07 жовтня 2025 рокусправа № 380/15843/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 про відмову в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV. Трудовою книжкою серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач з 1985 року по теперішній час працювала на посадах лаборанта та фельдшера-лаборанта у структурних підрозділах, що належать до сфери управління Держсанепідслужби України та МОЗ України. Сукупний страховий стаж складає понад 39 років. Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV. Рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 позивачу відмовлено у виплаті допомоги з підстав відсутності установи, де працювала позивач, у переліку закладів охорони здоров'я, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, відтак звернулася із вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ( далі - відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку працювали на посадах у державних чи комунальних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, та мають необхідний спеціальний стаж. Згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, до такого стажу зараховується робота на посадах, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.1993 № 909. У розділі «Охорона здоров'я» вказаного Переліку зазначено лікарів та середній медичний персонал закладів охорони здоров'я. Центри контролю та профілактики хвороб до цього переліку не віднесено. Відтак , Рішенням ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 позивачу правомірно відмовлено у виплаті грошової допомоги, оскільки спеціальний стаж, який дає право на її отримання, відсутній.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо виплата грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності вказану заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В обгрунтування відмови зазначено про те, що оскільки на момент настання пенсійного віку, заявник працювала у Жовківському районному відділі лабораторних досліджень Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» з 02 січня 2013 року, згідно трудовою книжкою на посаді фельдшера лаборанта мікробіологічної лабораторії, право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV відсутнє, оскільки установа не відноситься до закладів охорони здоров'я, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі по тексту - Постанова № 909).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регламентовані Законом №1058-IV.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Постанова №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15 червня 2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд виснував, що норму пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання грошової допомоги при виході на пенсію за Законом №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: 1) станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення»; 2) пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили); 3) станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
У постанові від 22 лютого 2024 року у справі №260/323/20 Верховний Суд також зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Зазначеного підходу до застосування пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV дотримано у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а, від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а, від 21 березня 2024 року у справі №580/2737/23 та ін.
Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії за вислугу років, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
За приписами пунктів 6, 7 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Суд перевіряючи наявності/відсутності у позивача права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, суд встановив, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач працювала:
З 07 серпня 1985 року прийнята на посаду лаборантом бактеріологічної лабораторії Нестеровської райсанепідстанції,
З 03 липня 2000 року переведено на посаду фельдшера лаборанта,
З 24 грудня 2012 року звільнено з займаної посади за угодою сторін,
з 02 січня 2013 року зараховано на посаду фельдшера лаборанта мікробіологічної лабораторії Жовківського районного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»
Згідно з записів трудової книжки (ст. 8) наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.07.2016 №689 перейменовано на Державна установа «Львівський обласний центр Міністерства охорони здоров'я України». Надалі наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 червня 2021 року № 1103 перейменовано на Державна установа «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» ( ст.10).
Згідно з довідкою № 278/28.5 виданою 20 березня 2025 року Жовківським відділом Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» Нестеровським район перейменований в Жовківський район відповідно до постанови Верховної ради України від 11 жовтня 1991 року № 1652-ХІІ, відповідно і назва змінена на ДЗ «Жовківська райсанепідстанція» МОЗУ, ДЗ «Жовківська райсанепідстанція» МОЗУ ліквідована 24 грудня 2012 року згідно з постановою Верховної ради України від 21 вересня 2012 року № 176-0. З 01 січня 2023 року створена Держсанепідслужба України, Державна установа «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Жовківський районний відділ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Наказом № 644 від 01 липня 2016 року Міністерства охорони здоров'я України «Про прийняття держустанов Держепідслужби до «Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України» і акту - приймання № 61 від 01 липня 2016 року ДУ «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» передано до сфери управління міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Довідки від 11.03.2025 № 05/1163/25-20 позивач працює в Державній установі «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» на посаді фельдшера - лаборанта мікробіологічної лабораторії Жовківського відділу Львівського районного відділу з 02.01.2023 по даний час.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент настання пенсійного віку, заявник працювала у Жовківському районному відділі лабораторних досліджень Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» з 02 січня 2013 року, згідно трудової книжки, на посаді фельдшера лаборанта мікробіологічної лабораторії, право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV відсутнє, оскільки установа не відноситься до закладів охорони здоров'я, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі по тексту - Постанова № 909).
Відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 ( 909-93-п ) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", розділом 2 до Охорони здоров'я відносяться Лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепід служби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії. Медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи.
Щодо посад в даному розділі зазначено - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Суд враховує, що відповідно до Переліку №909 до галузі охорони здоров'я відносяться лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) в таких закладах та установах: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Згідно з примітки 2 до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відтак суд вважає, що позивач дотрималася усіх вимог для отримання грошової допомоги при виході на пенсію по Закону № 1058-IV, визначеної пунктом 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , на день досягнення пенсійного віку 60-років позивачка працювала на посаді фельдшера - лаборанта мікробіотичної лабораторії Жовківського відділу Львівського відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб міністерства охорони здоров'я України»
Посада лаборанта до посад передбачений Розділом 2 Охорона здоров'я Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, що надає їй право на отримання грошової виплати передбаченої пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону.
Відтак при прийнятті Рішення від 28.05.2025 № 134650036710 Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовило позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому в межах розгляду цієї адміністративної справи суд не обраховував спеціальний страховий стаж роботи позивача на певних визначених законодавством посадах, а також судом не досліджувалося питання неотримання ним до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії та, відповідно, не з'ясовувалися дані підстави.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, виплати та визначення підстав, за яких призначається виплачується грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове держави пенсійне страхування» або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню при призначенні пенсії за віком у розмірі їх десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.05.2025 № 134650036710 про відмову в призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву щодо виплата грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, місто Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, будинок, 10, ЄДРПОУ 21318350) 968 грн 96 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович