ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" жовтня 2025 р. справа № 300/6891/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Жарський Тарас Володимирович, до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Жарський Тарас Володимирович, до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача виправити помилкові відомості щодо наявності порушень з боку позивача у послідовності здобуття освіти в системі ЄДЕБО. Стверджує, що допущення помилки у ЄДЕБО призводить до протиправного обмеження прав позивача, гарантованих Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає звільнення здобувачів освіти від призову під час мобілізації. Звернено увагу, що станом на 03.10.2025 у додатку позивача «Резерв+» відображається інформація, що він перебуває у розшуку. У зв'язку із наведеним вважає, що належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до вирішення справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зоборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані із мобілізацією позивача.
Відповідно до розпорядження Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 №136 призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/6891/25 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Матуляка Я.П. у відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Гомельчуку С.В.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого є справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Згідно з частинами першою - третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожній окремій ситуації з урахуванням конкретних доказів встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою - шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого є справа, до вирішення такої справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність, своєю чергою, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність Міністерства освіти і науки України та зобов'язання до вчинення дій з підстав порушення вимог законодавства в частині внесеної до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації.
Водночас будь-які дії або рішення уповноважених органів державної влади щодо надання відстрочки чи призову та мобілізації позивача ним не оскаржуються, тому визначений представником позивача спосіб забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної сили судовим рішенням виходить за межі предмету розглядуваного спору.
У своїй заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що у випадку мобілізації позивача, він як військовозобов'язаний набуде зовсім іншого статусу та перебуватиме в статусі військовослужбовець, що призведе до не можливості виконання судового рішення.
Оцінюючи такі доводи представника позивача, суд ураховує, що процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
За змістом пунктів 21, підпункту 1 пункту 27, пунктів 28 - 29 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються, зокрема мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Отже, у повістці про виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів зазначається, серед іншого, мета такого виклику, а саме:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За результатами проведення медичного огляду військовозобов'язаного військово-лікарською комісією, зокрема може бути ухвалене рішення щодо придатності до проходження військової служби під час мобілізації.
Надалі, на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Суд наголошує, що незважаючи на відповідні покликання представника позивача ним не додано до заяви про забезпечення позову жодних підтверджувальних документів, які свідчать про вжиття будь-яким уповноваженим органом державної влади (зокрема й ІНФОРМАЦІЯ_2 ) активних дій щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Так, доказів на підтвердження того, що будь-яким уповноваженим органом державної влади (зокрема й ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вчиняються активні мобілізаційні заходи стосовно позивача, які полягають, зокрема у врученні йому повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації чи відправлення до місць проходження військової служби та що у зв'язку з цим існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Отже, наведені представником позивача у заяві про забезпечення позову аргументи, зокрема про ймовірний призов позивача на військову службу під час мобілізації, на цій стадії судового процесу не дають підстав уважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Також слід відзначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Сама лише незгода заявника із діяннями чи рішеннями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких діянь чи рішень протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову належить відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Жарського Тараса Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Гомельчук С.В.