07 жовтня 2025 рокусправа № 380/25413/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 31.10.2024 №32999/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, та прийняте на їх основі спірне рішення про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку не ґрунтуються на жодних нормах законодавства та є такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки останній не здійснює діяльності за видами, перелік яких наведено у пункті 8 підпункті 291.5.1 пункті 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
Крім цього, вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій в частині виключення позивача з реєстру платника єдиного податку є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Повідомляє, що замість документальної перевірки відповідач провів камеральну, що не допустимо в даному випадку.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає спірне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону №1089 платники єдиного податку юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Зазначає, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб'єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж. Позивач не надав жодних доказів, які підтверджують, що такий не здійснює технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних та комунікаційних мереж, не зазначено, хто виконує такі функції, зокрема не надано договорів із контрагентами, які зазначені у позовній заяві. Зазначає, що норми Закону №1089 не визначають окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж, а тому юридичнi особи, якi є платниками єдиного податку третьої групи та здiйснюють дiяльнiсть за видами економiчноi дiяльностi класу 61.l0 «Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв'язку» та класу 61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Також зазначає, що в порушення підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платником не подано заяву про перехід на сплату інших податків та зборів.
Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, зауважив, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов'язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру.
Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою судді від 23.12.2024 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 26.12.2024 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 31.10.2024 №32999/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/25413/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 залишено без змін ухвалу суду від 26.12.2024 про забезпечення позову.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» та взятий на податковий облік ГУ ДПС у Львівській області.
Починаючи із 16.05.2017р обрано спрощену систему оподаткування, ФОП ОСОБА_1 застосовує 3 групу за ставкою 5 відсотків.
Львівським відділом податків і зборів з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області проведена камеральна перевірка з питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
Камеральною перевіркою встановлено, що в ОСОБА_1 наявні види діяльності, які відповідають класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку».
За результатами камеральної перевірки складено акт від 01.10.2024 № 40981/13-0124-11 щодо неможливості застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид діяльності відповідає класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку», який надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи вищенаведене, на підставі акту камеральної перевірки від 01.10.2024 № 40981/13-01-24-11, винесено рішення від 31.10.2024 № 32999/6/13-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з метою його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Положеннями пункту 291.2 статті 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності.
ПК України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Так, зазначеним положенням встановлено вичерпний перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого пп. 3 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України відповідно, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
За правилами п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Статтею 299 ПК України зазначено, що підставою для винесення рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту камеральної перевірки від 01.10.2024 № 40981/13-01-24-11 Головним управління ДПС у Львівській області винесено рішення від 31.10.2024 № 32999/6/13-01-24-11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 06.05.2020 року у справі № 812/1137/16, від 10.11.2021 року у справі №200/697/20-а.
Надалі вказаний висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04.05.2023 року у справі № 320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
В постанові від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, правовідносини у якій є аналогічними, що і у цій справі Верховний Суд констатував, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, тому враховуючи те, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, відтак прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.
Так, в акті перевірки зазначено, що відповідно до переліку видів господарської діяльності згідно реєстру платників єдиного податку у фізичної особи-підприємця зазначено КВЕД 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку.
В подальшому в акті перевірки цитуються норми Податкового кодексу України.
За результатами цитування вказаних вище актів, податковий орган дійшов до висновку, що позивач немає підстав для перебування в реєстрі платників єдиного податку третьої групи та за рішенням контролюючого органу підлягає виключенню з Реєстру платників єдиного податку третьої групи.
Суд звертає увагу на те, що акт перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення.
Зміст акту від 01.10.2024 свідчить, що податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у вже згаданій постанові від 18.03.2025 у справі №160/21398/24, зазначивши, що неповнота висновків акта перевірки, фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.
Надаючи ж оцінку доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, суд також звертає увагу на те, що з 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про електронні комунікації» від 16 грудня 2020 року № 1089-IX (далі - Закон № 1089-IX), яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Клас 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв'язок)» КВЕД ДК 009:2010 включає такі види господарської діяльності, як надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) та перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
Наведені нормативні положення оперують термінами на позначення видів економічної діяльності в сфері надання телекомунікаційних послуг, що узгоджувалися із нормами Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 № 1280-IV (далі - Закон №1280-IV), який втратив чинність 01.01.2022.
3 01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації", який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами. Законом №1089-IX по іншому (порівняно із Законом №1280-IV) визначені як види електронних комунікаційних послуг, так і види та функції суб'єктів господарювання, що їх надають (постачальник електронних комунікаційних послуг, постачальник електронних комунікаційних мереж, оператор електронних комунікацій (оператор) тощо.
Водночас відповідач не довів належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку (шляхом проведення документальної перевірки) фактів здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Доводи податкового органу про необхідність переходу на загальну систему оподаткування ґрунтуються виключно на податковій інформації про КВЕД 61.90. Оскільки цей вид діяльності включає широкий перелік різних видів діяльності, факт їх здійснення/нездійснення та кваліфікації на предмет відповідності пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не може бути предметом камеральної перевірки. За наведених обставин контролюючий орган, якби діяв добросовісно, послідовно та розсудливо), повинен був провести документальну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 та на підставі аналізу отриманих від платника податку документів прийняти обґрунтоване рішення щодо відповідності/невідповідності фактично надаваних платником податку послуг (позначених новими поняттями, згідно Закону №1089-IX) тим видам діяльності, які вказані в пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. Встановити такі обставини шляхом проведення камеральної перевірки на підставі аналізу змісту заяви платника податку від 08.08.2023 про застосування спрощеної системи оподаткування неможливо, що свідчить про очевидну необґрунтованість оскарженого рішення.
В цьому ж контексті суд оцінює та відхиляє як нерелевантні аргументи сторін та докази щодо (1) характеристики видів діяльності, які фактично здійснює позивач, (2) про ненадання позивачем жодних доказів, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює тих чи інших функцій, оскільки відповідач не досліджував цих питань 01.10.2024 в процесі камеральної перевірки та не сформував висновків з цих питань як підставу прийняття оскарженого рішення.
Отже, відповідач не довів відповідності прийнятого ним рішення критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, тому позовні вимоги про скасування цього рішення підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд визнає їх похідними від основних та також задовольняє, адже встановлення протиправності оскарженого суб'єкта владних повноважень зумовлює необхідність спонукання його до усунення спричинених ним негативних юридичних наслідків та повернення платника податку у становище, яке існувало до прийняття протиправного рішення. Як наслідок, відповідача слід зобов'язати поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024 (шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 31.10.2024 №32999/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.10.2024 у якості платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.