Справа № 420/15154/25
06 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням підсумку пенсії (з надбавками) з 36681,61 грн нарахованої з 01.03.2024 до 33360,15 грн нарахованої з 01.03.2025, щодо зменшення з 01.03.2025 основного розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром з 01.03.2025 та без врахування попередніх рішень суду по пенсії позивача які не скасовані;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром із розрахунку підсумку пенсії (з надбавками) 36681,61 грн з урахування основного розміру пенсії 83% грошового забезпечення з 01.03.2025, без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2025 та з врахуванням попередніх рішень суду по пенсії позивача які не скасовані.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, було вчинено протиправні дії, які полягають у зменшенні основного розміру його пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення після перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року по справі № 420/26121/24 з 01.03.2025 року.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Пенсійний фонд неправомірно зменшив основний розмір пенсії позивача з 83% грошового забезпечення до 70%, попри попередні судові рішення, які визнали такі дії протиправними.
Загальна сума пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) зменшилася з 36681,61 грн (розрахована з 1 березня 2024 року) до 33360,15 грн (розрахована з 1 березня 2025 року), що становить зменшення на 3321,46 грн. Пенсійний фонд продовжує обмежувати пенсійні виплати позивача максимальним розміром, хоча за судовими рішеннями такі обмеження вже двічі визнавались протиправними.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зменшення розміру грошового забезпечення до 70%, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Приписами положень ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено розмір пенсій за вислугу років.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
При цьому, відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років та її розмір складав 83 % від грошового забезпечення, що підтверджено протоколом про перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 року (а. с. 12).
Водночас, суд наголошує на обставинах того, що в подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії під час її призначення, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Застосування обмеження розміру до перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 є протиправним, тому що нові норми, щодо максимального розміру пенсії стосуються призначення нових пенсій, а не перерахунку вже призначених. Крім того, ці дії суперечать принципу незворотності нормативно-правових актів у часі, який закріплений у статті 58 Конституції України.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення після перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року по справі № 420/26121/24 з 01.02.2023 року та 01.03.2025 року (а. с. 9 - 10).
Враховуючи встановлення обставин порушення прав позивача, належним способом їх відновлення є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 83% грошового забезпечення з 01.03.2025 року.
Стосовно позовних вимог позивача, щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
В той же час, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є одно предметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Враховуючи обставини того, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить до висновку, що вони суперечать один одному.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18 норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р. Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин", щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не нові норми, що обмежують пенсію.
Відповідно до перерахунку пенсії Міхова, перерахованого 18 липня 2024 року, з 01 березня 2024 року йому перераховано пенсію в розмірі 83% грошового забезпечення з обмеженням максимальним розміром 30386,27 грн замість підсумку пенсії 36681,61 грн (а. с. 13).
Згідно з перерахунком пенсії Міхова, перерахованого 05 лютого 2025 року, з 01 березня 2025 року йому перераховано пенсію в розмірі 70% грошового забезпечення з обмеженням максимальним розміром 26556,61 грн замість підсумку пенсії 33360,15 грн (а. с. 10).
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.12.2021 р. по справі № 400/2085/19.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Відносно позовних вимог, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року по справі № 420/26121/24, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться без врахування попередніх судових рішень, оскільки такий перерахунок ще не проводився.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Суд вважає необхідним частково стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 72 - 77, 139, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ: 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо проведення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням підсумку пенсії (з надбавками) з 36681,61 грн нарахованої з 01.03.2024 до 33360,15 грн нарахованої з 01.03.2025, щодо зменшення з 01.03.2025 основного розміру пенсії з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром із розрахунку підсумку пенсії (з надбавками) 36681,61 грн з урахування основного розміру пенсії 83% грошового забезпечення з 01.03.2025, без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1800 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.10.2025.
Суддя Олександр ХУРСА