07 жовтня 2025 рокусправа № 380/8647/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 22.11.2024 № 3Х/ЛВ/32218/РН/356/ПТ/ПС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170000,00 грн.
Ухвалою судді від 2 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою судді від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
19.05.2025 представник Позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 7 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника Позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та заяви представника Відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.
Оскільки у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження відмовлено повністю, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у позовній заяві обґрунтовує позовні вимоги тим, що 05.11.2024, тобто на момент здійснення Відповідачем перевірки характеристик продукції він не був суб'єктом господарювання та розповсюджувачем продукції, не здійснював господарську діяльність у павільйоні Б 25, що знаходиться за адресою: м.Львів вул. Б.Хмельницького, вул. Кукурудзяна, 1, а тому не міг бути притягнутий до відповідальності згідно п 6) ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з підстав створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадової особи, яка здійснює ринковий нагляд. Зазначає, що відсутність у Позивача, станом на 05.11.2024, статусу суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія витягу додається) відповідно до якого Позивач лише 07.11.2024 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, із присвоєнням реєстраційного номера. Окрім того, вказує, що відповідно до інформації із вказаного витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань взятий на облік в Державній службі статистики лише 08.11.2024. Також наголошує, що згідно листа Головного управління Державної податкової служби України від 22.11.2024 встановлено те, що Позивач згідно реєстраційних та облікових даних ІКС з 01.12.2024 року зареєстрований в якості платника єдиного податку 1 групи зі ставкою 10% прожиткового мінімуму. Зазначає, що після вказаного інциденту та протягом 06.11.2024- 08.11.2024 працівники Відповідача більше жодного разу не відвідували павільйон Б 25, що знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Торпедо Плюс» (територія ринку «Торпедо»), за адресою: м.Львів вул. Б.Хмельницького, вул. Кукурудзяна, 1. Отже, у Відповідача були відсутні будь-які причини та підстави складати відносно нього постанову від 22.11.2024 № 3Х/ЛВ/32218/РН/356/ПТ/ПС на підставі пункту 6 частини 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Крім того, зазначає, що в останній день проведення перевірки працівники Відповідача не надали йому для підписання 2 примірники акту та відповідний аркуш для подання зауважень до акту, а також при проведенні перевірки не було пред'явлено направлення на проведення перевірки та на не надано його копію, при цьому у направленні відсутні дата направлення та його порядковий номер.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позов не визнав. Посилаючись на статтю 23№ Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зазначив, що перевірка була спрямована не на конкретну особу чи ФОП, а саме на продукцію, що знаходилася в обігу у зазначеному місці. Під час прибуття інспекторів на об'єкт 05.11.2024 року було виявлено, що у павільйоні Б 25 розміщено товар, однак, особа, яка здійснювала реалізацію продукції створила умови, що унеможливлюють здійснення законної перевірки, а саме відмовилася повідомити будь-які персональні, після повідомлення про виклик поліції, залишила місце торгівлі. Для встановлення особи, відповідальної за торгівельну діяльність у павільйоні Б 25, 07.11.2024 року було направлено офіційний запит до керівника ТзОВ «Торпедо Плюс» із проханням надати дані про суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність у вказаному павільйоні. ТзОВ «Торпедо Плюс» повідомило, що у павільйоні Б 25 підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1 . Вказує, що 08.11.2024 звернувся до ГУ ДПС у Львівській області з проханням надати інформацію, який саме суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність у павільйоні Б 25, що знаходиться на території здійснення діяльності ТзОВ «Торпедо Плюс». У своїй відповіді ГУ ДПС у Львівській області, вказало, що у павільйоні Б 25 здійснює господарську діяльність ОСОБА_1 , який зареєстрований як підприємець - фізична особа і перебуває на обліку у Львівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області з 07.11.2024. Звертає увагу, що на момент складення акта перевірки (08.11.2024) та винесення постанови про застосування заходу державного ринкового нагляду (22.11.2024), Позивач уже мав статус суб'єкта господарювання. Вказує, що направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) оформлене у системі електронного документообігу та засвідчене кваліфікованим електронним підписом і електронною печаткою, містить усі необхідні реквізити, зокрема дату та номер документа. Факт вручення направлення зафіксовано у заяві про надання допомоги у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду. Зауважує, що протягом двох днів поспіль (07.11 та 08.11.2024), представники Відповідача, здійснювали неодноразові спроби реалізувати законне повноваження щодо проведення позапланової перевірки характеристик продукції. Окрім цього, Акт перевірки характеристик продукції, разом із протоколом про порушення вимог законодавства, був належним чином оформлений та скерований Позивачу за номером 7900800086945 від 08.11.2024 року за адресою зазначену в ЄДРПОУ.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Голова Державної служби України з питань праці відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» затвердив 23.11.2024 Секторальний план державного ринкового нагляду на 2024 рік.
На виконання даного плану Міжрегіональне управління згідно з ч. 5 ст. 23, ч.ч. 1-3 ст. 23-1 Закону № 2735 прийнято наказ № 603/ЗХ-ЗК від 28.10.2024 та направлення № ЗХ/1/16654-24 від 29.10.2024 згідно яких Міжрегіональним управлінням в період з 05.11.2024 по 08.11.2024 року заплановано проведення перевірки характеристик продукції - засоби індивідуального захисту, а саме: засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці, захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань) в частині її відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, за місцем розміщення продукції: павільйон № Б 25, ринок «Торпедо», 79056, м. Львів, вул. Кукурудзяна, 1.
На підставі вищевказаного направлення з метою проведення планової перевірки, головний державний інспектор відділу ринкового нагляду Міжрегіонального управління 05.11.2024 року відвідав павільйон Б 25 за адресою ринок «Торпедо», 79056, м. Львів, вул. Кукурудзяна, 1.
Особа, яка здійснювала реалізацію продукції у павільйоні Б 25, не допустила головного державного інспектора до проведення перевірки, також ця особа відмовлялася надавати дані про себе (називати прізвище, ім'я, по батькові та інше) та відмовилася отримати направлення на проведення перевірки.
05.11.2024 головний державний інспектор подав заяву до Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (зареєстрована за № 36785) про надання допомоги у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
07.11.2024 року Міжрегіональне управління надіслало запит керівнику ТзОВ «Торпедо Плюс» Демківу В.Б. з проханням надати інформацію, який саме суб'єкт господарювання (юридична особа, ФОП, фізична особа) здійснює господарську/торгівельну діяльність у павільйоні Б 25, що знаходиться на території здійснення діяльності ТЗОВ «Торпедо Плюс» із зазначенням коду ЄДРПОУ/РНОКПП та місця знаходження/адреси реєстрації.
ТзОВ «Торпедо Плюс» листом від 08.11.2024 повідомило, що на території ТзОВ «Торпедо Плюс» у павільйоні Б 25 здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою м. Львів, вул. Одеська 13/9.
В останній день перевірки посадові особи Міжрегіонального управління склали акт перевірки характеристик продукції від 08.11.2024 № ЗХ/ЛВ/32218/РН/356, в якому зазначили, що вищенаведеними діями Позивач вчинив правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону № 2735 - створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Окрім цього, 08.11.2024 було складено протокол № ЗХ/ЛВ/32218/РН/356/ПТ про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 08.11.2024 у повній відповідності до абз.абз. 1-7 ч. 7 ст. 44 Закону № 2735.
Оскільки, даний Акт не був підписаний Позивачем, то він, а також протокол про адміністративне правопорушення були надіслані Позивачу за допомогою засобів поштового зв'язку, про що зроблено відмітку в акті та протоколі.
Листом № ЗХ/3.1/17385-24 від 11.11.2024 Міжрегіональне управління повідомило Позивача про те, що розгляд справи про застосування адміністративно-господарських санкцій заплановано на 22.11.2024, а відтак додаткові пояснення, документи тощо можна подати у визначений строк за адресою місцезнаходження Відповідача (номер поштового відправлення 7900800066545).
У подальшому, посадова особа Міжрегіонального управління відповідно до абз. 8 ч. 7 ст. 44 Закону № 2735 на підставі Акту та протоколу винесла постанову про накладення штрафу № ЗХ/ЛВ/32218/РН/356/ПТ/ПС від 22.11.2024 згідно з якою до Позивача застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в розмірі 170 000 грн. Вказана постанова була надіслана засобами поштового зв'язку 25.11.2024.
Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі Закон № 2735-VI).
За визначеннями понять, наведених у статті 1 Закону № 2735-VI, державний ринковий нагляд (далі ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі орган ринкового нагляду).
Згідно з п. п. 21 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний ринковий нагляд y межах сфери своєї відповідальності. Пунктом 7 Положення визначено. що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно частини 1 статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
До основних принципів ринкового нагляду і контролю продукції статтею 5 Закону № 2735-VI віднесено, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції, результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення.
Статтею 22 Закону № 2735-VI передбачено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону № 2735-VI.
У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
- у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
- у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
- за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
- у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
- за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Таким чином, планова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб'єкта господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.
При цьому, законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред'явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.
Пред'явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, а також повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки законодавством не передбачено.
Відповідно, державний ринковий нагляд характеристик продукції розпочинається з моменту пред'явлення посадовій особі суб'єкта господарювання або фізичній особі - підприємцю, в даному випадку позивачеві, службового посвідчення та направлення на проведення такої перевірки.
Суд встановив, що посадовою особою Відповідача здійснено спробу проведення державного ринкового нагляду у вигляді планової перевірки характеристик продукції: засоби індивідуального захисту, а саме: засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці, захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань) в частині її відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, за місцем розміщення продукції: павільйон № Б 25, ринок «Торпедо», 79056, м. Львів, вул. Кукурудзяна, 1.
Суд наголошує, що предметом такої перевірки є не суб'єкт господарювання, а характеристики продукції, незалежно від суб'єкта, який ввів в обіг таку продукцію.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Відповідно до частини 7 статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Згідно із частиною 1 статті 44 Закону № 2735-VI відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 6 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин 6-7 Закону № 2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.
Щодо того, що на момент здійснення Відповідачем перевірки характеристик продукції Позивач не був суб'єктом господарювання та розповсюджувачем продукції суд зазначає наступне.
З аналізу матеріалів справи суд погоджується з доводами Відповідача, зокрема долученою ним фотографією, з якої вбачається, що під час прибуття інспекторів на об'єкт 05.11.2024 року у павільйоні Б-25 дійсно було розміщено продукцію.
Суд повторно наголошує на тому, що з аналізу Закону № 2735-VI висновується, що планова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб'єкта господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.
Матеріалами справи підтверджено той факт, що посадовими особами Відповідача вчинено ряд дій для встановлення особи, відповідальної за торгівельну діяльність у павільйоні Б 25. Так, 07.11.2024 року було направлено офіційний запит до керівника ТзОВ «Торпедо Плюс» із проханням надати дані про суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність у вказаному павільйоні. Окрім цього, 08.11.2024 було надіслано запит до ГУ ДПС у Львівській області з аналогічним питанням.
З аналізу відповідей, що надійшли від вказаних суб'єктів, суд встановив, що у павільйоні Б 25 підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстрований як підприємець - фізична особа і перебуває на обліку у Львівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області з 07.11.2024.
Окрім цього, протягом 07.11.2024 року та 08.11.2024 року посадовими особами Відповідача вживалися заходи щодо проведення перевірки на території ТзОВ «Торпедо Плюс» у павільйоні Б.
Зокрема, досліджуючи службову записку головного державного інспектора відділу ринкового нагляду Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Раїси Волошин № СП-ЗХ/14/8137-24 від 22.11.2024, суд зазначає, що 07.11.2024 року, вона спільно з дільничним офіцером поліції здійснила виїзд до місця розташування павільйону Б 25, проте павільйон був зачинений, в результаті чого проведення перевірки стало неможливим. Більше того, 08.11.2024 року, у межах строків, визначених у направленні на проведення перевірки, інспектор вдруге відвідала павільйон Б 25. На місці перебувала особа, яка здійснювала торгівельну діяльність, однак: відмовилася повідомити будь-які персональні дані; відмовилася отримати направлення та вимогу про надання документів; підвищувала голос, вела себе агресивно, після цього залишила павільйон відчиненим та пішла у невідомому напрямку.
Суд зазначає, що службова записка, складена відповідно до вимог Інструкції з діловодства Державної служби України з питань праці, затвердженої наказом №195 від 13.10.2023 року, містить усі передбачені для документів цього виду обов'язкові реквізити, а саме: назву виду документа, дату його складення, реєстраційний індекс, заголовок до тексту, сам текст документа, підпис та прізвище виконавця. Наявність зазначених реквізитів свідчить про дотримання встановленої процедури документування інформації, зібраної в процесі здійснення державного нагляду (контролю) та підтверджує, що службова записка є належним чином оформленим офіційним документом та породжує відповідні правові наслідки.
З урахуванням того, що на зазначену службову записку накладено кваліфікований електронний підпис посадової особи, вона має юридичну силу, є автентичною та засвідчує фактичну відповідальність підписанта за повноту і достовірність викладених у ній відомостей. Таким чином, службова записка відповідає вимогам законодавства у сфері діловодства та електронних довірчих послуг і може використовуватися як належний доказ офіційного характеру.
Суд звертає увагу, що акт перевірки був складений 08.11.2024, а оскаржувана постанова - 22.11.2024 року. Для належної правової оцінки обставин справи важливим є з'ясування правового статусу Позивача на зазначені дати.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, досліджуючи відомості з Єдиного державного реєстру, суд встановив, що станом як на 08.11.2024 (дату складення акта перевірки), так і на 22.11.2024 (дату винесення постанови) Позивач перебував на обліку в Єдиному державному реєстрі та мав чинний статус суб'єкта господарювання, зокрема, вказаний факт не заперечується і самим Позивачем.
Таким чином, саме у цьому статусі Позивач виступав учасником правовідносин, що стали предметом даного спору, а його правовий статус підтверджується офіційними даними, які в силу закону вважаються достовірними та мають належне доказове значення.
Разом з тим, посилання Позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.04.2024 у справі № 640/12740/21, суд вважає таким, що не є релевантним до спірних правовідносин. Так, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №?640/12740/21 відповідачем було Головне управління Держпродспоживслужби, а предметом - позачергові перевірки дотримання формування, встановлення та застосування державних врегульованих цін. Натомість у справі №380/8647/25 Відповідачем є територіальний орган Держпраці, а предметом спору - заходи державного ринкового, регульовані Законом №?2735.
Таким чином, сторони і предмет правовідносин у цих справах суттєво відрізняються. Зокрема, в наведеній постанові ВС застосовано норму Закону №?877-V, тоді як у справі №380/8647/25 слід керуватися спеціальним Законом №?2735.
26.03.2020 доповнено частину другу статті 2 Закону №?877-V нормою, яка передбачає, що дія Закону №?877-V не поширюється на відносини, що виникають під час заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Отже, починаючи з 26.03.2020 положення Закону №?877-V не застосовуються до ринкового нагляду. Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №?120/5127/20-а.
Суд вважає необґрунтованими доводи Позивача щодо того, що під час проведення перевірки представники Відповідача не пред'явили направлення та не надали його копію, оскільки зазначені твердження жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами у матеріалах справи. Позивач фактично обмежився лише посиланням на власні припущення, що не відповідає вимогам процесуального закону стосовно обов'язку сторони доводити ті обставини, на які вона посилається.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Водночас, на підтвердження виконання своїх обов'язків та дотримання встановленої процедури, Відповідач надав належні письмові докази, які містяться у матеріалах справи, а саме: службова записка № СП-ЗХ/14/8137-24 від 22.11.2024 року, службова записка № СП-ЗХ/14/7774-24 від 11.11.2024 року.
Отже, відмова Позивача від отримання направлення не може бути розцінена як невиконання Відповідачем вимог законодавства щодо його пред'явлення, адже зі змісту наведених доказів убачається, що саме дії представників Позивача перешкодили реалізації цієї процесуальної гарантії.
Суд не бере до уваги доводи Позивача щодо відсутності на направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дати та його порядкового номеру, оскільки направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №3X/1/16654-24 від 29 жовтня 2024 року було засвідчено першим заступником начальника Міжрегіонального управління Карпюком Р. М. за допомогою кваліфікованого електронного підпису та скріплено електронною печаткою.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 6 статті 7 даного Закону копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Суд погоджується з твердженням Відповідача про те, що з огляду на те, що направлення засвідчене кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи, то під час накладення такого підпису в автоматичному режимі фіксуються всі обов'язкові реквізити документа, зокрема дата його підписання та реєстраційний номер. Вказані відомості є невід'ємними елементами електронного документа, що підтверджують його автентичність та належне оформлення.
Відтак, судом встановлено повне дотримання Відповідачем вимог, передбачених Законом № 2735-VI, щодо оформлення направлення на проведення перевірки.
Суд вважає необгрунтованими пояснення представника Позивача про те, що в останній день проведення перевірки працівники Відповідача не надали Позивачу для підписання 2 примірники акта та відповідний аркуш для подання зауважень до акту з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 23-1 Закону № 2735-VI в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Суд вказує, що на сторінці №5 акту перевірки посадовою особою Відповідача зроблену відповідну відмітку про надсилання акта суб'єкту господарювання рекомендованим листом. Окрім цього, до матеріалів справи долучені копії опису вкладення, трекінгу АТ «УКРПОШТА», а також накладна за номером №7900800086945 від 08.11.2024 року. Вказані докази підтверджують факт надсилання акт перевірки на адресу Позивача. Окрім цього, суд зазначає, що згідно з трекінгом відправлень АТ «УКРПОШТА», зазначене поштове відправлення було отримано Позивачем особисто 13.11.2024.
Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи та наданих доказів суд дійшов висновку, що Позивач був належним чином ознайомлений зі змістом акта перевірки, що підтверджує дотримання Відповідачем передбаченої законодавством процедури його складання та вручення.
За таких обставин суд, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенню, а судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович