07 жовтня 2025 рокусправа № 380/8071/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство освіти та науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства освіти та науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», з вимогами:
- Визнати протиправною дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) прийняти рішення, яким забезпечити право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на відстрочку (надавши таку відстрочку) по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належно розглянувши заяву та додатки та прийняти законне і обґрунтоване рішення;
- Визнати протиправними дії відповідача Міністерства освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» щодо формування довідки з ЄДЕБО, яка видана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти «Ні, порушує»; зобов'язати відповідачів сформувати нову довідку з ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує»;
- Зобов'язати Міністерства освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" відображалося значення "Так, не порушує" та усунути порушення чинного законодавства, шляхом внесення змін до порядку формування та видачі довідок про здобувача освіти, як власника електронної бази щодо не порушення позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 послідовності освіти та зобов'язати Міністерство освіти та науки України надати виправлену довідку відповідно до додатку 9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є студентом денної форми навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка» та здобуває освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр». Раніше, у 2014 році, він був зарахований на навчання для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» до Львівського національного університету ім. Івана Франка, однак був відрахований протягом першого семестру і не завершив навчання, не отримавши відповідного документа про освіту. Відтак, позивач вважає, що він не має раніше здобутого рівня вищої освіти, а тому його поточне навчання відповідає вимогам статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для отримання відстрочки. Попри це, ІНФОРМАЦІЯ_1 не розглянув його заяви про відстрочку, а довідка, сформована в ЄДЕБО, містить некоректну інформацію про порушення послідовності здобуття освіти, за що, на думку позивача, відповідають Міністерство освіти та науки України та Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС».
Ухвалою суду від 28.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
30.04.2025 року на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали .
Ухвалою від 05.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив не надходив.
Від відповідача - Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» на адресу суду надійшов відзив (вх,№38356 від 08.05.2025) у якому заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що ДП «Інфоресурс» є лише технічним адміністратором ЄДЕБО і не визначає алгоритми її роботи та не вносить інформацію про здобувачів освіти. Власником та розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а інформацію вносять заклади освіти. Таким чином, ДП «Інфоресурс» не є належним відповідачем у даній справі.
Від відповідача - Міністерства освіти та науки України на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№51915 від 23.06.2025) у якому проти позову заперечив. Вказав, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти в ЄДЕБО встановлено відповідно до чинного законодавства. На думку Міністерства освіти та науки України, якщо особа була зарахована на певний рівень освіти, навіть якщо не завершила навчання, повторний вступ на той самий або нижчий рівень є порушенням послідовності. Для збереження послідовності особа мала поновитись на навчанні, а не вступати повторно. Відтак, дії Міністерства щодо налаштування алгоритму ЄДЕБО є правомірними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зарахований 01.09.2014 року на навчання до Львівського національного університету імені Івана Франка для здобуття освітнього ступеня «бакалавр».
Наказом від 28.10.2014 року позивача було відраховано з університету. Документ про здобуття освітнього ступеня «бакалавр» Позивач не отримував.
19.08.2024 року позивач був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» за денною формою навчання.
Позивач двічі звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) із заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відповіді на зазначені заяви позивач не отримав.
Довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, містить у графі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» значення «Ні, порушує».
Позивач не погодився із такими діями відповідача, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;
- у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
У подальшому, строк загальної мобілізації продовжувався і така тривала на момент виникнення спірних правовідносин.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Відповідно до пункту 62 Порядку № 560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 надав докази звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 не надав доказів розгляду цих заяв та прийняття будь-якого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 не спростував тверджень позивача, суд визнає його бездіяльність протиправною.
Водночас, суд не може зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти конкретне рішення про надання відстрочки, оскільки це є дискреційними повноваженнями комісії. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти обґрунтоване рішення.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі Закон № 2145-VIII).
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі Закон № 1556-VII).
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1556-VII, атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Статтею 7 Закону № 1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, наведеними нормами передбачено умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII. При цьому обов'язковим є завершеність певного етапу освіти та отримання відповідного документа про освіту.
Так, згідно з випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував диплом про надання освіти.
В період 01.09.2014р. - 28.10.2014р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 здобував ОКР “Бакалавр» механіко-математичного факультету на денній формі навчання напрям “Статистика» навчальний заклад Львівський національний університет ім. Івана Франка, але був відрахований 28.10.2014 рік не завершивши навіть першого курсу. Тобто позивачем ОКР “Бакалавр» на денній формі навчання напрям “Статистика» навчальний заклад Львівський національний університет ім. Івана Франка не був здобутий.
19.08.2024 року позивач був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» за денною формою навчання.
Таким чином, суд встановив, що позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки був відрахований із навчального закладу Львівський національний університет ім. Івана Франка.
Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Міністерство освіти та науки України вважає, що сам факт навчання на певному освітньому рівні, навіть без його завершення, є перешкодою для повторного вступу на той самий або нижчий рівень з точки зору послідовності.
Суд не погоджується з такою позицією з огляду на наступне.
Пункт 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначає рівень освіти як завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Отже, законодавець пов'язує поняття «рівень освіти» із завершеністю навчання. Оскільки позивач був відрахований з першого курсу і не виконав освітню програму, він не завершив етап освіти і, відповідно, не здобув освітній рівень «бакалавр». Наявність у ЄДЕБО запису про незавершене навчання не є тотожною наявності запису про здобутий рівень освіти.
Відтак, алгоритм, закладений Міністерством освіти та науки України у програмне забезпечення ЄДЕБО, який прирівнює незавершене навчання до здобутого рівня освіти, не відповідає буквальному тлумаченню норм Закону України «Про освіту» та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це призводить до протиправного обмеження права Позивача на відстрочку, гарантованого законом.
Таким чином, дії Міністерства освіти та науки України, пов'язані із встановленням такого алгоритму функціонування ЄДЕБО, що призводить до формування довідки з недостовірною інформацією щодо позивача, є протиправними.
Належним способом захисту права є зобов'язання Міністерство освіти та науки України вжити заходів для виправлення інформації в ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 , щоб у довідці відображалась відсутність порушення послідовності.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 826/2426/16.
Щодо способу захисту порушених права позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та
захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (далі Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 ЗУ «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Поруч з цим, суд вказує, що відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» та Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом МОН від 08.06.2018 № 620, власником та розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України. ДП «Інфоресурс» є технічним адміністратором, який забезпечує функціонування бази у порядку, визначеному розпорядником. ДП «Інфоресурс» не є суб'єктом владних повноважень та не визначає алгоритми формування довідок. Відтак, ДП «Інфоресурс» є неналежним відповідачем у цій справі, а тому в позові до нього слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд з метою повного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 ЗУ «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерства освіти та науки України (адреса: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10, ЄДРПОУ 38621185), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» ( адреса:03057, м. Київ, вул. О.Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправними дій- задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 щодо надання відстрочки по п. 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
4.Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо встановлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти алгоритму, який призводить до формування щодо ОСОБА_1 довідки із зазначенням відомостей про порушення послідовності здобуття освіти.
5. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , за яких у Довідці про здобувача освіти у відповідній графі відображалося б значення "Так, не порушує".
6.У решті позовних вимог відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят вісім) грн.48 коп.
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят вісім) грн.48 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна