 року вказаний позов розподілено на розгляд судді Бабенку Д.А.
Ухвалою суду від 21.04.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №420/10860/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії. Позовну заяву разом з усіма доданими до неї документами повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - скасовано та направлено справу №420/10860/25 до суду першої інстанції - для продовження її розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2025 року вказаний позов розподілено на розгляд судді Бабенку Д.А.
Суд зазначає, що згідно з п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч.1 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що в учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи “Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналогічна теза міститься в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23), який передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Принцип незалежності й неупередженості суду, на думку Європейського суду з прав людини, має бути сформульований таким чином: «правосуддя не тільки має вершиться, але також має бути видно, що воно твориться». Інакше кажучи, зовнішній прояв здійснення правосуддя не має кидати тінь сумніву щодо неупередженості суду. Це питання довіри повинні викликати суди у народу та у сторін процесу.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що головуючий суддя та його батько ОСОБА_3 особисто знайомі з Василенко Олександром Васильовичем, сином позивача - Василенко Ольги Якимівни, а обставини, що Василенко Олександр Васильович є сином ОСОБА_1 стали відомі після постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження від 21.04.2025, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.39, 40, 41 КАС України, суд
Задовольнити заяву судді Бабенка Д.А. про самовідвід по справі № 420/10860/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Космонавтів, буд. 36, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ: 39765871), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії.
Матеріали адміністративної справи № 420/10860/25 передати відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31, 41 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та спосіб, встановлений ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО