про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 жовтня 2025 рокусправа № 380/18279/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 в 2022р., 2023, 2024, та 2025 роках, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1.14, 1.197, 1.0796, та 1.115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та провести перерахунок та виплату пенсії;
- з 01.03.2023 здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та провести перерахунок та виплату пенсії;
- з 01.03.2024 здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та провести перерахунок та виплату пенсії;
- з 01.03.2025 здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та провести перерахунок та виплату пенсії.
Ухвалою від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі статей 123 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог та несплатою судового збору.
Від позивача 30.09.2025 до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду вказує, що про порушення права на перерахунок пенсії дізнався з постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, тому звернулася до відповідача з відповідною заявою та отримав відмову у здійсненні перерахунку.
Звертає також увагу, що немає строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримала через непроведення перерахунку з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
При розгляді вказаної заяви, суддя виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позиція суду щодо початку перебігу строку звернення до адміністративного суду в частині позовних за період за період з 01.03.2022 по 02.03.2025 викладена в ухвалі суду від 15.09.2025 про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд виходить із правових позицій Верховного Суду, сформованих у постановах від 28.05.2021 у справі №380/2355/20, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, а також врахував позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, яка відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Так, початок шестимісячного строку законодавцем визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 522/5974/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.005964.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №9901/325/19 вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №520/1353/17.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
До того ж, суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу.
Так, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зокрема вказано, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Таким чином, ураховуючи сформовану Верховним Судом позицію, суд не визнає поважними доводи позивача про те, що про порушення свого права він дізнався лише з моменту отримання відповіді ГУ ПФУ у Львівській області, а також з постанови Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23 предмет спору у якій стосувався перерахунку пенсії, зазначив, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23, від 18.12.2024 у справі № 620/6324/23, від 10.03.2025 у справі № 520/28829/24.
Таким чином, з огляду на те, що позивач просить провести перерахунок його пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, 01.03.2025, а з цим позовом звернувся лише 03.09.2025, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені вище правові висновки Верховного Суду у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 02.03.2025, при цьому не навів жодних поважних причин пропуску такого строку.
Тому позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії за період з 01.03.2022 по 02.03.2025 підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022 по 02.03.2025, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна