справа№380/10126/25
06 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ" з вимогами:
1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- № 12503502/44477518 від 13.02.2025 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 64 від 11.11.2024;
- № 12503498/44477518 від 13.02.2025 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 96 від 18.11.2024;
- № 12503505/44477518 від 13.02.2025 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 121 від 21.11.2024;
- № 12503489/44477518 від 13.02.2025 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 158 від 29.11.2024;
- № 12503501/44477518 від 13.02.2025 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 164 від 30.11.2024.
2) зобов'язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 64 від 11.11.2024 р., податкову накладну № 96 від 18.11.2024 р., податкову накладну № 121 від 21.11.2024 р., податкову накладну № 158 від 29.11.2024 р., податкову накладну № 164 від 30.11.2024р., що складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» (вул. Стрийська, будинок 32А, с. Сокільники, Львівська обл., 81130; ЄДРПОУ 44477518), датою їх первинного подання на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1, на переконання позивача, вчинив протиправні дії, що виразилися у безпідставній відмові в реєстрації податкових накладних, складених за результатами реально здійснених господарських операцій з технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Позивач детально аргументує, що ним було дотримано всіх вимог податкового законодавства, а господарські операції мали реальний характер, що підтверджується вичерпним пакетом первинної документації, наданим Комісії регіонального рівня. Зокрема, позивач наполягає, що до контролюючого органу були подані не лише документи, що безпосередньо стосуються спірних операцій (договори, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, банківські виписки про оплату), але й документи, що підтверджують загальну господарську спроможність та правосуб'єктність Товариства. До таких документів належать договір оренди спеціалізованого сервісного центру (СТО), дилерський договір з ТОВ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД», що засвідчує статус офіційного дилера JAGUAR LAND ROVER, а також документи, що підтверджують наявність кваліфікованого персоналу та необхідного обладнання.
Позивач вважає, що підстава для відмови, зазначена в оскаржуваних рішеннях - «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів» - є суто формальною, надуманою та не відповідає дійсності. На його думку, первинно наданий пакет документів був абсолютно достатнім для того, щоб у будь-якої розсудливої та неупередженої особи не виникло сумнівів у реальності операцій. Позивач розцінює вимогу про надання додаткових документів, особливо в контексті вже наданого значного обсягу доказів, як створення штучних, бюрократичних перешкод для ведення законної господарської діяльності. Такі дії, на думку Товариства, порушують принцип належного адміністрування та презумпцію правомірності дій платника податків.
Крім того, позивач зазначає, що рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду його скарг в порядку адміністративного оскарження, також є протиправними, оскільки центральний орган формально підійшов до розгляду скарг, не здійснив належного аналізу наданих доказів та, по суті, продублював безпідставні висновки Комісії регіонального рівня, не усунувши допущених нею порушень. Таким чином, позивач вважає, що його право на формування податкового кредиту його контрагентами було порушено на обох етапах: як регіональному, так і центральному.
Ухвалою від 22 травня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Наголошує, що зупинення реєстрації спірних ПН стало правомірним наслідком спрацювання автоматизованої системи моніторингу (СМКОР), яка ідентифікувала операції позивача як ризикові відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Надані згодом пояснення та документи визнані Комісією регіонального рівня недостатніми, оскільки, хоч і підтверджували факт надання послуг з ремонту, вони не розкривали повною мірою ланцюг постачання та походження товарно-матеріальних цінностей (запчастин), використаних під час ремонту, що створило обґрунтовані сумніви у реальності господарських операцій у тій частині, що стосується товарної складової.
Ключовим аргументом відповідача є процесуальна бездіяльність самого позивача. Отримавши від Комісії повідомлення про необхідність надання додаткових, конкретизованих документів (зокрема, товарно-транспортних накладних, документів про оприбуткування та списання ТМЦ), які були необхідні для усунення виявлених невідповідностей, позивач свідомо проігнорував цю вимогу і не надав жодних додаткових пояснень чи документів. Відповідач наголошує, що відповідно до імперативних приписів абзацу другого пункту 9 Порядку № 520, ненадання платником податку додаткових пояснень та документів у відповідь на таке повідомлення є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Свою позицію відповідач підкріплюює посиланнями на актуальну судову практику, зокрема на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі № 140/20330/23. У цих рішеннях Верховний Суд зазначив, що етап направлення повідомлення є важливою процесуальною гарантією для платника, а його ігнорування, незалежно від суб'єктивної оцінки платником достатності первинно поданих документів, є самостійним та безумовним правовим фактом, що тягне за собою негативні наслідки у вигляді відмови в реєстрації.
Також, вимогу про зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН відповідач вважає неправомірним втручанням у дискреційні повноваження, що суперечить принципу поділу влади, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 20 вересня 2021 року. Одними із видів діяльності товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код 45.20) та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.32).
1 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» зареєстровано платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 444775113254.
11 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ВЕСТ» укладений договір оренди нерухомого майна № 01102021. Згідно з цим договором, «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» орендує підприємство з продажу та обслуговування автомобілів, розташоване за адресою: Львівська область, село Сокільники, вулиця Стрийська, будинок 32А.
Відповідно до дилерського договору від 18 жовтня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД», «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» є уповноваженим дилером з продажу та обслуговування автомобілів торгової марки JAGUAR LAND ROVER. Термін дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 36609124, індивідуальний податковий номер 366091207146) послуги з ремонту і технічного обслуговування автомобіля торгівельної марки JAGUAR LAND ROVER. Вартість послуг, підтверджена відповідним актом, склала 120 055,20 гривень, у тому числі податок на додану вартість - 20 009,20 гривень. Послуги були оплачені в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою. У зв'язку з настанням першої події, товариство склало та подало для реєстрації податкову накладну № 64 від 11 листопада 2024 року. Реєстрацію цієї накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено.
12 вересня 2024 року, за зверненням Акціонерного товариства «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 31729918, індивідуальний податковий номер 317299113060), виписаний рахунок за послуги і технічне обслуговування автомобіля на загальну суму 140 467,44 гривень, у тому числі податок на додану вартість - 23 411,24 гривень. 13 вересня 2024 року «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» сплатило 50% вартості на суму 70 233,72 гривень. На цю суму авансового платежу була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 53 від 13 вересня 2024 року. 18 листопада 2024 року рахунок було оновлено, додавши нові позиції, і загальна сума склала 148 153,72 гривень. 19 листопада 2024 року «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» сплатило залишок суми - 77 920,00 гривень. На цю суму була складена податкова накладна № 96 від 18 листопада 2024 року, реєстрацію якої було зупинено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» надало Товариству з обмеженою відповідальністю ДМЗ «КАРПАТИ» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 37958251, індивідуальний податковий номер 379582513216) послуги з ремонту автомобіля. Вартість послуг склала 40 590,00 гривень, у тому числі податок на додану вартість - 6 765,00 гривень. Послуги були повністю оплачені. На підставі цього була складена податкова накладна № 121 від 21 листопада 2024 року, реєстрацію якої зупинено.
Також надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «КТБ-ГРУП» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 39033541, індивідуальний податковий номер 390335417166) на суму 20 331,00 гривень, у тому числі податок на додану вартість - 3 388,50 гривень. Складена податкова накладна № 158 від 29 листопада 2024 року, реєстрацію якої зупинено.
Крім того, надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТАГРО» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 42672010, індивідуальний податковий номер 426720117043) на суму 130 340,00 гривень, у тому числі податок на додану вартість - 21 723,33 гривень. Складена податкова накладна № 164 від 30 листопада 2024 року, реєстрацію якої також зупинено.
З метою реєстрації податкових накладних № 64, № 96, № 121, № 158 та № 164, Товариство направило до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області повідомлення з поясненнями та копіями підтверджуючих документів. Серед наданих документів: витяг з Єдиного державного реєстру, договір оренди, дилерський договір, акти виконаних робіт, договори про надання послуг, довіреності, банківські виписки та накладні на отримані запчастини.
Незважаючи на надані документи, комісія Головного управління Державної податкової служби у Львівській області 13 лютого 2025 року прийняла рішення № 12503502/44477518, № 12503498/44477518, № 12503505/44477518, № 12503489/44477518 та № 12503501/44477518, якими відмовила в реєстрації всіх п'яти податкових накладних. Підставою для відмови зазначено «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів».
На думку Товариства, відмова в реєстрації є безпідставною, оскільки подані всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт надання послуг, наявність використаних матеріалів, оплату послуг та відповідність діяльності зареєстрованим кодам. Всі документи складені з дотриманням вимог законодавства України. Таким чином, законних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних не було.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» подало скарги на зазначені рішення до Державної податкової служби України в порядку адміністративного оскарження. За результатами розгляду, відповідна комісія Державної податкової служби України залишила всі скарги без задоволення, а оскаржені рішення комісії регіонального рівня - без змін.
Вважаючи прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами “а», “б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019року №1165 (далі по тексту Порядок № 1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тесту Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів у їх сукупності свідчить про існування чітко регламентованої, багатоетапної адміністративної процедури, спрямованої на перевірку сумнівних операцій. Ця процедура побудована на принципі взаємодії (кооперації) між платником податків та контролюючим органом, де кожна сторона має свої права та обов'язки.
На першому етапі, після зупинення реєстрації ПН, на платника покладається обов'язок надати пояснення та копії документів. У випадку, якщо Комісія регіонального рівня в межах своїх дискреційних повноважень щодо оцінки доказів вважає надані документи недостатніми для спростування ризику, процедура переходить у другий, уточнюючий етап. Саме на цьому етапі, відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 520, Комісія надсилає платнику «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.»
Суд наголошує на виключній важливості та правовій природі цього етапу. Направлення Повідомлення не є формальністю а навпаки, це є ключовою процесуальною гарантією, що забезпечує платнику податків право бути почутим та право на належний адміністративний процес.
Цей механізм відповідає європейському принципу «належного урядування» (good administration), який вимагає від адміністративного органу діяти прозоро, передбачувано та надавати особі реальну можливість ефективно захистити свої інтереси. Повідомлення трансформує загальні підозри, що виникли у системи моніторингу, в конкретні, чітко сформульовані питання.
Саме через Повідомлення контролюючий орган інформує платника, які саме ланки господарської операції (наприклад, походження товару, його транспортування, наявність трудових ресурсів) є непідтвердженими і потребують додаткових доказів.
Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач, отримавши такі Повідомлення, не надав жодних додаткових пояснень чи документів.
Наслідки такої бездіяльності прямо та імперативно визначені в абзаці другому пункту 9 Порядку № 520: «У разі ненадання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі…».
Формулювання цієї норми є чітким, безумовним та не допускає альтернативного тлумачення. Законодавець прямо встановив юридичний наслідок невиконання платником свого процесуального обов'язку - прийняття рішення про відмову.
Таким чином, сам по собі факт ненадання додаткових документів у відповідь на законну, обґрунтовану та конкретизовану вимогу контролюючого органу, викладену у Повідомленні, є самостійною та достатньою підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Ця позиція повністю узгоджується з усталеною та послідовною практикою Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, на яку обґрунтовано посилаються відповідачі, Верховний Суд вказав, що якщо платник не скористався правом на подання додаткових документів згідно зі змістом Повідомлення, то комісія правомірно приймає рішення про відмову. Та обставина, що платник суб'єктивно вважає свій первісний пакет документів достатнім, не нівелює його процесуального обов'язку реагувати на законні вимоги контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція є і в постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, де зазначено, що «зміни, що були внесені до Порядку № 520 з 08 березня 2023 року, надали податковому органу право витребувати у платника додаткові документи... Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні... має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації».
Доводи позивача про те, що ним надано достатньо документів ще на першому етапі, суд відхиляє. Оцінка достатності доказів в рамках адміністративної процедури є дискреційним повноваженням Комісії.
Завданням суду, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, є перевірка правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень, а не перебирання на себе його функцій та здійснення первинної оцінки доказів замість нього. У даному випадку адміністративна процедура була дотримана: контролюючий орган виявив ризик, оцінив первинні документи як недостатні, вказав на недоліки через направлення Повідомлення і надав законну можливість їх усунути. Позивач цією можливістю не скористався, чим, по суті, сам створив безспірні правові підстави для прийняття негативного для нього рішення.
Суд також враховує, що предметом судового розгляду є правомірність рішень суб'єкта владних повноважень на момент їх прийняття. Відповідно, суд оцінює обставини та докази, які були наявні у контролюючого органу та були ним оцінені на час прийняття оскаржуваних рішень.
Надання нових доказів (навіть якщо вони є вичерпними та переконливими) безпосередньо до суду, без їх попереднього надання контролюючому органу в рамках встановленої законом адміністративної процедури, не може бути підставою для скасування правомірно прийнятого рішення. Такий підхід нівелював би саму суть та обов'язковість досудової адміністративної процедури та порушував би принцип належного адміністрування.
Підсумовуючи викладене, суд, керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 6 КАС України, та оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, як того вимагають статті 72, 73, 74, 75, 76 та 90 КАС України, доходить висновку, що оскаржувані рішення Комісії регіонального рівня є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Суд констатує, що оскаржувані рішення є прямим та логічним наслідком процесуальної поведінки самого позивача. Законодавець, встановивши процедуру моніторингу ПН, передбачив для платника податків не лише право на подання документів, але й обов'язок активно співпрацювати з контролюючим органом для з'ясування всіх обставин. Позивач, маючи реальну та чітко визначену законом можливість спростувати сумніви контролюючого органу шляхом надання додаткових, конкретизованих документів у відповідь на Повідомлення, свідомо не скористався цією можливістю. Невиконання платником податків цього процесуального обов'язку, прямо передбаченого імперативною нормою пунктів 7-9 Порядку № 520, є самостійною та достатньою правовою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Відповідач-1, у свою чергу, виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності своїх рішень. Він надав докази дотримання ним встановленого законом алгоритму дій: зупинення ПН, оцінка первинних документів, направлення Повідомлення та прийняття рішення за наслідком ненадання відповіді. Його рішення є обґрунтованими (пункт 3 частини другої статті 2 КАС України) з огляду на єдину обставину, що мала юридичне значення на момент їх прийняття, - факт ненадання запитуваних документів. Відтак, підстави для визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС відсутні.
Оскільки основні позовні вимоги про скасування рішень ГУ ДПС є необґрунтованими, похідна від них вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні також задоволенню не підлягає. Суд, відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише у випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. У даній справі така ключова умова - надання повного пакету документів в рамках адміністративної процедури для спростування ризиків - позивачем виконана не була.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу) відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР ЛЬВІВ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 жовтня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.