07 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/6219/19
провадження № 2-іс/340/147/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.04.2016 № 758-1305;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2017 № 45618-1305.
Ухвалою від 26.04.2019 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399 дану справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 головуючою суддею у вказаній справі визначено суддю Казанчук Г.П.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року адміністративну справу №640/6219/19 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П.
Ухвалою від 09.04.2025 суддя залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто, представником позивача суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді від 29.04.2025 року поновлений строк звернення до суду та замінено відповідачів на його правонаступника та витребувані доказ направлення/вручення оскаржуваних ППР.
На виконання вимог ухвали судді від 29.04.2025 року, податковий орган подав відзив на позовну заяву, у якому по суті також міститься клопотання про пропущений строк звернення до суду. Яке обґрунтовано тим, що спірні ППР були вручені у 2016 та 2017 роках.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дослідивши зазначені у заяві про поновлення строку для звернення до суду доводи представника позивача та причини пропуску позивачем такого строку суддя дійшла до висновку про їх неповажність, з огляду на таке.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що позивач не знала і не розуміла звідки у неї з'явився податковий борг і в якій сумі. Поштою вона не отримувала ППР. Представник позивача стверджує, що строк звернення до суду слід обраховувати із дати отримання листа податкового органу від 21.01.2019р. №5210/Л/26-15-13-05-19 і зважаючи на той факт, що позивач дізналась про борги лише в 2019 року, вона не намагалась оскаржувати податкові повідомлення-рішення за 2014, 2015 роки (до того ж їх не надали), так як вже сплило 3 роки (строк позовної давності). А оскільки отримала корінці ППР за 2016 та 2017 роки, то вирішила їх оскаржити, обґрунтовуючи в позові строк звернення передбачений ст.120 ПК України, тобто 365 днів з моменту отримання (корінців ППР).
Водночас, представник податкового органу зазначає про те, що оскаржуване ППР від 25.04.2016 вручене позивачу 01.08.2016 (а.с.154-155), а ППР від 28.04.2017 вручене позивачу 24.06.2017, що свідчить про обізнаність позивача із ППР.
Досліджуючи заявлене податковим органом клопотання, суд зазначає наступне.
Так, безспірним є те, що строк звернення до суду із позовом щодо оскарження ППР становить шість місяців (статті 99 КАС України, у редакції станом на 2016-2017роки).
Суд зазначає про те, що отримання інформації про суму та підстави виникнення боргу не є тотожним поняттю дати виникнення порушеного права.
Так, про своє порушене право особа, у контексті даного спору, мала б дізнатись із отриманням ППР, якими визначені податкові зобов'язання.
Так, зокрема ППР №758-1305 від 25.04.2016 вручене позивачу 01.08.2016. При цьому, суд відхиляє доводи представника про те, що лише у 2019 році стало відомо про наявність порушеного права.
Позивачу було достеменно відомо про наявність ППР №758-1305 від 25.04.2016 іще у 2016 році, що підтверджується фактом його оскарження самим же позивачем. Ухвалою судді ОАС міста Києва від 17.11.2016 року у справі 826/17682/16 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2016 року №758-1305 залишено без руху, а в подальшому, ухвалою від 28.02.2018 року - залишено без розгляду (а.с.167-168). Згідно інформації ''Судова влада'' позов про оскарження ППР №758-1305 від 25.04.2016 позивачем поданий 14.11.2016 року. Тобто, вказане свідчить на обізнаність про своє порушене право.
26.02.2019 року, після спливу більш як одного року, позивач знову звернулась до суду із позовом про оскарження ППР №758-1305 від 25.04.2016, проте у зв'язку із подачею заяви про відкликання позовної заяви, ухвалою судді від 08.04.2019 року - позовну заяву повернуто (а.с.169).
У подальшому, 10.04.2019 року позивач втретє звернулась до суду з позовом, зокрема із вимогами про оскарження ППР №758-1305 від 25.04.2016, яка і перебуває на розгляду в суді.
Тобто, з дня отримання/вручення ППР №758-1305 від 25.04.2016 на день звернення до суду у справі 826/629/19 сплило майже два роки і шість місяців.
ППР від 28.04.2017 №45618-1305 вручене позивачу 24.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.153), а звернення до суду із позовом про його оскарження мало місце, згідно інформації ''Судова влада'' 10.04.2019, тобто після спливу одного року дев'яти місяців.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд, вирішуючи зміст клопотання податкового органу, відхиляє доводи представника позивача про поновлення строку звернення до суду, викладені у заяві 17.04.2025 року, та, враховуючи гарантоване право статтею 55 Конституції України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для надання заяви про поновлення строку, із зазначенням причин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду. І при цьому, вдруге суд зазначає, що отримання інформації про наявність податкового боргу, є відмінним поняттям від отримання ППР про нарахування податкового зобов'язання, яке через його несплату, трансформується в податковий борг.
У частині 2 статті 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, датою коли позивач дізналась про своє порушене право є саме дата отримання оскаржуваних ППР.
Керуючись статтями 123, 169, 245 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде залишена без розгляду.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК