ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"07" жовтня 2025 р. Справа № 300/7145/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Могілевець Оксана Сергіївни, про забезпечення позову в справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" про визнання протиправними, скасування наказів та рішення,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Могілевець Оксана Василівна, звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якого здійснено призов на військову службу під час мобілізації на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини ОСОБА_1 ;
-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , на підставі якого здійснено зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
-визнати протиправним та скасувати рішення позаштатної діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", викладеної у фірмі довідки №2025-0902-1526-0513-7 від 02.09.2025 про придатність до військової служби ОСОБА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 відкрито провадження у справі.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 (в особі їх посадових/службових осіб) вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову забороною вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, представник позивача посилається на очевидну протиправність здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації з огляду на те, що позивач виключений з військового обліку. Окрім цього, постанова ВЛК при мобілізації станом на момент подання позовної заяви оскаржується в 16 РВЛК, оскільки ступінь придатності визначена із порушенням процедури огляду лікарями, не враховано діагностовану хворобу епілепсія.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, слід виходити з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 Кодексу).
По суті, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Станом на час подання позовної заяви та вирішення питання про забезпечення позову, позивач має статус військовослужбовця.
Як йдеться у позовній заяві, позивач вважає протиправними взяття його на військовий облік та подальший призов під час мобілізації, при цьому просить забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо подальшого направлення позивача до іншого місця служби.
Спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, не є нерозривно пов'язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальних актів у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.
З наданих матеріалів позову не вбачається подальше переміщення позивача, як військовослужбовця, до іншого місця служби.
Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Крім того слід враховувати, що п.10 ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.
З огляду на викладені обставини, відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав у майбутньому.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
З огляду на викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Могілевець Оксана Сергіївна, про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.