ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" жовтня 2025 р. Справа № 640/37737/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд колегією у складі суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Микитин Н.М., Могили А.Б.
за участю:
секретаря судового засідання - Воробець В.М.,
представника позивача - Cидоренка О.Ж.,
представника відповідача - Грамма Ю.В.,
представника третьої особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - Гарагуля В.А.,
розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду клопотання представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Грамма Юрія Валерійовича від 16.09.2025 про закриття провадження та направлення справи за встановленою юрисдикцією у адміністративній справі №640/37737/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", про визнання протиправними та скасування рішення від 16.12.2021 за №1249 "Щодо реєстрації випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та видане на його підставі тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 81/1/2021-Т,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", ТОВ "КУА "СЕМ"), 20.12.2021 звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі по тексту також - відповідач, НКЦПФР, Комісія) про визнання протиправними та скасування рішення від 16.12.2021 за №1249 "Щодо реєстрації випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини " та видане на його підставі тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №81/1/2021-Т (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Пунктом 2 ухвали залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (надалі по тексту також - третя особа, АТ "Укренергомашини") в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору (а.с.83 том І).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/37737/21. Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 03.03.2025 (а.с.146 том І). Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/37737/21 передано на розгляд судді Чуприні О.В (а.с.147 том І).
Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 за №15, на підставі частини 1 статті 33 та підпункту 10 пункту 1 Розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №640/37737/21 (а.с.148 том І). Згідно з витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії, справу №640/37737/21 передано на розгляд колегії у складі суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Микитин Н.М., Могили А.Б. (а.с.149 том І).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи №640/37737/21 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Пунктами 2, 3 коментованої ухвали розгляд адміністративної справи №340/37737/21 постановлено розпочати спочатку (а.с.150-152 том І).
Від представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до суду надійшло клопотання через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи про закриття провадження у справі та направлення справи за встановленою юрисдикцією від 16.09.2025 (а.с.73-79 том ІХ).
За змістом доводів представника відповідача, приписи Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" від 30.10.1996 за №448/96-ВР дають підстави для висновку про те, що у разі видачі Комісією свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, власник цінних паперів набуває майнові права на їх реалізацію. Отже, діяльність НКЦПФР забезпечує належну реєстрацію корпоративних прав на ринку цінних паперів, що впливає на майнові права власників цінних паперів.
Окрім цього, вказує про те, що сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, натомість визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
На переконання представника відповідача, звернення ТОВ "КУА "Сварог Ессет Менеджмент" до суду із цим адміністративним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав як акціонера АТ "Українські енергетичні машини", забезпечення юридичної визначеності у відносинах з володіння акціями, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на приписи пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, частини 1 статті 239 Кодексу, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у адміністративній справі №640/37737/21, оскільки таку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
ТОВ "КУА "СЕМ" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано додаткові пояснення у справі від 01.10.2025, зареєстровані судом у день надходження, у межах якого наведено заперечення на розглядуване клопотання від 16.09.2025, зокрема стверджується про необхідність розгляду спору у справі №640/37737/21 у порядку адміністративного судочинства (а.с.87-94 том ІХ).
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 03.10.2025 представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та представник АТ "Українські енергетичні машини" підтримали заявлене відповідачем клопотання, натомість представник позивача заперечував проти задоволення такого.
Розглянувши подане клопотання про закриття провадження у справі та направлення справи за встановленою юрисдикцією від 16.09.2025, доводи та аргументи сторін, заявлені на заперечення такого, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги клопотання, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язане з процесуальним законодавством.
Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 3 КАС України закріплено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразова зауважувала стосовно терміну "владні управлінські функції", що зміст поняття "владні" полягає в наявності в суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17 (пункт 5.7), від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункти 28-30), від 18.09.2018 у справі №823/218/17 (пункти 24-25), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02.04.2019 у справі №137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі №826/2323/17 (пункти 18-19), від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19.02.2020 у справі №520/5442/18 (пункти 18-20), від 26.02.2020 у справі №1240/1981/18 (пункти 16-17), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (пункти 19-21)).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що приписи "позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 170 КАС) та "справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 238 КАС) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанови від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц (пункти 42 і 66), від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц (пункт 37), від 20.03.2019 у справі №295/7631/17, від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 (пункт 6.20), від 18.12.2019 у справі №826/2323/17 (пункт 34), від 26.02.2020 у справі №1240/1981/18 (пункт 30), від 28.04.2020 у справі №607/15692/19 (пункт 20), від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (пункт 44)).
У спірному випадку, представник відповідача стверджує про необхідність закриття провадження у адміністративній справі №640/37737/21, оскільки наявні підстави, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України. Вказане обґрунтовує тим, що звернення ТОВ "КУА "Сварог Ессет Менеджмент" до суду із цим адміністративним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав як акціонера АТ "Українські енергетичні машини", забезпечення юридичної визначеності у відносинах з володіння акціями, а не прав у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 1 статті 239 Кодексу).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Адміністративні правовідносини характеризується владним підпорядкуванням однієї сторони цих відносин іншій стороні.
Сферою виникнення публічно-правових спорів є публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина або юридичної особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).
Так, індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №644/368/23.
Так, у справі №640/37737/21, що розглядається Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ТОВ "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" звернулася з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування рішення від 16.12.2021 за №1249 "Щодо реєстрації випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та видане на його підставі тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №81/1/2021-Т.
Статтею 5 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" від 30.10.1996 за №448/96-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі по тексту також - Закон №448/96-ВР), визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №448/96-ВР, до основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі по тексту також - Комісія, НКЦПФР) віднесено здійснення державного регулювання та контролю за емісією (видачею) і обігом цінних паперів, укладенням і виконанням деривативних контрактів і вчиненням та виконанням правочинів щодо інших фінансових інструментів на організованих ринках, а також у сфері спільного інвестування.
З огляду на вказане, у силу вимог частини 2 статті 7 Закону №448/96-ВР, Комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом, встановлює вимоги до емісії (видачі) та обігу цінних паперів, до проспекту цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів), у тому числі іноземних емітентів, які здійснюють емісію цінних паперів на території України, а також встановлює порядок затвердження проспекту цінних паперів, реєстрації випуску цінних паперів, рішення про емісію цінних паперів, звіту про результати емісії та порядок скасування реєстрації випуску цінних паперів (пункт 1); встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів (пункт 3); здійснює реєстрацію випусків цінних паперів, затверджує проспекти цінних паперів та скасовує реєстрацію випусків цінних паперів (пункт 5).
Реєстрація випуску акцій, реєстрація звіту про результати розміщення (обміну) акцій, зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випуску акцій здійснюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (абзац 4 пункту 1 розділу І "Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання", затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 за №520).
Видаючи оскаржуване рішення, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як самостійний суб'єкт владних повноважень, реалізувала покладені на неї законодавством владні управлінські функції у сфері контролю за емісією (видачею) і обігом цінних паперів, зокрема щодо реєстрації випусків акцій, що свідчить про публічно-правовий, а не приватно-правовий характер спірних правовідносин.
Предметом спору у даній справі є оскарження рішення відповідача, яке, на переконання ТОВ "КУА "СЕМ", протиправно прийняте у порушення встановленої хронологічної послідовності процедури приєднання акціонерного товариства, за яким кожний наступний етап повинен здійснюватися лише після повного виконання попередніх, що, в тому числі, мало вплив на обов'язок АТ "Укренергомашини" викупити належні позивачу акції у порядку, передбаченому законодавством на момент виникнення спірних правовідносин.
Поруч із цим, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/489/17 та від 16.10.2018 у справі №9901/415/18).
Згідно висновку Верховного Суду, сформованому у постанові від 23.11.2018 у справі №296/10121/17, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Отже, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
При цьому, наявність / відсутність у певний момент часу обов'язку у АТ "Укренергомашини" щодо викупу у ТОВ "КУА "Сварог Ессет Менеджмент" належних йому акцій, невиконання / неналежне виконання такого обов'язку не лежить у площині дослідження даної адміністративної справи, натомість враховується лишень в частині того, чи Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку такі обставини повинні були бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення та видачі тимчасового свідоцтва.
З цих підстав суд вважає, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
Стосовно наведених у клопотанні від 16.09.2025 покликань на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, викладений у постановах від 14.05.2019 у справі №2а-10585/10/2670 (провадження №11-186апп19) від 05.06.2018 року у справі №805/4506/16-а (провадження №11-479апп18) та 16.09.2018 року у справі №П/811/1296/17 (провадження №11-443апп18), суд зазначає, що у таких предмет спору та встановлені судом фактичні обставини не є тотожними тим, що склалися у цій адміністративній справі, відтак не зумовлює у суду обов'язку для їх врахування при розгляді та вирішенні питання, постановленого у клопотанні від 16.09.2025.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить достатніх та необхідних правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Наведені представником відповідача обґрунтування не засвідчують існування обставин для закриття провадження у даній адміністративній справі, відтак клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, подане через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи про закриття провадження у справі та направлення справи за встановленою юрисдикцією від 16.09.2025 та зареєстроване у день надходження, є таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Грамма Юрія Валерійовича від 16.09.2025 про закриття провадження та направлення справи за встановленою юрисдикцією у адміністративній справі №640/37737/21, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала складена у повному обсязі 06.10.2025.
Головуючий суддя Чуприна О.В.
Суддя Микитин Н.М.
Суддя Могила А.Б.