07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/18224/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 13559341) із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (площа Соборна, буд.1, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, код 43315602), в якому просить:
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Корнєєва М.М. від 08.07.2025 ВП №78160957 про накладення штрафу у розмірі 51000,00 грн;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Корнєєва М.М. від 08.07.2025 ВП №78160957 про накладення штрафу у розмірі 51000,00 грн.
У позовній заяві ГУПФУ у Житомирській області стверджує, що виконало рішення суду, визначило розмір пенсії позивачу на виконання рішень судів. ГУПФУ у Житомирській області вважає, що у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень не було підстав застосовувати штрафну санкцію за невиконання судового рішення, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу (а.с. 32-36).
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.08.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №62942/25 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач вважає постанову правомірною, оскільки судовим рішенням чітко зобов'язано позивача виплачувати пенсію без обмежень максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, але боржником замість нарахованої пенсії у розмірі 45795,19 грн, фактично виплачується пенсія у розмірі 36395,58 грн (а.с. 41, 42).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частин 1 - 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
З наведених норм вбачається обов'язок відповідача встановити наявність чи відсутність поважних причин для невиконання судового рішення у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк і після виявлення причин та їх поважності/неповажності приймати рішення щодо накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 та постановою Верховного Суду від 17.09.2025, у справі №240/1202/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з обмеженням максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 84-102).
Ухвалюючи рішення у справі суд визнав за позивачем право на отримання з 01 січня 2025 року пенсії без обмеженням максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Після набрання судовим рішенням законної сили ОСОБА_1 видано виконавчий лист, який він пред'явив до примусового виконання 21.05.2025 (а.с. 61).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.05.2025 відкрито виконавче провадження №78160957 з примусового виконання виконавчого листа від 21.05.2025 у справі №240/1202/25 (а.с. 63).
Під час примусового виконання судового рішення державним виконавцем з'ясовано, що ОСОБА_1 з 01.01.2025 нараховано пенсію у розмірі 36395,58 грн, яка виплачується у наведеному розмірі з 01.05.2025, а за період з 01.01.2025 до 30.04.2025 нараховано доплату у розмірі 36629,88 грн (а.с. 67, 68).
У зв'язку зі зверненням стягувача до державного виконавця про нарахування пенсії боржником в обмеженому розмірі (а.с. 79), 11.06.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корнєєвим М.М. надіслано вимогу №20074 про повне виконання рішення суду (а.с. 70), та повторно надіслано вимогу 26.06.2025 (а.с. 73).
Вжиті державним виконавцем заходи не забезпечили виконання рішення суду у повному обсязі, боржник надіслав у відповідь інформаційні листи, згідно з якими розмір пенсії не змінився (а.с. 71, 75).
08.07.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корнєєвим М.М. прийнято постанову ВП №78160957 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на боржника за невиконання рішення суду (всупереч рішенню суду пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром) без поважних причин (а.с. 77).
Боржник, в інформаційному листі від 30.06.2025 посилається на те, що рішенням суду у справі №240/22457/24 було зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЗ67664 від 22.10.2024 та не зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром (а.с. 75).
Суд не погоджується з таким підходом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до перерахунку пенсій.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 в адміністративній справі №240/22457/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №XЗ67664 від 22.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №XЗ67664 від 22.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно.
Отже, рішення суду у справі №240/22457/24 стосувалося відмови ГУ ПФУ в Житомирській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
Тобто станом на час розгляду справи №240/22457/24 питання щодо граничного розміру пенсії не потребувало вирішення, оскільки пенсія ОСОБА_1 взагалі не була перерахована, а судом вирішувався спір щодо її перерахунку.
Про це було відомо ГУ ПФУ в Житомирській області, однак воно свідомо надавало інформацію державному виконавцю про те, що судом у справі №240/22457/24 не було зобов'язано перерахувати пенсію без обмеження граничним розміром, тому її розмір визначений на виконання рішення суду у справі №240/22457/24 і залишився незмінним незважаючи на рішення суду у справі №240/1202/25 (а.с. 75).
Судом встановлено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/1202/25 мотивовані тим, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" (а.с. 87).
Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд у пунктах 35-36, 54 постанови від 17.09.2025 у справі №240/1202/25 зазначив, що положеннями статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 2262-ХІІ, що не узгоджується із приписам статті 11 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Крім того, застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно із статтею 46 Закону № 4059-IX та пункту 1 Постанови № 1 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом, а також порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України. Поширення дії Закону № 4059-IX та Постанови № 1 на пенсії, що призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, є грубим порушенням норм Конституції України, зокрема статей 8, 19 та 92.
Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Таку позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25 (а.с. 101).
Однак, незважаючи на те, що судом вирішено спірні правовідносини між сторонами щодо обмеження розміру пенсії, умови пенсійного забезпечення ОСОБА_1 після прийняття судом рішення у справі №240/1202/25 не змінилися. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у порушення висновків, викладених у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 та постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №240/1202/25, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 продовжило застосовувати до його пенсії положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, про що свідчить наданий державним виконавцем до суду розрахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с. 80).
За наведених обставин справи суд вважає правомірним застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафної санкції за невиконання рішення суду, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог та не стягує з відповідача судові витрати понесені позивачем.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 194, 205, 243-246, 250, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (площа Соборна, буд.1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін