про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року м. Київ № 320/49044/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення №13 про визнання недійсним рішення про оформлення дозволу на імміграцію в Україну за №05/75 від 06.01.2017 року відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати вказане рішення;
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення №13 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 21.11.2017 оформленої громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати вказане рішення;
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення про примусове повернення відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати вказане рішення.
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області направити інформацію до територіальних органів ДМС України та в Адміністрацію державної прикордонної служби про протиправність і скасування рішення УДМС України в Сумській області №13 про визнання недійсним рішення про оформлення дозволу на імміграцію в Україну за №05/75 від 06.01.2017 відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та рішення №13 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 21.11.2017 оформленої громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Як вбачається з пунктів 2, 3 та 4 прохальної частини позовної заяви, вимоги щодо визнання протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення №13 про визнання недійсним рішення про оформлення дозволу на імміграцію в Україну за №05/75 від 06.01.2017 року відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасування вказаного рішення; щодо визнання протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення №13 про визнання недійсною посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 21.11.2017 оформленої громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасування вказаного рішення; щодо визнання протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення про примусове повернення відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасування вказаного рішення не містять всіх реквізитів оскаржуваних рішення, а саме не містить їх дати.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також, згідно із частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте, за змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
З огляду на зазначене, позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, тобто вказати реквізити (дату) оскаржуваних рішень.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір (з урахуванням вимог похідного характеру) у розмірі 2906,88 грн.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 1211,20 грн., тому необхідно доплатити судовий збір на суму 1695,68 грн.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтей 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами, вказаши реквізити (дату) оскаржувани рішень;
- подання до суду оригіналу документа про доплату судового збору на суму 1695,68 грн.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.