Справа № 420/33430/24
06 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду Одеського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.01.2022 р., виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 р. № 230/96-ВР; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 р. № 230/96-ВР, починаючи з 01.01.2022 р., з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено
Рішення набрало законної сили 06.05.2025 р.
12.06.2025 р. від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою від 23.06.2025 р. відмовлено в задоволені заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 р. задоволено апеляційну скаргу позивача, ухвалу суду від 23.05.2025 р. скасовано, заяву позивача про встановлення судового контролю - задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови апеляційного суду, подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р.
26.09.2025 р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання судового рішення у справі № 420/33430/24. Згідно поданого звіту, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. по справі № 420/33430/24 Головним управлінням ОСОБА_1 з 01.01.2022 р. розпорядженням № 951360135943 від 14.05.2025 р. проведено перерахунок пенсії, виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.54 Закону № 796-XII. Розмір пенсії з 01.01.2022 р. після виконання рішення суду становить 16675,20 грн., з 01.07.2022 р. - 16712,40 грн., з 01.12.2022 р. - 16738,80 грн., з 01.03.2024 р. та станом на дату надання відповіді - 16846,00 грн. Сума доплати на виконання рішення суду за період з 01.01.2022 р. по 31.05.2025 р. становить 135082,24 грн. В підсистемі "Реєстр судових рішень" Головним управлінням створено реєстраційну картку по рішенню суду. Таким чином, визначені рішенням зобов'язання виконано в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах покладених повноважень.
29.09.2025 р. представник позивача подав до суду клопотання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу за невиконання рішення суду, вказуючи, що відповідач проігнорував висновки суду апеляційної інстанції та повідомив, що виконання рішення суду не передбачає перегляду в сторону збільшення.
Розглядаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/33430/24 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії, виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.54 Закону № 796-XII. Розмір пенсії з 01.01.2022 р. після виконання рішення суду становить 16675,20 грн., з 01.07.2022 р. - 16712,40 грн., з 01.12.2022 р. - 16738,80 грн., з 01.03.2024 р. та станом на дату надання відповіді - 16846,00 грн.
Відповідно до копій розрахунків пенсії, після проведеного ГУ ПФУ в Одеській області перерахунку на виконання судового рішення в цій справі, мінімальна пенсія позивача відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка становить вісім мінімальних пенсії за віком, з 01.01.2022 р. складає 15472 грн, з 01.01.2023 р. - 15472 грн, з 01.01.2024 р. - 15472 грн, з 01.01.2025 р. - 15472 грн.
Суд зазначає, що право позивача, як особи з інвалідністю другої групи, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильній АЕС 1 категорії, на отримання державної пенсії, зокрема і в мінімальному розмірі (не менше восьми мінімальних пенсій за віком), відновлене рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. в цій справі.
За приписами до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 р. № 230/96-ВР, державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, для інвалідів ІІ групи не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", для осіб, які втратили працездатність встановлений прожитковий мінімум: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", для осіб, які втратили працездатність встановлений прожитковий мінімум: з 1 січня - 2093 гривні.
Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", для осіб, які втратили працездатність встановлений прожитковий мінімум: з 1 січня - 2361 гривні.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік», для осіб, які втратили працездатність встановлений прожитковий мінімум: з 1 січня - 2361 гривні.
Наявні в матеріалах адміністративної справи докази свідчать про те, що виконуючи рішення в цій справі, відповідач провів перерахунок державної пенсії позивача з 01.01.2022 р., розмір якого залишився незмінним, використавши при цьому прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2022 р., без врахування змін такого показника у бік збільшення, що відбулись з 01.07.2022 р., з 01.12.2022 р., 01.01.2024 р.
З урахуванням наведеного, суд акцентує увагу відповідача про необхідність проведення належного перерахунку пенсії повивачу з урахуванням змін показника у бік збільшення, що відбулись з 01.07.2022 р., з 01.12.2022 р., 01.01.2024 р.
Також згідно поданого звіту, сума заборгованості за виплату пенсії позивачу за період з 01.01.2022 р. по 31.05.2025 р. в сумі 135082,24 грн. обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, однак станом на день подання звіту до суду позивачу не виплачена.
Згідно п.12, пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2 (далі - Положення № 28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Відповідно до приписів пп.4, 5 п.4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 р. прийнято постанову № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" (далі - Постанова № 1279).
Пунктом 3 Постанови № 1279 встановлено, що Пенсійному фонду України до 01.08.2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено "Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку" та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596, від 23.07.2014 р. № 280 та від 11.05.2017 р. № 312 відповідні зміни.
Так, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 р. № 280 (в редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Згідно п.п.12, 13, 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п.10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
На підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з викладеного вбачається, що з 01.04.2021 р. повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Державного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 р. у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 р. у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 р. у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 р. у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
З урахуванням наведеного, суд акцентує увагу відповідача на проведенні повторного перерахунку заборгованості пенсії позивача з урахуванням належного перерахунку пенсії позивача та подальшої її виплати.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
Невиконання в повному обсязі рішення суду, яке набрало законної сили, щодо пенсійних виплат, позбавляє пенсіонера права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішення суду, що в свою чергу, позбавляє його гарантованого Конституцією України (ст.46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.
Судом також враховується, що Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 р. у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Згідно ч.ч.1-5, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Таким чином, враховуючи, що відповідач частково виконав рішення суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/33430/24, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Одеській області нового строку для подання звіту про виконання вказаного рішення, що складає три місяці з дня отримання відповідачем вказаної ухвали суду. Враховуючи те, що підставою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є відмова у прийнятті звіту, а також неподання звіту у строк, встановлений судом, або подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, натомість судом прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.09.2025 р., підстави для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися у порядку ст.378 КАС України із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд -
ухвалив:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про результати виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/33430/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/33430/24.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бездрабко